- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
Схеми
логічних елементів НІ на МОН-транзисторах
показані на рис.3.7.
У схемі елемента НІ на р-МОН-транзисторах
застосовують навантажувальний транзистор
VT1,
стік якого підключається до негативного
джерела живлення мінус
(рис. 3.7,а). Напруга негативної полярності
вхідної змінної
надходить
на затвор вхідного транзистора VT2.
У
цій схемі застосовують транзистори з
індукованими каналами.
У схемі елемента НЕ на n-МОН-транзисторах використовують навантажувальний транзистор VT1 з убудованим каналом, що підключається до позитивного джерела живлення плюс UCC . Позитивна напруга вхідний змінної X надходить на затвор вхідного транзистора VT2 з індукованим каналом (рис. 3.7, б). Навантажувальні транзистори включені за схемою двухполюсника.
Якщо
вхідна напруга
то
транзистор VT2
закритий,
a VT1
—
відкритий
і на виході встановлюється рівень
напруги, близький до значення UCC
.
Рисунок 3.7 - Схеми логічних елементів НІ на МОН-транзисторах.
Якщо
вхідне напруг
,
то обоє транзистора відкрита й вихідна
напруга
знімається з дільника, утвореного опором
каналів
,
де
RB
і
RH
— опору каналів вхідного й навантажувального
транзисторів. Граничні
напруги для р-МОН
,
а для п
– МОН
.
Схеми елементів HE-АБО й НЕ-І на п – МОН транзисторах показані на рис. 3.8.
Рисунок 3.8 - Схеми елементів АБО- HІ й І- НІ на п – МОН транзисторах.
Елемент
АБО-HІ
утвориться
паралельним з'єднанням вхідних
транзисторів
(рис. 3.8,а елемент НЕ-І послідовним
з'єднанням (рис. 3.8, б). Значення
балка. 0 відображається напругою
,
а балка. 1 — напругою
На виході елемента АБО-
HІ встановлюється
інверсне значення логічної суми вхідних
змінних, а на виході елемента І-НІ
встановлюється інверсне
значення логічного добутку вхідних
змінних. Наприклад, на виході
елемента АБО-
HІ рівень
балка. 0 установлюється при наявності
хоча б на одному
вході одиничного сигналу. На виході
елемента І -НІ рівень балка. 0 установлюється
при збігу високих рівнів напруг на двох
входах, коли одночасно відкриваються
транзистори VT2
і
VT3.
У
комплементарної МОН-структурі (логіка
КМОН) використовуються одночасно р-і
п-канальні транзистори. Елемент НІ в
схемотехніці КМОН побудований на двох
транзисторах з індукованими каналами:
навантажувальному VT2
із
каналом р-типу й
вхідному VT1
із
каналом n-типу (рис. 3.9,а). Виток транзистора
VT2
підключений
до витоку позитивного
живлення
,
напруга
вхідний змінної X
надходить
на затвори обох транзисторів; вихідна
напруга знімається з об'єднаних
стоків.
Рисунок 3.9 - Схеми МОН-структур
При
вхідному рівні
транзистор
VTI
відкритий,
a VT2
—
закритий, оскільки між
його затвором і витоком є нульова
напруга. На виході встановлюється
рівень
і
струм у ланцюзі не протікає. При вхідному
рівні
транзистор VT1
закритий,
a VT2
—
відкритий, тому що між його затвором і
витоком є напруга
.
На виході — рівень
і
струм у ланцюзі не протікає.
На
рисю 3.9, б
показана
схема КМОН елемента АБО - НІ, у якому
вхідні транзистори
VT1
і
VT2
включені
паралельно, а навантажувальні — VT3
і
VT4
—
послідовно.
Якщо хоча б на одному із входів є рівень
напруги
,
то даний
транзистор відкривається, на виході
встановлюється рівень
,
навантажувальні
транзистори закриті, струм у ланцюзі
не протікає. Якщо на обох входах є рівень
напруги
то
транзистори VTI
і
VT2
закриті,
a VT3
і VT4
— відкриті,
на виході встановлюється напруга
й струм у ланцюзі не протікає.
На
рис. 3.9 показана схема КМОН-елемента
І-НІ, в якій вхідні транзистори
VT1
і
VT2
включені
послідовно, а навантажувальні VT3
і
VT4
— паралельно. Якщо на затвори вхідних
транзисторів одночасно надходять
сигнали
,
то транзистори VT1
і
VT2
відкриваються,
вихідний рівень дорівнює
, навантажувальні
транзистори закриті, струм у ланцюзі
не протікає. Якщо хоча б на одному із
входів є
рівень напруги
,
то
транзистори VTI
і
VT2
закриті,
відкривається один
з навантажувальних транзисторів VT3
або
VT4.
На
виході встановлюється рівень
і
струм у ланцюзі не протікає.
Таким чином, у схемах КМОН у статичному стані протікає дуже малий робочий струм, оскільки при відкритих вхідних транзисторах закриті навантажувальні й навпаки. Сумарна потужність споживання в основному визначається енергією, що витрачається на перезаряд паразитних ємностей.
Промисловість випускає наступні серії КМОН: 176, 564, 561, КР1561 і КР1554. Мікросхеми швидкодіючої серії КР1554 мають функціональну й технічну повноту й включають логічні елементи, тригери, регістри, лічильники, дешифратори, мультиплексори й ін.
