- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
Варіанти схем логічних елементів НІ, АБО-НІ на МЕН-транзисторах показані на рис. 3.10.
Схема НІ (рис. 3.10,а) містить пасивний транзистор VT1 (нормально відкритий) і вхідний активний транзистор VT2 (нормально закритий). Пасивний транзистор VT1 включений за схемою двухполюсника й виконує роль джерела стокового струму, значення якого практично не змінюється в широкому діапазоні зміни напруги між стоком і витоком.
До
виходу елемента НІ підключається
аналогічний інвертор. Він у статичному
режимі
представлений еквівалентною схемою з
послідовно включених діода Шотки
(бар'єра
метал-напівпровідник) і опору між
затвором і джерелом
.
Напруга джерела живлення в схемі
В;
усереднені значення граничних
напруг для транзисторів VTI
і
VT2
відповідно
рівні
й
.
При
транзистор
VT2
закритий,
струм стоку
й на виході встановлюється
рівень напруги
.
Струм
відкритого транзистора VT1
перемикається
в затвор інвертора навантаження. Оскільки
струм
становить одиниці міліамперів, а опір
виміряється
десятками Ом, то вихідний рівень практично
визначається прямою напругою на діоді
VD
рівним
0,6 В.
Схема двухвхідного елемента АБО-НІ містить нормально відкритий пасивний транзистор VT1, вхідні нормально закриті транзистори VT2 і VT3, включені паралельно (рис. 3.10,б).
Рисунок 3.10 - Варіанти схем логічних елементів НІ, АБО HІ на МЕН-транзисторах
При
транзистори VT2
і
VT3
закриті,
на виході У встановлюється
високий рівень напруги
.
Якщо
на одному із входів або на обох діє
напруга
то
відповідний транзистор (або обоє)
відкриваються й на виході
встановлюється рівень
.
Параметри елемента АБО-НІ аналогічні схемам, зображеним на рис. 3.11, а.
Схема двухвхідового елемента АБО-НІ з підвищеною завадостійкістю показана на рисунку 8,в. Вхідні діоди Шотки VD1 і VD2 реалізують операцію АБО, транзистори VT1 і VT2 створюють інвертор, а транзистор VT3 разом з діодами — це ланцюг зсуву рівня порога транзистора VT2.
3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
Різновидом транзисторних схем є елементи інтегральної інжекційної логіки (АБО або И2Л). Схемотехніку И2Л використовують для побудови мікропроцесорних і запам'ятовувальний ВІС (серії ДО582, ДО583, ДО584 і ін.).
Схема логічного елемента И2Л показана на рис. 3.11.
Рисунок 3.11 - Схема логічного елемента И2Л
Схема
включає інжекційні
транзистори
VT1,
VT2,
включені
за схемою
із загальною базою, і вхідні багатоколекторні
транзистори
VT3,
VT4,
включені
за схемою із загальним емітером. Емітери
транзисторів VT1,
VT2
називаються
інжекторами, протікає через них дірковий
струм — інжекційним. Кожний із транзисторів
VT1,
VT2
утворить
разом із джерелом живлення й зовнішнім
резистором
джерело
струму, що живить індивідуальним струмом
входи
транзисторів
VT3,
VT4.
Особливостями елементів И2Л є:
"безрезисторність", характерна для МОН-структур, що вперше була реалізована в схемотехніці И2Л;
з'єднання областей бази й колектора інжекційних р-п-р транзисторів відповідно з областями емітера й колектора вхідних п-р-п транзисторів, а також мале число схемних компонентів і з'єднань між ними;
низький рівень напруги
В
знімається з колектора насиченого
транзистора, а високий рівень напруги
В
— з колектора закритого
транзистора, причому цей рівень
обмежується напругою бази
насиченого транзистора навантаження;
використовується режим мікрострумів,
у
якому струми колектора змінюються від
десятків до сотень мікроамперів;
працездатність
елементів зберігається при зміні
значення струму в них
на кілька порядків;на колекторах вхідного транзистора реалізується інверсія змінної, а на з'єднаних колекторах транзисторів VT3, VT4 виконуються операції АБО-НІ.
Вхідні
транзистори управляються перемиканням
струму на їхніх входах. Якщо до входу
Х1
підключений
колектор лівого насиченого транзистора,
то струм
замикається
на нього й не надходить у базу транзистора
VT3,
що закривається й створює на своїх
колекторах режим розімкнутих контактів.
Якщо до входу
підключений
колектор
лівого закритого транзистора, то струм
надходить до бази VT3,
насичує його та забезпечує
на колекторах режим замкнутих контактів.
Затримка поширення сигналу в елементі И2Л при струмі 100 мкА становить приблизно 5-10 нс, потужність «споживання» — до 20 мкВт. Відзначені властивості елементів И2Л и ВІС на їхній основі надають їм технологічність і компактність, вони мають невисоку вартість при великій швидкодії.
