
- •Головне видавництво видавничого об'єднання «вища школа»
- •Передмова
- •Предмет аналітичної хімії
- •Сучасні завдання аналітичної хімії
- •Методи аналітичної хімії
- •§ 1. Закон діючих мас
- •§ 2. Теорія електролітичної дисоціації
- •§ 3. Концентрація водневих іонів води. Поняття про рН
- •§ 4. Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ
- •§ 5. Гідроліз. Концентрація водневих іонів розчинів солей
- •§ 6. Буферні розчини
- •§ 7. Графічний метод обчислення рН розчину
- •§ 9. Добуток розчинності
- •§ 10. Вплив однойменних іонів на розчинність осадів
- •§ 11. Розчинність осадів у кислотах
- •§ 12. Розчинність осадів при утворенні комплексів
- •§ 13. Осади кристалічні і неявнокристалічні (аморфні)
- •§ 14. Колоїдні розчини
- •Розділ 3. Комплексні сполуки
- •§ 15. Загальні положення
- •§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами
- •§ 17. Комплексні сполуки з органічними лігандами
- •§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
- •§ 19. Органічні реактиви
- •Розділ 4. Реакції окислення-відновлення
- •§ 20. Загальна характеристика
- •§ 21. Окислювально-відновний потенціал
- •§ 22. Властивості окислювально-відновного потенціалу. Рівняння Нернста
- •§ 23. Окислювальний потенціал і напрям реакцій окислення-відновлення
- •§ 24. Індуктивні реакції окислення-відновлення
- •§ 25. Хроматографічний аналіз. Іонообмінники
- •§ 26. Екстракція. Інші методи розділення
- •§ 27. Аналіз у розчині та сухий метод аналізу
- •§ 28. Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалоскопічний методи аналізу
- •§ 29. Чутливість і специфічність реакцій
- •§ Зо. Хімічні реактиви
- •§ 31. Концентрація розчинів
- •§ 32. Техніка роботи в лабораторії якісного аналізу
- •§ 33. Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •§ 34. Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •Розділ 7. І аналітична група катіонів
- •§ 35. Загальна характеристика групи
- •§ 36. Натрій
- •§ 38. Амоній
- •§ 39. Магній
- •§ 40. Аналіз суміші катіонів і аналітичної групи
- •Розділ 8. II аналітична група катіонів § 41. Загальна характеристика групи
- •§ 43. Стронцій
- •§ 44. Кальцій
- •§ 45. Аналіз суміші катіонів і і II аналітичних груп
- •Розділ 9. Ill аналітична група катіонів § 46. Загальна характеристика групи
- •§ 47. Алюміній
- •§ 48. Хром
- •§ 50. Марганець
- •§ 51. Цинк
- •§ 52. Кобальт
- •§ 53. Нікель
- •§ 54. Аналіз суміші катіонів III аналітичної групи
- •§ 56. Аналіз суміші катіонів III, II і і аналітичних груп, що містить фосфат-іони
- •Розділ 10. IV аналітична група катіонів
- •§ 57. Загальна характеристика групи
- •Підгрупа срібла
- •§ 59. Свинець
- •§ 60. Ртуть (і)
- •§ 61. Аналіз суміші катіонів підгрупи срібла
- •IV аналітичної групи
- •Підгрупа міді
- •§ 62. Ртуть (II)
- •§ 64. Кадмій
- •§ 65. Вісмут
- •§ 66. Аналіз суміші катіонів IV—і аналітичних груп
- •Розділ 11. V аналітична група катіонів § 67. Загальна характеристика групи
- •§ 69. Сурма
- •§ 70. Олово
- •§ 71. Аналіз суміші катіонів IV і V аналітичних груп
- •Розділ 12. Аналіз рідкісних елементів § 72. Загальна характеристика
- •§ 73. Титан
- •§ 74. Ванадій
- •§ 75. Молібден
- •§ 76. Вольфрам
- •§ 78. Безсірководневі методи якісного аналізу катіонів
- •Розділ 13. Аналіз аніонів § 79. Класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •§ 86. Кремнієва кислота і реакції силікат-іонів SiO|—
- •II група аніонів
- •§ 91. Йодистоводнева кислота і реакції йодид-іонів і
- •§ 92. Сірководнева кислота і реакції сульфід-іонів s2-
- •Ill група аніонів
- •§ 94. Азотна кислота і реакції нітрат-іонів імог
- •§ 95. Азотиста кислота і реакції нітрит-іонів n02
- •§ 96. Оцтова кислота і реакції ацетат-іонів сн3соо
- •§ 97. Хлорнувата кислота і реакції гіпохлорат-іонів сюг
- •§ 98. Аналіз суміші аніонів і—III аналітичних груп
- •§ 100. Розчинення речовини і виявлення катіонів
- •§ 101. Виявлення аніонів
- •§ 102. Аналіз металів і сплавів
- •§ 103. Предмет і значення кількісного аналізу
- •§ 104. Визначення основних компонентів і визначення домішок
- •§ 105. Класифікація хімічних методів кількісного аналізу
