
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
Задача: відомі схеми кола, напруга на вході і опори приймачів. Обчислити струм.
Розрізнятимемо задачі, коли приймачі сполучені між собою послідовно, паралельно або змішано.
1) Послідовне з'єднання (рис. 3). Вхідна напруга U по другому закону Кирхгофа рівна сумі напруг на окремих ділянках (опорах): U = U 1 + U 2 + U 3.
Застосувавши для кожної ділянки закон Ома, запишемо це рівняння у вигляді
Рисунок
3 -
Схема послідовного з'єднання
U = R1 I + R2I + R3I = (R1+ R2+ R3)l = RI, де R = Rl+R2+R3 - еквівалентний опір.
Струм в ланцюзі I = U/R. Якщо сполучені послідовно п приймачів, то їх еквівалентний опір рівний сумі окремих опорів.
2)
Паралельне з'єднання (рис.
4).
Всі
опори приєднані до двох клем (вузлів)
і знаходяться під однією напругою. По
першому закону Кирхгофа I
= І1 + І2 + І3. Застосовуючи для
кожної гілки закон Ома, запишемо
де g - еквівалентна провідність.
Отже, для паралельного кола:
І= gU .
Рисунок
4 - Схема паралельного з'єднання
Якщо з’єднано паралельно п приймачів, то їх еквівалентна провідність рівна сумі провідностей гілок:
Для двох паралельно з’єднаних приймачів
де R - еквівалентний опір.
Для розгалуження з n однакових приймачів провідність
Паралельно включають приймачі, розраховані на ту саму ж напругу. Включення або відключення одного з них не впливає на роботу решти приймачів.
3) Змішане з'єднання. Частина приймачів з’єднана послідовно, частина - паралель (рис.5). еквівалентний опір такого кола рівний сумі опорів послідовно включених ділянок:
+
Рисунок 5 - Схема змішаного з'єднання
Провідність
такого кола:
Струм в колі I= U/R. Напруги і струми окремих гілок визначаються по формулах для послідовного і паралельного з'єднання.
Приклад 1.3. Для схеми (рис.5) дано напругу U=24 В і опори: R1=20; R2=30; R3= 12 Ом. Обчислити струми.
Рішення. Еквівалентні опори: паралельної ділянки:
Rab = R1R2/( R1 + R2). Rab = 12 Ом
всього ланцюга R = Rab + R3 = 12 + 12 = 24 Ом. Струм нерозгалуженої ділянки
I
= U/R = 24/24 = 1 А.
Тепер
можна
обчислити напругу на паралельній
ділянці:
Uab
=
RabI
=
12 В
і
струми гілок:
Перевірка: перший закон Кирхгофа для вузла а: I = І1+І2 виконується 0,6+0,4=1 А.
Струми двох паралельних гілок можна знайти відразу, не обчислюючи напругу Uab, якщо відомий струм нерозгалуженої ділянки І. Виведемо формулу:
тобто струм нерозгалуженої ділянки кола треба розділити на суму опорів гілок і помножити на опір протилежної гілки. Струм другої гілки
I2 = IR1/(R1+ R2)
Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
У електроустаткуванні автомобілів, і інших машин використовують два джерела електричної енергії: генератор і акумуляторну батарею. Споживачі (лампи освітлення і сигнальні, котушки запалення і т.д.) включені паралельно. Опір споживачів замінимо одним опором, еквівалентним, тоді схема прийме вигляд, показаний на рис. 6 Для неї задані ерс Е1, Е2, опори R1, R2, R3. Визначити струми в гілках І1, І2,І3.
Цю задачу можна вирішити декількома методами:
1) методом рівнянь Кірхгофа;
2) методом контурних струмів;
3) методом накладення;
4) методом вузлових потенціалів.
Метод рівнянь Кірхгофа. Складаємо систему рівнянь по законах Кірхгофа. Число рівнянь повинне бути рівним числу невідомих.
Порядок розрахунку:
а) показуємо на схемі довільно напрями струмів гілок (по умові вони невідомі) і складаємо рівняння за першим законом Кірхгофа (для вузлів): записуємо всі струми, що приходять до вузла із знаком «+», а що виходять з вузла - із знаком «-», і суму їх прирівнюємо нулю.
