- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
4.8 Новий напрямок - спінтроніка
Це новий напрямок у мікроелектроніці, що базується на використанні такої квантово-механічної характеристики електронів, як спин. Пристрою, створені на основі нової технології, обіцяють вирішити багато хто як існуючі, так і очікувані в найближчому майбутньому проблеми традиційної мікроелектроніки, забезпечивши енергонезалежність, зменшення енергоспоживання, збільшення щільності логічних елементів і швидкості обробки даних.
Як відомо, у будь-яких пристроях - від першого транзистора до сучасних, вражаючих своїми обчислювальними можливостями мікропроцесорів, мікроелектроніка в основному використовує тільки одну властивість електрона — його заряд. У той же час електрон має й таку (правда, лише квантово-механічну характеристику), як власний кутовий момент, або спин (і пов'язаний з ним магнітний момент). Аж до недавнього часу ця властивість не користувалася особливою увагою розробників і дослідників. Сьогодні ситуація міняється, і на авансцену виходить нова технологія, що одержала назву "спінтроніка" (spіntronіcs).
Основою спінтроніки служить кероване магнітне поле, що наводиться тонкою плівкою. Магнітні поля створюють електричний опір, низькі й високі рівні якого можна використовувати як логічні одиниці й нулів. Управляючи магнітним полем і інтерпретуючи рівні опору в різних крапках плівки, одержують цифрові дані. Назва технології пов'язане з обертанням електронів (спином). Уважається, що вони обертаються в одному або в різних напрямках, але це тільки метафора. Відомо, що в зовнішнім магнітному полі власний магнітний момент електрона, обумовлений спином, орієнтується або паралельно вектору магнітної індукції (нагору), або антипаралельно (долілиць). У пристроях, побудованих на спіновому ефекті, використовуються, зокрема , феромагнетики.
Один з перспективних проектів, зв'язаних зі спінтронікою, зветься Spіntronіcs Scіence and Applіcatіon Center і створюється на базі Алмаденского наукового центра (Almaden Research Center) ІBM у Сан-Хосе (шт. Каліфорнія) і прилеглого коледжу Стэнфордского університету. Загалом кажучи, спінтронікою займаються вже багато років. В 1997 р. ІBM виготовила голівки дисководу, що використовують ці властивості, і назвала їх гігантськими магніторезистивними (GMR) голівками. Наступним продуктом, заснованим на спінтроніці, зі стати магнітна пам'ять довільного доступу MRAM. В ідеалі MRAM зможе зберігати більші обсяги даних, споживаючи мінімум енергії, і працювати значно швидше звичайної флеш-пам’яті. Справа в тому, що пошук заміни флеш — головне завдання ринку напівпровідників. Попит на флеш-пам'ять росте надзвичайно швидко, однак базову флеш-технологію стає все складніше вдосконалити, і майже кожний великий виробник експериментує з альтернативами. Більше того, принципи спінтроніки можуть використовуватися для керування транзисторами.
Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
5.1 Загальні відомості
Для одержання електричної енергії потрібного виду часто доводиться перетворювати енергію змінного струму в енергію постійного струму (випрямлення) або енергію постійного струму - в енергію змінного струму (інвертування).
Випрямлення здійснюється за допомогою пристроїв, названих випрямлячами, а інвертування здійснюється інверторами.
Випрямлячі й інвертори є вторинними джерелами електроживлення. Джерело вторинного електроживлення являє собою середовище, що забезпечує електроживленням самостійні прилади або частинні ланцюги комплексу електронної апаратури. Джерела вторинного електроживлення складаються з функціональних вузлів, що виконують одну або кілька функцій: випрямлення, згладжування, стабілізацію, регулювання, інвертування й т.д.
На рис. 5.1 наведена структурна схема джерела електроживлення.
Рисунок 5.1 - Структурна схема електроживлення
Випрямлячем називають пристрій, призначений для перетворення енергії джерела змінного струму в постійний струм. До складу джерела живлення входить трансформатор (перетворює первинну напругу U1 у необхідну напругу U2), діодна схема (здійснює перетворення змінної напруги в пульсуючу напругу однієї полярності), згладжуючий фільтр служить для зменшення пульсацій випрямленої напруги. Між згладжуючим фільтром і навантаженням іноді підключають стабілізатор напруги, що забезпечує підтримка з необхідній точністю необхідної величини постійної напруги на навантаженні в умовах зміни напруги живильної мережі, що живить, та струми навантаження.
Залежно від числа фаз мережі змінного струму розрізняють однофазні й багатофазні (звичайно трифазні) випрямлячі.
За формою випрямленої напруги випрямлячі підрозділяють на однопівперіодні й двопівперіодні.
Випрямлячі бувають некерованими й керованими:
За допомогою некерованих випрямлячів на виході одержують випрямлену (пульсуючу) напруга постійну за знаком, але змінне за величиною.
Керовані випрямлячі застосовують тоді, коли необхідно зменшить значення випрямленого струму або напруги. Для збільшення випрямленої напруги іноді застосовують множники напруги.
Контрольні питання
Дайте визначення джерелу живлення.
Наведіть структурну схему джерела живлення.
Наведіть графіки напруги на виході кожного блоку.
