- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
5.4 Однофазний мостовий випрямляч
У
схему випрямляча (рис.5.4, а) входять
силовий трансформатор з одною вторинною
обмоткою й випрямний міст із чотирьох
діодів VD1...VD4. Принцип дії схеми розглянемо
з використанням часових діаграм напруг
і струмів (рис. 5.4, в- ж). Вихідна напруга,
як і в схемі з виводом нульової точки
трансформатора, має вигляд однополярних
напівхвиль напруги
.
Це
виходить у результаті почергового
відмикання діодівVD1,VD2 і VD3, VD4. Діоди
VD1,VD2
відкриті на інтервалі
при
напівхвилі напруги
позитивної
полярності (показано на
рис.
5.4, а без
дужок).
При
наявності напівхвилі напруга
о
негативної полярності на інтервалі
полярність
напруги
негативна.
Під
її дією відкриті діоди VD3, VD4, а діоди
VD1, VD2 - закриті.
Інші параметри напруг і струмів визначаються виразами (5)...(9). Перевагами мостової схеми випрямляча є більш простий трансформатор, що містить тільки одну вторинну обмотку, і менша зворотна напруга, на яку варто вибирати діоди. Недолік: потрібна більша кількість діодів у порівнянні зі схемою на рисунку 3.
а) б)
Рисунок 5. 4 - Однофазний мостовий випрямляч:
а) – схема;
б) – часові діаграми роботи
Контрольні питання
Наведіть схему випрямляча.
Опишіть принцип роботи випрямляча.
Замалюйте тимчасові діаграми роботи випрямляча.
Які основні параметри випрямленої напруги?
Де застосовують однофазні мостові випрямлячі?
5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
П
омножувачі
напруги дозволяють одержати на виході
пристрою випрямлену напругу на його
вході. На рис. 5.5 наведена схема паралельного
подвоювача напруги. Він являє собою два
однопівперіодних випрямлячі, підключених
до однієї вторинної обмотки трансформатора.
В один з напівперіодів вхідної напруги,
коли точка "а" має позитивний
потенціал, а крапка "в" - негативний,
діод VD1 відкритий, а діод VD2 закритий. У
цей момент часу конденсатор , через
відкритий діод заряджається до
амплітудного значення напруги
.
У
наступний напівперіод вхідної напруги
потенціал точки "а" - негативний,
діод VD1 буде закритий, а діод VD2- відкритий.
У цей напівперіод через відкритий діод
VD2 заряджається конденсатор
до
амплітудного значення вхідної напруги.
Конденсатори
і
стосовно
вихідних затискачів включені послідовно.
Вихідна напруга практично дорівнює
подвоєному амплітудному значенню
напруги вторинної обмотки трансформатора.
Контрольні питання
1)Дайте визначення випрямляча- помножувача напруги.
Наведіть схему помножувача напруги .
Опишіть принцип роботи помножувача напруги.
Замалюйте тимчасові діаграми роботиподвоювача.
Де застосовують випрямлячі-помножувачі?
5.6 Згладжуючі фільтри
Згладжуючим фільтром називають пристрій, призначений для зменшення пульсацій випрямленої напруги. Як відзначалося, випрямлена напруга є пульсуючим. Коефіцієнти пульсацій випрямлених напруг мають наступні значення:
для однопівперіодного однофазного випрямляча - 1,57
для двухпівперіодного однофазного випрямляча - 0,97
для трифазного випрямляча з нейтральним виводом - 0,25
для трифазного мостового випрямляча - 0,057
З такими коефіцієнтами пульсацій випрямлену напругу в переважній більшості випадків використовувати не можна.
Основними елементами фільтрів, що згладжують, є конденсатори, індуктивні котушки й транзистори, опір яких різний для постійного та змінного струмів. Для постійного струму опір конденсатора дорівнює нескінченності, а опір індуктивної котушки малий. Опір транзистора постійному струму (статичний опір) на два - три порядки менше опору змінному струму (динамічний опір). Основним параметром, що характеризує ефективність дії фільтра, що згладжує, є коефіцієнт згладжування, що дорівнює відношенню коефіцієнтів пульсації на вході й виході фільтра.
|
(11) |
Рисунок 5.6 - Схеми згладжуючих фільтрів:
а) ємнісний фільтр; б) індуктивний фільтр;
в, г) Г-подібні фільтри; д, е) П-подібні фільтри.
На рис. 5.6 наведені схеми фільтрів, що згладжують, які застосовуються у випрямних пристроях.
