- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
3.5.2.1 Компаратор
Компаратор змінює рівень вихідної напруги, коли рівні вхідних сигналів, що безупинно змінюються, стають рівними. На рис. 3.21 наведена схема компаратора на ОП для порівняння напруг одного знака. Компаратори випускаються у вигляді мікросхем.
Вихідна напруга:
Рисунок 3.23 - Схема компаратора на ОП для порівняння напруг одного знака
3.5.2.2 Тригер Шмітта
Тригер Шмітта є граничним елементом, рівні включення й вимикання якого не збігаються. Різниця в рівнях називається гістерезисом перемикання. Тригер Шмітта може бути побудований на двох транзисторних каскадах посилення, охоплених додатним зворотним зв'язком, на компараторі з додатним ОЗ, логічних елементах, у вигляді мікросхем, наприклад, ДО155ТЛ1 (два тригера Шмітта з елементами И на вході). На рис. 3.24,а представлена схема тригера Шмітта на ОП, на рис. 3.24,б, наведено формування напруги прямокутної форми з синусоїдального.
Рисунок 3.24 - а) - схема тригера;
б) - формування напруги прямокутної форми із синусоїдальної
3.5.2.3 Мультивібратори
Мультивібратори працюють у режимі самозбудження і процес одержання імпульсної напруги ґрунтується на перетворенні енергії джерела постійного струму.
Е1
Е2
Рисунок 3.25 - Схема мультивібратора на елементах НІ
Мультивібратори іноді називають релаксаційними генераторами (релаксаторами). Релаксатори, як і тригери, відносяться до класу спускових пристроїв. Вони засновані на застосуванні підсилювачів із гнучким (діючим тільки в перехідні процеси) додатним зворотним зв'язком на біполярних або польових транзисторах, логічних елементах і операційних підсилювачах в інтегральному виконанні або електронних приладах із негативним диференціальним опором, наприклад, тунельних діодах, одноперехідних транзисторах або тиристорах. На відміну від тригерів, що володіють двома станами стійкої рівноваги, мультивібратори мають стани квазірівноваги, які характеризуються порівняно повільними змінами струмів і напруг, що приводять до деякого критичного стану, при якому створюються умови для стрибкоподібного переходу мультивібратора з одного стану в інше. На рисунку 3.25 - наведена схема мультивібратора на логічному елементі НІ (у якості яких можуть бути використані елементи АБО-НІ або І-НІ з об'єднаними входами). Входи елементів НІ з'єднані через відповідні резистори із джерелом ЕРС. +Е, що трохи перевищує за рівнем логічну 1.
Конденсатори С1 і С2 включені в ланцюг зворотного зв'язку з виходу одного елемента на вхід іншого елемента. Для зменшення часу відновлення включені діоди VD1, VD2, які відкриваються на час розрядки відповідного конденсатора C1 або С2.
Стан
квазирівноваги («1» на виході одного
елемента й «0» на виході іншого) утримується
протягом часу, необхідного для
перезарядження конденсатора С1
(або С2
) до рівня, що відповідає порогу
спрацьовування елемента Е1
(або Е2).
Після цього стан логічних елементів
змінюються на протилежні й процеси
повторюються. На виходах 1 і 2 мультивібратор
генерує прямокутні імпульси протилежної
полярності. Розглянемо роботу
мультивібратора з моменту часу перемикання
Е2
в «0». У первісний момент часу й на вході
Е1
буде нульовий рівень сигналу, а на виході
Е1
–«1». По ланцюзі +Е – R1
– C1
— -Е2
починається заряд конденсатора, що
приводить до підвищення напруги на
вході і при досягненні граничного
значення цієї напруги
відбудеться перемикання Е1
в «0», а елемента Е2
– в «1». Із цього моменту часу починається
заряд конденсатора C1
по ланцюзі +Е – R2
– C1
–Е1
і
розряд конденсатора С2
по ланцюзі С2
– VD1
+ Е -Е2,
тривалість імпульсу визначається
часом заряду конденсатора.
|
(1) |
де
– рівень логічної одиниці;
– граничний рівень логічного елемента.
R
uвих
Uc
+Umвих
C
DA
A
►
B
t1
t2
R2
Uвих
tu
+Umвих
R1
uA,uB
uA
uB
а) б)
Рисунок 3.26 - Схема (а) й тимчасова діаграма (б) роботи мультивібратора на операційному підсилювачі
При R1=R2=R і С1=С2=С, імпульси симетричні. На рис. 3.26 наведена схема й часова діаграма роботи мультивібратора на операційному підсилювачі. Мультивібратор виконаний на основі тригера Шмідта, що інвертує, у якому від’ємний зворотний зв'язок здійснюється через RC - ланцюг, а додатна через дільник на резисторах R1,R2.
Розглянемо роботу мультивібратора. При включені напруга живлення на виході операційного підсилювача +Umвих . На вході В операційного підсилювача буде напруга додатної полярності.
|
(2) |
Через
резистор R починається перезаряд
конденсатора. Напруга на конденсаторі
прагне до
Коли
досягне
рівня
,
напруга
стрибком змінюється до
,
тому що
,
те конденсатор С починає перезаряджатися
від
до
,
і зворотне перемикання відбувається
при
.
Потім процес періодично повторюється.
Напруги
і
визначаються за виразом (2).
Тривалість імпульсу мультивібратора
|
(3) |
а
період
.
