- •1. Олексій Петровч Остапенко 2. Олексій Миколайович Макаревський (1854—1916) [1863—1842]
- •3. Володимир Іванович Зайцев [1903—1973)
- •4. Антонім Васильович Синьок j1903—1973j
- •Основні методи дослідження
- •8. Техніка дигітальної перкусії
- •Термометрія
- •Глава II
- •Симптоми хвороб
- •Синдроми хвороб
- •Прогноз хвороби
- •Історія хвороби
- •Глава III дослідження загального стану тварин
- •Дослідження габітусу
- •Дослідження шкіри
- •Аналіз результатів термометрії
- •18. Постійна гарячка
- •Глава IV дослідження серцево-судинної системи
- •Тони серця
- •23. Схема тонів серця:
- •Шуми серця
- •Діагностика пороків серця
- •29. Схема електричне? активності Ізольованого м'язового волокна
- •32. Векторелектрокардіограма
- •Вимірювання артеріального кров'яного тиску.
- •Аритмії серця
- •36. Електрокардіограма коня. Шлуночко-•а екстрасистолія (за Судаковим м. О.|
- •Основні синдроми серцево-судинної недостатності
- •Глава V дослідження дихальної системи
- •Дослідження носа
- •42. Огляд слизоіОі оболонки носа у коня
- •Дослідження гортані та трахеї
- •Дослідження грудної клітки
- •49. Збільшення язика при актиномікозі (за Левченком в. І.)
- •Дослідження глотки
- •50. Зовнішня пальпація глотки
- •51. Техніка внутрішньої пальпації глотки
- •52. Зівник і. Д. Ганжі для зонда Хохлова
- •Дослідження черева
- •53. Руменограф 3. С. Горяїнової
- •54. Перкусія і аускультація при зміщенні сичуга (за Dirksen g.)
- •. Дослідження шлунка свиней
- •Дослідження шлунка собак
- •, Дослідження кишечника
- •58. Положення внутрішніх органів коня (вигляд справа]:
- •Цевидна залоза
- •59. Попе перкусії черевних органів у коня (вигляд зліва):
- •Маклака, п - пін,я плечового суглоба; пусті місця поля перкусії - голосний тимпанічний звук- плюси — притуплано-тимпанічний, мінуси — притуплений звук; крапки — тупий звук
- •60. Поле перкусії черевних органів у коня (вигляд справа):
- •61. Положення внутрішніх органів свині (вигляд зліва):
- •63. Грудна та черевна порожнина собаки (з правого боку):
- •Глава VII дослідження печінки
- •' Методи дослідження печінки
- •Загальноклінічні методи дослідження печінки
- •65. Абсцеси печінки (за Лев ченком в. І.
- •Глава VIII дослідження сечової системи
- •Дослідження сечовиділення
- •Дослідження нирок
- •Дослідження сечоводів
- •Дослідження сечового міхура
- •68. Катетеризація сечового міхура у корови
- •Дослідження уретри
- •Дослідження сечі
- •Фізичні властивості сечі
- •Хімічне дослідження сечі
- •Дослідження осаду сечі
- •Глава IX дослідження нервової системи
- •Дослідження поведінки тварин
- •Дослідження черепа та хребта
- •Дослідження органів чуття
- •Дослідження чутливості
- •69. Схрещування передніх кінцівок у корови при гіперестезії внутрішнього боку лівої кінцівки (за Dirksen g., 1990)
- •Дослідження рухової сфери
- •Дослідження рефлексів
- •Дослідження ліквору
- •Глава X дослідження системи крові
- •Методи одержання крові
- •Біохімічне дослідження крові
- •Визначення резервної лужності і кислотної місткості крові
- •Визначення загального білка і білкових фракцій
- •71. Атомний абсорбційний спектрофотомер aas-30
- •11. Вміст загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові здорових тварин
- •Визначення мікроелементів
- •Визначення в крові глюкози
- •Визначення кетонових тіл
- •72. Гемоцитометр гцмк-3
- •Дослідження селезінки
- •Дослідження імунної системи
- •Глава XI діагностика порушень обміну речовин
- •Глава XII дослідження залоз внутрішньої секреції
- •Глава XIII особливості дослідження птахів дослідження ембріонів
- •Дослідження птахів
- •Глава XIV основи ветеринарної рентгенології
- •Рентгенівські апарати
- •Техніка безпеки при роботі з рентгенівськими апаратами
- •Застосування рентгенівського дослідження для діагностики захворювань серцево-судинної системи
- •Глава XV
- •Глава VII. Дослідження печінки (Влізло в. В) . ...... 198
- •Глава VIII. Дослідження сечової системи (Коляда м в.,
- •Глава IX. Дослідження нервової системи (Коляда м. В.) . . 234
- •Глава X. Дослідження системи крові (Левченко в. І.) ... 254
- •Глава XII. Дослідження залоз внутрішньої секреції (Кондрахін і. П.) ................... 327
- •Глава XIII. Особливості дослідження птахів (Байдевля-тов а. Б )....................
- •Глава XIV. Основи ветеринарної рентгенології (Коляда м. В.) .................... : 337
- •Глава XV. Ультразвукова діагностика (ехографія, сонографія;
Дослідження носа
При дослідженні носа звертають увагу на витікання і видихуване повітря, ніздрі, крила носа, слизову оболонку носа.
; Витікання з носа у здорових тварин непомітні або незначні й мають вигляд крапель серозного або серозно-слизового характеру, які злизуються тваринами або виділяються назовні/ У хворих тварин витікання з носа ексудату чи транссудату, крові, наявність у ньому фібрину, залишків тканин, плівок, домішок слини, корму має діагностичне значення.
