- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
2.8.2 Операційні підсилювачі
О
пераційним
підсилювачем (ОП) називають диференціальний
підсилювач постійного струму з великим
коефіцієнтом підсилення (десятки ...
сотні тисяч), що має два входи й один
вихід, і живиться від джерела біполярної
напруги. Спочатку ОП застосовувалися
головним чином для виконання різних
операцій над аналоговими величинами
(додавання, віднімання, інтегрування й
т.д.) У цей час ОП відіграють роль
багатоцільових елементів при побудові
апаратури всілякого призначення. Вони
застосовуються в підсилювальній техніці,
пристроях генерації сигналів синусоїдальної
й імпульсної форм, у стабілізаторах
напруги, активних фільтрах і т.д.
У
Рис. 2.26
Якщо ж сигнал поданий на вхід,
що інвертує, то збільшення вихідного
сигналу має зворотний знак (протилежний
по фазі) у порівнянні зі збільшенням
вхідного сигналу, вхід, що інвертує,
часто використовується для введення в
ОП зовнішніх від’ємних зворотних
зв'язків. Живлення ОП здійснюється від
двох джерел
і
з однаковими напругою. Джерела живлення
мають загальну точку
,
.
Н
айважливішим
показником операційного підсилювача
є коефіцієнт підсилення КU.
Значення
залежить від ОП і може становити від
декількох сотень до сотень тисяч і
більше. Великі значення
отримують при захопленні таких
підсилювачів глибоким від’ємним
зворотним зв'язком, це дозволяє одержувати
схеми із властивостями, які залежать
тільки від параметрів ланцюга від’ємного
зворотного зв'язку. Найважливішими
характеристиками ОП є його амплітудні
(передатні) характеристики (рис.2.24).
Характеристики знімаються при подачі
сигналу на один із входів при нульовому
сигналі на іншому. Кожна із кривих
складається з горизонтальних і похилих
ділянок. Горизонтальні ділянки
відповідають насиченню підсилювача.
Похилій (лінійній) ділянці кривих
відповідає пропорційна залежність
вихідної напруги від вхідного. Кут
нахилу ділянки визначається коефіцієнтом
підсилення
.
На
рис.2.25 наведені схеми підсилювачів на
ОП із від’ємним зворотним зв'язком. В
ОП зворотний зв'язок від’ємний, якщо
вона подається з виходу підсилювача на
інвертуючий вхід, при цьому напруга
,
що перебуває у фазі з
,
буде у противофазі із вхідною напругою
на вході, що інвертує.
І навпаки зворотний зв'язок є додатним, якщо він подається на не вхід, що інвертує.
При
послідовному ЗЗ вхідний сигнал
і сигнал ЗЗ подаються на різні входи,
при паралельному - на один. На рис.2.25,а
показана схема реалізації послідовного
від’ємного ЗЗ по напрузі
.
На рис.2.25,б наведена схема включення ОП
з послідовним від’ємним ЗЗ за струмом,
на рис.2.25,в- — з паралельним від’ємним
ЗЗ за напругою.
Для підсилювача, що інвертує (рис.2.25,в) коефіцієнт підсилення визначається формулою
|
(47) |
де
- резистор у ланцюзі ОЗ;
- резистор вхідного ланцюга.
Для інвертуючого підсилювача (рис.2.25,а)
Рисунок 2.25- Різновиди операційних підсилювачів
|
(48) |
На рис.2.26 наведена схема суматора на ОП, для якого
|
(49) |
Схема інтегратора на ОП наведена на рис.2. 27.
Для інтегратора
|
(50) |
На основі інтегратора розроблюють генератори напруги, що лінійно змінюються , перетворювачі напруга-частота й інші пристрої.
Рисунок 2.26 - Схема суматора Рисунок 2.27 – Схема інтегратора
