- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
До пункту 3.5.2.2
Опишіть принцип роботи тригерів Шмітта.
Замалюйте схему тригера Шмітта на ОП.
Визначте основні параметри тригера Шмітта.
Від чого залежить ширина петлі гістерезису?
Як змінити схему тригера для одержання несиметричної петлі гістерезису?
Замалюйте графік зміни напруги на виході тригера при синусоїдальному вихідному сигналі.
Де застосовуються тригери Шмітта?
До пункту 3.5.2.3
Опишіть принцип роботи мультивібраторів.
Замалюйте схему мультивібратора на логічних елементах.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть роботу схеми.
Замалюйте схему мультивібратора на ОП.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть роботу схеми.
Замалюйте схему несиметричного мультивібратора на ОП.
Які існують способи зміни тривалості генеруючих імпульсів?
До пункту 3.5.2.4
У чому відмінність одновібраторів від мультивібраторів?
Замалюйте схему одновібратора на ОП.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть роботу схеми.
Яка тривалість імпульсу?
Яка тривалість часу відновлення?
Які існують способи зміни тривалості імпульсу?
Які існують способи зміни полярності генеруючого імпульсу?
Замалюйте схему одновібратора на логічних елементах.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть роботу схеми.
До пункту 3.5.2.5
Опишіть роботу схеми генератора.
Замалюйте схему автоколивального блокінг-генератора.
Яке призначення елементів схеми генератора?
Замалюйте часові діаграми роботи генератора.
Де застосовується блокінг-генератор?
До пункту 3.5.2.6
Дайте визначення генераторам напруги. що змінюється за лінійним законом
Наведіть параметри напруги ЛЗН.
У чому принцип формування ЛЗН?
Замалюйте найпростішу схему генератора лінійно змінюваної напруги.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть роботу схеми.
3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
Інтегруючі ланцюги звичайно відносять до лінійних ланцюгів перетворення імпульсів. Вони призначені для інтегрування в часі електричних вхідних сигналів і в загальному випадку описуються рівнянням
де
- початкове значення вихідного сигналу
в момент
;
— коефіцієнт
пропорційності.
Найпростіший інтегруючий RC-ланцюг представлений на рис. 3.31, а. Вхідний сигнал являє собою прямокутні імпульси. Для інтегрування з малою погрішністю найпростіший RC-ланцюг застосовувати не раціонально. Наприклад, для інтегрування прямокутного імпульсу з погрішністю, що не перевищує 1%, необхідний ланцюг, з постійної часу в 50 разів більший тривалості інтегрувального імпульсу, а вихідна напруга буде в 5 разів менше значення вхідної напруги (рис.3.31,б). Такий ланцюг може бути використаний там, де бажано одержати малі вихідні напруги при досить більших вхідних напругах.
Uвих
Uвих
Iрозр
Рисунок 3.31 - Найпростіший інтегруючий RC-ланцюг
На практиці RC-ланцюг часто застосовують для розтягування фронту й зрізу імпульсу. Часові діаграми роботи таких ланцюгів наведені на рис. 3.31, б. З наведених графіків видно, що постійні часу інтегруючого ланцюга менше тривалості імпульсу.
Принцип
роботи RC-ланцюга полягає в наступному:
з появою вхідного імпульсу напруга на
конденсаторі дорівнює нулю. При протіканні
зарядного струму через конденсатор
напруга на ньому збільшується по
експоненціальному законі й через
досягає значення
.
Після зняття вхідного імпульсу починається
розряд конденсатора. Таким чином,
виходить збільшення довжини фронту,
зрізу й самого імпульсу.