- •І. Гравіметричий аналіз1
- •§ 106. Суть методу
- •§ 107. Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі
- •§ 108. Співосадження
- •§ 109. Умови осадження
- •§ 110. Відокремлення осаду від маточного розчину
- •§ 111. Переведення осаду у вагову форму
- •§ 112. Принцип дії аналітичних терезів
- •§ 113. Правила користування аналітичними терезами і зважування на них
- •Розділ 18. Приклади гравіметричних визначень
- •§ 114. Розрахунки у гравіметричному аналізі
- •0,3115 Г становить 100%;
- •0,5025 Г становить 100%; 0,0874 г » х%,
- •§ 115. Визначення заліза у вигляді оксиду
- •§ 116. Визначення сульфатів у вигляді сульфату барію
- •§ 117. Розділення і визначення кальцію і магнію
- •§ 118. Визначення нікелю в сталях
- •II. Титриметричний аналіз Розділ 19. Загальні положення титриметричного аналізу
- •§ 119. Суть методу
- •§ 120. Концентрація розчинів і розрахунки в титриметричному аналізі
- •§ 121. Приготування робочих розчинів
- •§ 122. Методи непрямого титрування
- •§ 123. Точка еквівалентності
- •§ 124. Установлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •§ 125. Мірний посуд
- •§ 126. Перевірка мірного посуду
- •§ 127. Титрування кислотами та основами
- •§ 128. Індикатори методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 129. Вибір індикаторів при титруванні кислотами та основами
- •§ 130. Криві титрування
- •§ 131. Помилки титрування
- •2NaHc03 ї± н20 -f- c02 -f Na2c03.
- •§ 132. Робочі розчини методу кислотно-основного титрування
- •§ 133. Приклади застосування методу кислотно-основного титрування (методу нейтралізації)
- •§ 134. Криві титрування
- •§ 135. Індикатори методів окислення-відновлення
- •§ 136. Еквівалент у реакціях окислення-відновлення
- •Розділ 22. Перманганатометрія
- •§ 137. Загальна характеристика методу. Приготування робочого розчину перманганату калію
- •§ 138. Визначення заліза
- •§ 139. Визначення пероксиду водню
- •§ 140. Визначення нітритів
- •Розділ 23. Йодометрія
- •§ 141. Загальна характеристика методу
- •§ 142. Приготування робочих титрованих розчинів
- •§ 143. Йодометричне визначення міді
- •§ 144. Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні
- •B/r. WNa,s203l/NaliS!03јCl " 10°
- •§ 145. Йодометричне визначення сірки
- •Розділ 24. Метод осадження § 146. Загальна характеристика методу
- •§ 147. Індикатори
- •§ 148. Помилки титрування в методі осадження
- •§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження
- •§ 150. Визначення галогенід-іонів
- •Розділ 25. Методи комплексоутворення
- •§ 151. Загальні положення методів комплексоутворення
- •§ 152. Меркуриметричне визначення хлоридів
- •§ 153. Комплексонометричне визначення твердості води
- •III. Спектрофотометричний і колориметричний методи аналізу Розділ 26. Загальні положення
- •§ 154. Суть методів
- •§ 155. Загальні умови колориметричного визначення
- •§ 156. Закон Бугера—Ламберта—Бера
- •§ 157. Методи вимірювання інтенсивності забарвлення
- •§ 159. Визначення міді в грунтах
- •§ 160. Загальні положення
- •§ 161. Наближене визначення рН
- •§ 162. Безбуферні методи визначення рН
- •§ 163. Буферний метод визначення рН
- •IV. Аналіз різних матеріалів Розділ 29. Аналіз продуктів харчування § 164. Визначення кислотності хліба і молока
- •§ 165. Аналіз грунту і води
- •§ 166. Визначення оксидів кальцію і магнію в доломіті
- •Розділ 31. Аналіз добрив
- •§ 167. Визначення фосфору в суперфосфаті
- •§ 168. Визначення калію в калійних добривах
- •§ 169. Визначення азоту в аміачних добривах
- •Додатки
- •Кислоти
- •Густина розчинів їдких калі і натру
§ 18. Застосування комплексних сполук в аналізі
Комплексні сполуки з неорганічними й органічними лігандами широко використовують в якісному і кількісному аналізах. Найчастіше їх застосовують у таких випадках:
для гравіметричних визначень;
для титриметричного комплексометричного визначення;
для добування забарвлених комплексів, які використовують для якісного виявлення і колориметричного визначення іонів;
для зв'язування сторонніх іонів, які заважають визначенню певних іонів;
для розчинення осадів.
