§ 148. Помилки титрування в методі осадження

Помилка титрування в методі осадження залежить від багатьох причин. Головні з них — розчинність осаду і чутливість індикатора до визначуваних іонів. При незначній розчинності осаду помилка титрування практично за­лежатиме лише від чутливості індикатора до визначуваних іонів. Чутливість є концентрацією визначуваних іонів, яку відкриває цей індикатор. її визна­чають експериментально або обчислюють, виходячи з константи нестійкості чи добутку розчинності продукту реакції.

Припустимо, що індикатор показує а еквівалентів визначуваних іонів у літрі розчину. Тоді число еквівалентів визначуваних іонів при кінцевому об'ємі V мл становитиме aV/1000.

Отже, у розчині залишилось aWlOOO еквівалентів певідтнтрованих іонів визначуваного компонента. Цей висновок буде справедливим і в тому ви­падку, коли індикатор реагує на іони робочого розчину і показує точку екві­валентності після відтитрування розчину. У цьому разі помилка титрування матиме протилежний знак.

466

Помилку титрування (ПТ) обчислюють за формулою

о/ пт — (^неЛ°^титР^0В) • ЮО _ аУ • 100 _ аУ '" ~~ (відтитров.) ^— 1000 • Nv ~ 10 • Nv '

де у — об'єм розчину, затраченого на титрування; N — нормальність цього розчину; V — загальний кінцевий об'єм розчину.

Обчислити помилку титрування за цією формулою можна лише в тих випадках, коли осад, який утворюється, практично не розчиняється у воді. При помітній розчинності обчислення помилки титрування значно усклад­нюється. Якщо осад, який утворився в процесі титрування, являє собою бі­нарний електроліт, то помилку титрування обчислюють за формулою

(а² - ДР) V

aNv

%ПТ =

де ДР — добуток розчинності; решта позначень відповідають позначенням попередньої формули.

Для електролітів з більшою величиною заряду, які можна використову­вати в методі осадження, обчислення помилок титрування ще складніше.

§ 149. Робочі розчини і вихідні речовини методу осадження

Приготування вихідного титрованого розчину хлориду калію (або нат­рію). Розчин нітрату срібла можна приготовляти за наважкою перекриста-лізованої і висушеної при 200—210° С солі. Значно частіше концентрацію робочих розчинів установлюють за допомогою хлориду калію (або натрію). Спочатку хлорид натрію (калію) перекристалізовують у присутності соляної кислоти, промивають водою і просушують при 450—500° С. Для титрування в методі осадження звичайно використовують 0,05 н. робочі розчини. Тому і розчин вихідної речовини приготовляють такої самої концентрації. Для встановлення титру робочих розчинів досить приготувати 250 мл 0,05 н. розчину хлориду натрію. Для цього треба взяти наважку (g'NaCi)¹

^MNaCI 58,45 _п _„- , ,

g_Naci = ₂₀ . ₄ = 2QTT ⁼ °'^{7306 (Г)>}

де MNaci — молекулярна маса хлориду натрію.

Наважку хлориду натрію переносять у мірну колбу на 250 мл, роз­чиняють у воді, розчин доводять до мітки і добре перемішують. Наважку можна взяти більшу чи меншу від обчисленої, але зважувати треба з точ­ністю до четвертого десяткового знака. Нормальність розчину в цьому ви­падку обчислюють так:

.. _ gNaCl • 0.05

"^м ~ 0,7306

де iVNaci — нормальність розчину; gNaci —'- наважка, г.

Приготування і встановлення нормальності робочого розчину нітрату срібла. Для приготування 1 л 0,05 н. робочого розчину нітрату срібла беруть

467

наважку (g-_AgNo₃):

- ^A1AgNQ₃ _ 169,89 ^AgN0₃ go 20~~ ⁼ ' ^(Г)'

де MAgNo, — молекулярна маса нітрату срібла.

Зважують на технічних терезах 8,5 г нітрату срібла, розчиняють у воді, фільтрують, якщо розчин каламутний; розводять приблизно до 1 л водою і добре перемішують. Солі срібла розкладаються під впливом світла, тому розчин нітрату срібла зберігають у склянках з темного скла або пофарбова­них зовні чорною фарбою. Нормальність робочого розчину нітрату срібла встановлюють за допомогою розчину хлориду натрію. Для цього в конічну колбу на 100—150 мл беруть 25 мл 0,05 н. розчину хлориду натрію, добав­ляють 1—2 краплини насиченого або 1—2 мл 5%-го розчину хромату калію К₂Сг0₄ і титрують приготовленим розчином нітрату срібла до появи стій­кого червоного осаду. З результатів кількох титрувань беруть середнє значення і обчислюють нормальність розчину нітрату срібла:

_N ^NaCI^NaCl

^AgN0°^- ^_gC0₃ '

де jVAgiso, — нормальність розчину нітрату срібла; VAgiso₃ — об'єм нітрату срібла, який витрачено на титрування, мл; ІЛчасі — об'єм узятого для тит­рування розчину хлориду натрію; Л^асі — нормальність розчину хлориду натрію.

Приготування і встановлення нормальності робочого розчину роданіду калію. Роданід калію завжди містить більшу або меншу кількість води. Тому приготовляти титрований розчин роданіду калію на основі наважки не можна. Отже, розчин роданіду калію приготовляють приблизної концент­рації, а точну концентрацію його встановлюють за допомогою титрованого розчину нітрату срібла.

Для приготування 1 л 0,05 н. розчину роданіду калію треба взяти наваж­ку (gKscN):

_ A*kscn _ 97,18 Јkscn - 20 ~ 20 ^— ' ^[ >'

де Mkscn — молекулярна маса роданіду калію.

На технічних терезах відважують близько 5 г роданіду калію, який є в продажу, розчиняють у воді, розводять приблизно до 1 л водою і добре перемішують. Нормальність розчину роданіду калію встановлюють за допо­могою титрованого розчину нітрату срібла в присутності іонів заліза (III).

Для приготування розчину індикатора зважують 42 г залізоамонійного галуну, переносять у колбу, добавляють 3—5 мл концентрованої азотної кислоти і розчиняють у 100 мл води.

У конічну колбу на 100—150 мл відбирають піпеткою 25 мл титрованого розчину нітрату срібла, добавляють 5 мл 6 н. розчину азотної кислоти, щоб запобігти гідролізу солі заліза, і 2—3 мл розчину індикатора. Розчин нітра­ту срібла титрують роданідом калію, титр якого визначають. Титрування

468

продовжують до появи стійкого червоного забарвлення розчину від роданіду заліза. За результатами титрування обчислюють нормальність розчину ро­даніду калію.