§ 16. Комплексні сполуки з неорганічними лігандами

Комплексні сполуки з неорганічними лігандами широко використо­вують в якісному аналізі, у колориметрії, в титриметричному аналізі, а також для зв'язування сторонніх іонів при застосуванні різних методів аналізу. Найчастіше використовують в аналізі такі комплекси з неорга­нічними лігандами: аміакати, ціанідні, галогенідні й роданідні комплекси.

Аміакати. Іони срібла, міді (II), кадмію, цинку, нікелю і кобальту прн взаємодії з гідроксидом амонію утворюють досить стійкі комплексні спо­луки. Отже, якщо на гідроксиди або інші важкорозчинні сполуки цих металів подіяти гідроксидом амонію, то вони переходять у розчини у ви­гляді аміакатів: [Ag (NH₃)₂]⁺ — безбарвний, [Cu (NH₃)J"⁺ — синій,

76

red (NH₃)J²⁺ — безбарвний, [Zn (NH₃)J²⁺ — безбарвний, fNi (NH₃)_e]²⁺ — синій, [Co (NH₃)_e]²⁺— коричнево-жовтий, [Co (NH₃)_e]³⁺ —червоний. При надлишку аміаку хром (III) утворює малостійкий аміакат [Cr (NH₃)_e]³⁺ фіолетового кольору.

Галогенідні й роданідні комплекси. Іони хлору, брому, йоду й родану утворюють комплексні сполуки з багатьма катіонами. Деякі з цих комп­лексів забарвлені і використовуються для виявлення й колориметричного визначення іонів металів. Найчастіше ці комплекси використовують для виявлення і визначення іонів заліза (III) у вигляді роданіду заліза (FeSCN²⁺ — Fe (SCN)6~) червоного кольору, роданіду кобальту синього кольору (Co (SCN)^2-) або хлориду кобальту (СоСІ^2-) і роданіду вісмуту жовтого кольору (BiSCN²⁺ — Bi (SCN)e~) або йодиду вісмуту (ВіІГ).

Хлориди визначають титриметричним комплексометричним методом за допомогою нітрату ртуті (II). При цьому утворюється досить стійкий комплекс:

2C1-+Hg²+ +± HgCl₂;

[Hg²+] [СІ-)² _ , _{7 ш}-із *Hga, [HgCy '' ' •

Для галогенідних і роданідних комплексів характерний ступінчастий процес утворення і дисоціації, а також порівняно невелика стійкість. Фто­ридні комплекси, як правило, стійкіші порівняно з роданідними та іншими галогенідними комплексами. Усі фторидні комплекси безбарвні й викорис­товуються для зв'язування сторонніх іонів, а також для комплексометрич-ного титрування деяких металів.

Ціанідні комплекси. Ціанід утворює безбарвні комплекси із сріблом — [Ag(CN)₂]~, міддю (І) — [Cu (CN)₂]~, кадмієм — [Cd (CN)₄]²~, цинком — [Zn (CN)J²~, ртуттю — THg (CN)J²~, золотом (І) — [Au (СМ)₂Г, марган­цем — [Mn (CN)_e] ~~, а також слабкозабарвлені комплекси з залізом (II) — [Fe (CN)_e]^4_, залізом (III) — [Fe (CN)_e]^3-, кобальтом (II) — [Co (CN),1⁴~, нікелем — [Ni (CN}₆]^4_.

Ціанідні комплекси дуже стійкі і широко використовуються для зв'язу­вання сторонніх іонів при проведенні якісних реакцій, а також для титри-метричного комплексометричного визначення деяких іонів. Так, при вияв­ленні іонів кадмію у вигляді сульфіду в присутності іонів міді останні зв'язують ціанідом. При цьому утворюються ціанідні комплекси однова­лентної міді й кадмію. Проте ціанідний комплекс кадмію руйнується сірко­воднем, а ціанідний комплекс міді не руйнується.