Прикладом гравіметричних визначень може бути визначення нікелю у вигляді диметилгліоксимату нікелю (див. гравіметричний аналіз). Прикладом комплексометричного визначення є методи визначення хлоридів за допомогою нітрату ртуті (II) та трилонометричне визначення твердості води. Ці методи описані у відповідних розділах книги.
Добування забарвлених комплексів описано при виявленні багатьох іонів, а також у розділі «Колориметричні визначення».
Зв'язування сторонніх іонів, які заважають аналізу, можна продемонструвати на прикладі визначення нікелю в сталях. Нікель осаджують за допомогою диметилгліоксиму в лужному середовищі. У цих умовах іони заліза та інші катіони осаджуються у вигляді гідроксидів. Щоб запобігти осадженню гідроксидів металів, добавляють розчин винної кислоти, яка з іонами багатьох металів у лужному середовищі утворює стійкі виннокислі комплекси, наприклад:
per нс-оч
НС—О—Fe
So
Залізо не осаджується гідроксидом амонію в присутності винної кислоти. Утворення стійких виннокислих комплексів багатьох металів використовують для усунення впливу іонів цих металів при визначенні нікелю.
80
В аналізі застосовують різні реактиви для зв'язування («маскування») сторонніх іонів.
Для розчинення осадів часто використовують неорганічні й органічні ліганди, які утворюють стійкі комплекси. Наприклад, хлориди в присутності йодидів виявляють так. Спочатку осаджують йодид і хлорид за допомогою нітрату срібла. Потім на осад, що утворився, діють розчином гідроксиду амонію. При цьому хлорид срібла переходить у розчин у вигляді аміакату:
AgCl + 2NH4OH *± [Ag (NH3)2] CI + 2Н20.
Розчин фільтрують і підкислюють азотною кислотою. Знову випадає осад хлориду срібла:
[ Ag (NH„)2] CI + 2HN03 ї± [ AgCl] + 2NH4N03.
Поява білого сирнистого осаду свідчить про наявність хлориду в досліджуваному розчині.
Тепер розглянемо, чому хлорид срібла розчинився в гідроксиді амонію, а йодид срібла залишився нерозчинним. З таблиць знаходимо, що ДРдєсі = = 1 • 10-10, ДРАе, - 8 • 10-18, a tfAg(NH + = 6,8 • 10-8. Припустимо,
що для розчинення осаду було взято стільки аміаку, що утворився 0,1 М розчин аміакату срібла і надлишок аміаку становив 1 моль/л.
Обчислимо концентрацію іонів срібла в розчині, яка утворюється при дисоціації аміакату срібла в цих умовах, а також при дисоціації насичених розчинів хлориду і йодиду срібла *.
lAg+HNH,]' -^
[Ag(NH3)2]+ [Ag (NH3)J-]
Звідси
[Ag (NH,)+] • 6,8 • 10-8
[Ag+] =
[NH3]2 Підставляємо відповідні значення:
[Ag+]
=
°Л-6-82-10~8
= 6,8 • 10-9
(моль/л).
Концентрацію іонів срібла в насиченому розчині хлориду срібла знаходимо з добутку розчинності:
ДрАесі = [Ag+1 [Сі-] = 1 • Ю-10; [Ag+] = У~ДР^ = У 1 • Ш-10 = 10~5 (моль/л). Концентрація іонів срібла в насиченому розчині йодиду срібла буде: [Ag+] = У ДРАеІ = У 8 • 10~18 да 3 • 10~9 (моль/л).
1 Обчислення має наближений характер, бо тут зроблено допущення, що концентрація гідроксиду амонію дорівнює концентрації аміаку, хоч концентрація аміаку значно менша від концентрації гідроксиду амонію.
81
Порівнявши концентрацію іонів срібла в насиченому розчині хлориду срібла з концентрацією іонів срібла в розчині аміакату срібла, переконає-
1Q—5
мось, що перша в ^- s=s 140 раз більша. Реакції відбуваються в бік
6,8 • ю-8
зменшення концентрації іонів. Отже, хлорид срібла добре розчиняється
в гідроксиді амонію. Концентрація іонів срібла в насиченому розчині йоди-
ду
срібла в '
' _9
яз 23 рази менша порівняно з концентрацією
іонів
срібла в розчині аміакату срібла. Отже, йодид срібла не розчинятиметься в розчині гідроксиду амонію.