Ємнісний фільтр (рис. 5.6,а) включають паралельно навантажувальному резистору. Роботу ємнісного фільтра зручно розглядати за допомогою тимчасових діаграм, зображених на рис.5.7,б.
Рисунок 5.7 - Схема (а) та часові діаграми роботи ємнісного фільтра (б)
В
інтервал часу
конденсатор
через відкриті діоди заряджається до
амплітудного значення напруги
,
тому
що в цей період напруга
.
У
цей час через діоди протікає струм
.
В
інтервалі часу
,
коли
напруга
стає
менше напруги на конденсаторі
,
конденсатор
розряджається через навантажувальний
резистор
,
заповнюючи розрядним струмом струм
навантаження
при
закритих діодах. Напруга на резисторі
знижується на величину
,
до
значення, що відповідає часу
,
при
якому напруга
в
позитивний напівперіод стає рівною
напрузі на конденсаторі
.
Після
цього діоди знову відкриваються, і
конденсатор
починає
заряджатися. Величина коефіцієнта
пульсацій на виході фільтра залежить
від постійної часу ланцюга розряду
.
При
(рис.
5.7)
конденсатор
С розряджується швидше. Величина
що
приводить до збільшення коефіцієнта
пульсацій.
Ємнісної
фільтр доцільно застосовувати з
високоомним навантажувальним резистором
при
потужності
не
більше декількох десятків ват.
Індуктивні
фільтри
(рис.5.6,б) звичайно застосовують у
випрямлячах середньої й великої
потужностей, тобто у випрямлячах, що
працюють на навантажувальні пристрої
з більшими струмами. При цьому повина
виконуватися умова
F- образні фільтри (рис. 5.6,в,г) є найпростішими багатоланковими фільтрами. Ці фільтри можуть бути LC- Типу й RC-типу. Їх застосовують тоді, коли за допомогою фільтрів з одним звеном не виконується пред'явлене до них вимога з погляду одержання необхідних коефіцієнтів згладжування.
П-
образні фільтри
(рис. 5.6, д, е) ставляться до багатоланкових
фільтрів, тому що складаються з ємнісного
фільтра
і Г-образного LC-
фільтра
або RC-
фільтра
.
Коефіцієнт згладжування багатоланкових
фільтрів дорівнює добутку коефіцієнтів
складених ланок.
Електронні фільтри.
Рисунок 5.8 - Вихідна характеристика роботи електронного згладжуючого фільтра
Останнім часом все частіше почали застосовувати електронні фільтри, у яких замість індуктивних котушок включають транзистори. Така заміна дозволяє позбутися від перехідних процесів, при цьому знижуються габарити, маса й вартість випрямлячів.
Застосування транзисторів у фільтрах засновано на розходженні опорів для постійної й змінної складової колекторного струму.
При виборі робочої точпки на пологій ділянці вихідної характеристики (рис. 5.8) опір проміжку колектор - емітер постійному струму (статичний опір)
|
|
Рисунок 5.9 - Схема найпростішого електронного фільтра
на два - три порядки менше опору цього проміжку змінному струму (динамічному опору):
|
|
Електронні
фільтри знижують пульсацію приблизно
в 3-5разів. На рис. 5.9 зображена схема
найпростішого електронного фільтра, у
якому транзистор включений послідовно
з навантажувальним резистором.
Навантажувальний резистор
включений
в емітерний ланцюг, що дозволяє одержати
низький вихідний опір випрямляча з
фільтром; отже, такий фільтр мало чутливий
до зміни струму
.
Робочу
точку транзистора визначає
- ланцюг,
що забезпечує її стійке положення при
змінах температури й коефіцієнта
підсилення транзистора
.
Застосовують
послідовно, паралельно або змішану
схеми фільтрації. При послідовній схемі
фільтр включають послідовно з
навантаженням, при цьому повинні
виконуватися умови:
і
.
При
паралельному включенні фільтра й
навантаження
і
.
При
змішаній схемі один елемент фільтра
включається послідовно з навантаженням
та іншим елементом фільтра, а другий
елемент фільтра - паралельно навантаженню.
Контрольні питання
Дайте визначення згладжуючого фільтра.
Наведіть параметри згладжуючого фільтра.
Який принцип послідовного згладжуючого фільтра?
Який принцип паралельного згладжуючого фільтра?
Дайте визначення ємнісного фільтра.
Опишіть принцип роботи.
Наведіть часові діаграми роботи.
Що являють собою індуктивні фільтри?
Що являють собою Г - образні фільтри?
Що являють собою П - образні фільтри?
Що являють собою електронні фільтри?
Наведіть схему електронного фільтра.
Яке призначення елементів схеми фільтра?
