58. Положення внутрішніх органів коня (вигляд справа]:

1 — пряма кишка; 2 «— тазовий вигин великоТ ободової кишки; 3 — сліпа кишка; 4 — дванадцятипала* кишка; 5 — права нирка; 6 — печінка; 7 — діафрагма; 8 — стравохід; 9— грудна аорта; 10 — праве⁹ | непарна вена; 11 —задня порожниста вена; 15 — праве верхнє поздовжнє коліно великоТ ободо-

3 вої кишки; 16 — праве нижнє поздовжнє коліно великої ободової кишки; 17 — петлі голодної киш*

ки; 18—сечовий міхур; 19—кінець сім'япроводу; 20—передміхурова залоза; 21—права міхур-

Цевидна залоза

Дослідження кишечника у коня. При дослідженні кишечника ' у коня застосовують ті ж методи дослідження, що й у жуйних, але з урахуванням анатомо-топографічних особливостей цього виду тварин. У коней тонкий кишечник переважно розміщений у лівій половині (рис. 57), а товстий — в правій і частково в нижній лівій половині черевної порожнини (рис. 58).

Зовнішнім оглядом у коня можна виявити збільшення об'єму черева з випинанням у правій здухвині при метеоризмі товстого кишечника. Нагромадження газів у тонкому кишечнику не супро­воджується значним збільшенням об'єму черева. Зовнішня пальпа­ція кишечника можлива тільки у лошат раннього віку.

Перкусію петель порожньої кишки проводять зліва в середній третині черева в ділянці здухвини (рис. 59). При цьому прослухо-вують притуплено-тимпанічний або притуплений звук.

Поле перкусії сліпої кишки знаходиться у ділянці правої здух­вини та голодної ямки (рис. 60). Перкусійний звук чіткий, набли­жається до тимпанічного. Поле перкусії інших кишок показано на рисунку.

При перкусії кишок, які прилягають до черевної стінки і пере­повнені газами, чути чіткий тимпанічний або атимпанічний звук, а при застої калових мас (копростаз) — стійкий глухий звук.

187

59. Попе перкусії черевних органів у коня (вигляд зліва):

1- шлунок; 2-лій нирка; 3 — селезінка; 4 — ободова кишка; 5 — голодна кишка- М - ліні»

Маклака, п - пін,я плечового суглоба; пусті місця поля перкусії - голосний тимпанічний звук- плюси — притуплано-тимпанічний, мінуси — притуплений звук; крапки — тупий звук

Перистальтичні шуми кишечника у коней при аускультації клі-нічно оцінюють, як і у жуйних. Проте у здорових коней шуми тонкого й товстого кишечника чіткіше відрізняються порівняно з жуйними.

Ректальне дослідження — один із найцінніших методів, особли­во при діагностиці хвороб шлунка і кишок з явищами кольок.

Методика дослідження у коней в основному така, як і у вели­кої рогатої худоби, але має деяку різницю, зумовлену анатомо-топографічними особливостями. Спочатку досліджують тонус сфінктера ануса, наповнення прямої кишки, властивості її вмісту стан стінки та слизової оболонки кишки. Потім досліджують малу ободову кишку, петлі якої розміщені під останнім поперековим і першими крижовими хребцями. У верхній і середній частинах лівої половини черевної порожнини, в тарілкоподібному заглибленні утвореному сліпою і великою ободовою кишками, досліджують тонкий відділ кишечника. В лівій здухвині нижче рівня лобкової кістки досліджують ліве вентральне й дорсальне положення вели­кої ободової кишки; в правій половині черевної порожнини — сліпу кишку, яка займає усю ділянку правої здухвини. Вона - великого

188