.
Рисунок 6 - Схема з двома джерелами живлення
Для схеми, зображеної на рис. 6
11+12-13=0
Щоб рівняння були незалежними, число їх повинне бути на одне менше, ніж кількість в схемі. У нашому прикладі два вузли, значить, по першому закону можна записати тільки одне рівняння. Бракуючі рівняння складемо за другим законом Кірхгофа;
б) показуємо на схемі напрям обходу контурів (наприклад, за годинниковою стрілкою). Контури вибираємо так, щоб в кожен новий контур входила хоча б одна гілка, не врахована в попередніх контурах. Лише при цій умові рівняння Кірхгофа для контурів будуть взаємно незалежні.
Складаємо рівняння за другим законом Кірхгофа: записуємо всі ЕРС в лівій частині рівняння із знаком «+», якщо напрям ЕРС співпадає з вибраним напрямом обходу контура, із знаком «-», якщо ЕРС направлена протилежно обходу контура. Всі падіння напруг на опорах контура записуємо в правій частині рівняння: із знаком «+», якщо напрям падіння напруги співпадає з напрямом обходу контура, із знаком «-», якщо напрям падіння напруги протилежний обходу контура (за напрям падіння напруги приймаємо напрям струму в опорі).
Для контура I:
E1=R1I1 + R3I3
для контура II:
Вирішуємо одержані рівняння і знаходимо струми І1, І2,І3.
Якщо якийсь струм одержали з негативним знаком, значить його напрям протилежно вказаному на схемі.
Метод контурних струмів. При розрахунку по цьому методу використовують так звані контурні струми. Це умовні, розрахункові струми. Вважаємо, що вони замикаються через елементи тільки даного контуру (рис. 7). На відміну від струмів гілок позначатимемо їх двома індексами: I11, I22.
Рисунок 7 - Схема до розрахунку кола методом контурних струмів
Послідовність розрахунку:
а) у всіх незалежних контурах намічаємо напрям контурних струмів;
б) для кожного з контурів складаємо рівняння по другому закону Кирхгофа; при цьому враховуємо і інші контурні струми, якщо вони замикаються на опорах даного контура.
Для контура I: E1 = (R1 + R3) І11 - R3І22,
для контура II: - Е2 = (R2 + R3) І22 - R3I11.
в) вирішуємо рівняння і знаходимо контурні струми I11, I22,
г) визначаємо дійсні струми гілок таким чином: струм гілки, по якій протікає тільки один контурний струм,
рівний відповідному контурному струму: І1=І11, І2=І22. Струм гілки, через яку замикається декілька контурних струмів, рівний їх сумі алгебри: І3 = І11 -І22.
Метод контурних струмів дозволяє обійтися меншим числом рівнянь в порівнянні з методом рівнянь Кірхгофа.
Рисунок 8 - Схеми до розрахунку кола методом накладення.
Метод накладення. Розрахунок заснований на принципі накладення:
струм в будь-якій гілці рівний сумі алгебри струмів, що викликаються кожної з ЕРС схеми окремо.
Принцип розрахунку:
а) у ланцюзі по черзі залишаємо тільки по одному джерелу живлення. Враховуємо внутрішні опори джерел, що виключаються. Замість однієї схеми, представленої на рис. 7, розраховуємо дві схеми (рис 8). У загальному випадку стільки схем, скільки ЕРС міститься в колі;
б) визначаємо еквівалентний опір кожної розрахункової схеми і за законом Ома обчислюємо часткові (від одного джерела) струми всіх гілок: для схеми рис.8,а І1', І2', І3' і для схеми рис.8,б - І1 '', І2'', І3''; визначаємо струми гілок, складаючи відповідні часткові струми розрахункових схем з урахуванням їх напрямів. Напрями струмів в першій схемі вважаємо позитивними:
I1 = I1' - I1''
I2 = I2' – I2''
I3 = I3' – I3''
Цей метод зручний для аналізу схем з двома джерелами, особливо якщо одна з ЕРС може приймати декілька значень.