При дослідженні носових витікань звертають увагу на їх кількість, консистенцію, колір, запах, наявність домішок і одно чи двобічне витікання. Однобічне витікання спостерігається при ураженні на відповідному боці носової, верхньощелепної і лобної пазух або повітроносного мішка. Двобічне носове витікання буває при одночасному право- і лівобічному ураженні перерахованих ділянок, при захворюваннях легень, бронхів, трахеї і гортані.
Кількість носових витікань залежить від характеру патологічного процесу. Значні витікання спостерігають при гострому риніті, дифузному бронхіті, набряку легень, паралічі глотки, миті коней, злоякісній катаральній гарячці великої рогатої худоби, інфекційному риніті кролів, свиней. При хронічних катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, пневмонії, туберкульозі носові витікання незначні. При риніті витікання постійні, при ураженні легень, бронхів, гортані вони посилюються після кашлю, а при запаленні додаткових пазух — при опусканні голови.
Залежно від характеру запалення розрізняють серозне, серозно-слизове, слизове, слизово-гнійне, гнійне, кров'янисте і гнильне (іхорозне) носові виділення. Серозне виділення прозоре, подібне до води. Спостерігається воно при набряку легень або в перші 1 — 2 дні гострих запальних процесів дихальних шляхів. Потім воно стає серозно-слиїзовим і слизовим. Слизові витікання густі, клейкі, прозорі, без кольору або сірі, якщо домішуються лейкоцити та епітеліальні клітини. Виділяються вони в останньому періоді гострих катарів слизової носової порожнини, гортані, бронхів. Серозне витікання внаслідок значного примішування лейкоцитів перетворюється у серозно-гнійне (біло-сірого, сіро-жовтого кольору), яке буває при катарально-гнійній пневмонії, гострому катарі додаткових пазух носа, повітряного мішка і гнійним (з'являється при абсцесах, які розкрились у дихальні шляхи). Гнійне витікання рідке, мутне, білувато-жовтого або зеленкуватого кольору, солодкуватого запаху. Кров'янисті витікання бувають при травмах носових ходів, додаткових пазух, розриві легеневих судин, а також
117
42. Огляд слизоіОі оболонки носа у коня
при сибірці, сапі. Витікання при цьому червонуваті, а при розпаді еритроцитів — шоколадні або темно-червоні. При гангрені легень витікання буро-сірого, сіро-зеленого або шоколадного кольору, смердючого гнійно-гнильного запаху.
Таким чином, колір, запах і консистенція носових витікань залежить від характеру патологічного процесу.
Із сторонніх домішок у носових витіканнях буває повітря, яке надає їм пінистого характеру. Спостерігають домішки повітря у випадку набряку легень, легеневій кровотечі, хронічному бронхіті. Велике пухирчасті витікання, змішані з слиною і кормовими масами, бувають при запаленні або паралічі глотки. Крім повітря, слини та кормових мас, у носових витіканнях зустрічаються нитки фібрину, шматочки легеневої тканини, гельмінти, блювотні маси (їх відрізняють за кислою реакцією) .
При дослідженні видихуваного повітря особливу увагу звертають на його запах. Він стає неприємним, гнильним при гангрені легень, аміачним — уремії, а при кетозі нагадує запах ацетону.
Дослідження носових отворів і слизової оболонки носа. При дослідженні ніздрів звертають увагу на їх контури, набряки шкіри, новоутворення. Ніздрі розширені у коней при альвеолярній емфіземі легень, набряку та паралічі гортані, а зміщені вниз при паралічі лицьового нерва. Набряки шкіри носа бувають при глибокому запаленні слизової оболонки носової порожнини, злоякісній катаг-ральній гарячці великої рогатої худоби, інфекційному риніті у кролів.
Потім досліджують слизову оболонку носа (рис. 42). Звертають увагу на її колір, вологість, опухання, порушення цілісності, висипання, рубці, виразки (див. главу III).
При гострому риніті слизова оболонка носа внаслідок інфільтрації опухає, що небезпечно для тварин з вузькими носовими ходами, особливо свиней, кролів, собак, у яких вони звужуються настільки, що утруднюють дихання, і тому з'являються шуми, які чути на відстані.
Порушення цілісності слизової оболонки носа можна знайти у вигляді ран, подряпин, виразок, вузликів, пустул, нашарувань, новоутворень.
118
Дослідження верхньощелепної і лобноТ пазух та повітроносних мішків здійснюють за допомогою огляду, пальпації і перкусії, а при необхідності — ендоскопії, пробного проколу, трепанації, рентгенографії і рентгеноскопії.
Оглядом визначають асиметрію лицьової частини черепа, характерну для однобічного гаймориту, звертають увагу на ділянку повітроносних мішків, розміщених між крилом атланта і заднім краєм гілки нижньої щелепи. Можливі деформація кісток, додаткових пазух (при рахіті, остеодистрофії, актиномікозі, ЗКГ), випинання і збільшення об'єму повітроносних мішків, поява носового витікання, особливо при нахилянні голови вниз.
Пальпацією визначають цілісність, потовщення кісток, чутливість, температуру та збільшення об'єму пазух, болючість і наявність флюктуації у їх ділянці. Болючість кісток — одна із початкових ознак запалення пазух, яка з'являється раніше інших симптомів.
Перкусію додаткових лицьових пазух проводять безпосередньо пальцем або обушком перкусійного молоточка. У здорових тварин виявляють своєрідний притуплено-тимпанічний (коробковий) звук, а в ділянці повітроносних мішків — тимпанічний. Поява притупленого й тупого звуків у ділянці пазух свідчить про наявність запальних процесів у них і про нагромадження гною або новоутворень. При скупченні ексудату або гною у повітроносних мішках звук буде притуплений або тупий, а при їх метеоризмі — голосний тимпанічний з металічним відтінком.