
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Порядок виконання роботи на комп'ютері
Набрати схему підсилювача на біполярному транзисторі (рис.1).
2.2 Установити задані параметри елементів схеми. Форма напруги на віртуальному генераторі – синусоїдальна, величина – 10 m, частота—1000 Гц.
2.3 Перемикачем [1] вхід підсилювача відключити від виходу генератора. Резистором Rb установити режим спокою. Записати показання приладів.
Підключити генератор до входу підсилювача. Записати показання приладів. За допомогою візирної лінії осцилографа визначити амплітуди напруг на вході і виході підсилювача. Замалювати осцилограми напруг.
Обчислити коефіцієнти підсилення по напрузі, струму і потужності. Кu = Umвих/ Umвх, КІ =I(рА3) / I(рА1), Кр = Кu · КІ.
Збільшити вхідну напругу до 0,1 В. і замалювати осцилограми напруг. Пояснити причину перекручування вихідної напруги
3 Зміст звіту
3.1 Найменування роботи.
3.2 Відповіді на питання для домашньої підготовки.
3.3 Схема підсилювача.
3.4 Схема експериментальних досліджень підсилювача.
3.5 Результати експериментальних досліджень.
3.6 Аналіз теоретичних і експериментальних результатів.
Рис.1 Схема дослідження підсилювача на біполярному транзисторі.
№ вар. |
|
, В |
, кОм |
№ вар. |
|
, В |
, кОм |
1 |
70 |
10 |
0,8 |
31 |
70 |
18 |
0,7 |
2 |
72 |
11 |
0,9 |
32 |
72 |
19 |
0,6 |
3 |
74 |
12 |
1,0 |
33 |
74 |
20 |
0,5 |
4 |
76 |
13 |
0,5 |
34 |
76 |
10 |
1,0 |
5 |
78 |
14 |
0,6 |
35 |
78 |
11 |
0,9 |
6 |
80 |
15 |
0,7 |
36 |
80 |
12 |
0,8 |
7 |
82 |
14 |
0,8 |
37 |
82 |
11 |
0,7 |
8 |
84 |
15 |
0,9 |
38 |
84 |
12 |
0,6 |
9 |
86 |
16 |
1,0 |
39 |
86 |
13 |
0,5 |
10 |
88 |
17 |
0,5 |
40 |
88 |
14 |
1,0 |
11 |
90 |
18 |
0,6 |
41 |
90 |
15 |
0,9 |
12 |
71 |
19 |
0,7 |
42 |
71 |
16 |
0,8 |
13 |
73 |
20 |
0,8 |
43 |
73 |
17 |
0,7 |
14 |
75 |
10 |
0,9 |
44 |
75 |
18 |
0,6 |
15 |
77 |
11 |
1,0 |
45 |
77 |
19 |
0,5 |
16 |
79 |
12 |
1,0 |
46 |
79 |
20 |
0,5 |
17 |
81 |
13 |
0,9 |
47 |
81 |
10 |
0,6 |
18 |
83 |
14 |
0,8 |
48 |
83 |
11 |
0,7 |
19 |
85 |
15 |
0,7 |
49 |
85 |
12 |
0,8 |
20 |
87 |
16 |
0,6 |
50 |
87 |
13 |
0,9 |
21 |
89 |
17 |
0,5 |
51 |
89 |
14 |
1,0 |
22 |
91 |
18 |
0,5 |
52 |
91 |
15 |
1,0 |
23 |
93 |
19 |
0,6 |
53 |
93 |
16 |
0,9 |
24 |
95 |
20 |
0,7 |
54 |
95 |
17 |
0,8 |
25 |
97 |
8 |
0,8 |
55 |
97 |
16 |
0,7 |
26 |
99 |
9 |
0,9 |
56 |
99 |
17 |
0,6 |
27 |
92 |
10 |
1,0 |
57 |
92 |
18 |
0,5 |
28 |
94 |
11 |
0,5 |
58 |
94 |
19 |
1,0 |
29 |
96 |
12 |
0,6 |
59 |
96 |
20 |
0,9 |
30 |
98 |
13 |
0,7 |
60 |
98 |
10 |
0,8 |
Контрольні питання
До пункту 2.3.1
Що називають підсилювальним каскадом?
Які елементи підсилювача?
Яку роль виконує джерело живлення?
Яку роль виконує транзистор VT?
Яку роль виконує резистор Rk?
Яку роль виконує конденсатор СС1?
Яку роль виконує конденсатор С?
Яку роль виконує резистор Rб?
Між якими ланцюгами можна включити навантаження?
Яка еквівалентна схема джерела вхідного сигналу?
Який метод знаходить найбільше застосування в електроніці при розрахунку ланцюгів із нелінійними елементами?
Побудуйте вхідну й вихідну вольтамперні характеристики.
Побудуйте лінію навантаження за постійним струмом.
Як будується перехідна характеристика транзистора?
Визначте параметри режиму спокою.
Як називають забезпечення режиму спокою з одним резистором у ланцюзі бази транзистора?
Як визначається величина резистора Rб?
Як називається спосіб забезпечення режиму спокою з дільником напруги в ланцюзі бази транзистора?
Як визначаються величини резисторів дільника напруги?
Визначте порядок побудови графіків зміни струмів і напруг підсилювача в часі.
Що характеризує постійна складова напруг і струмів транзистора?
Що характеризують змінення напруг і струмів підсилювача?
Які види викривлень вхідних сигналів у підсилювачі?
При яких умовах у вихідному сигналі відсутнє нелінійне викривлення ?
Побудуйте графіки зміни напруг і струмів у часі при вхідній синусоїдальній напрузі.
Побудуйте графіки зміни напруг і струмів у часі при вхідній синусоїдальній напрузі, що забезпечує режими насичення й відсічки.
Чому при підключенні навантаження режим роботи підсилювального каскаду змінюється?
Як визначається величина опору резистора в колекторному ланцюзі для змінного струму?
Визначте порядок побудови лінії навантаження за змінним струмом?
Як змінюється величина напруги Umке = Umвих при підключенні Rн?
Для чого будується схема заміщення підсилювального каскаду? Намалювати схему заміщення?
Які елементи враховує схема заміщення?
Як визначаються вхідний опір каскаду й інші параметри за схемою заміщення?
Як визначаються коефіцієнт підсилення кi?
Як визначаються коефіцієнт підсилення кu?
Як визначаються коефіцієнт підсилення кp?
Наведіть схему підсилювального каскаду з ЗК.
Яка особливість схеми з ЗК у порівнянні з ЗЕ?
Чому схему називають емітерним повторювачем?
Яке призначення елементів схеми?
Як розраховується каскад за постійним струмом?
Яка особливість роботи за змінним струмом?
Наведіть схему заміщення каскаду.
Які параметри каскаду за змінним струмом?
Як визначається вхідний опір (вивід формули)?
Як визначається коефіцієнт підсилення за струмом?
Як визначається коефіцієнт підсилення за напругою?
Як визначається вихідний опір каскаду?