Роль fат-таблиці розміщення файлів

Файл розміщується на диску по кластерах, які пронумеровані. Ці кластери можуть знаходитися в різних місцях диска, і відповідно файл буде зберігатися на диску у вигляді окремих фрагментів у вільних на момент запису на диск кластерах. У цьому випадку кажуть, що файл фрагментирован. Бажано, щоб кластери, виділені для зберігання файла, йшли підряд, оскільки це дозволяє скоротити час його пошуку. Однак це можливо зробити тільки за допомогою спеціальної програми, і подібна процедура отримала назву дефрагментації файла. І в тому, і в іншому випадку для організації доступу до файла операційна система повинна мати зведення про номери кластерів, де розміщується кожний файл. У цьому їй допомагає FAT-таблиця.

FAT-таблиця призначена для розміщення і пошуку файлів на диску. Вона зберігається на диску в певному місці (див. мал. 9.10). Враховуючи її надто важливу роль в організації файлової системи, передбачено зберігання і її дубля, тобто на диску зберігаються дві однакові таблиці основна і що дублює. При пошкодженні основної таблиці можна відновити інформацію про розміщення файлів з допомогою що дублює. Розглянемо основну ідею, закладену в основу побудови і використання FAT-таблиці, звернувшись до мал. 9.11. Потрібно помітити, що для прискорення доступу до таблиці проводиться її попереднє завантаження в оперативну пам'ять.

Кількість елементів FAT-таблиці визначається кількістю кластерів на диску. Кожний осередок містить номер кластера.

Організація доступу до файла за допомогою FАТ-таблиці

У свою чергу, в каталозі зберігаються записи про файли, де нарівні з іншими характеристиками вказаний номер його першого кластера. При необхідності доступу до файла спочатку проводиться звернення до елемента FАТ-таблиці, адреса якої визначається першим номером, що зберігається в записі про файл. У цьому осередку зберігається номер другого кластера цього файла. Звернувшись до елемента таблиці, відповідного номеру другого кластера, операційна система знайде там номер третього кластера і т.д. Так буде створений ланцюжок кластерів, де розташований файл.

У останній клітці таблиці, завершальній даний ланцюжок, повинен знаходитися код FFF або FFFF для вказівки її кінця. Так визначається ланцюжок кластерів, де зберігається файл.

Розміщення операційної системи MS DOS в оперативній пам'яті

Розподіл простору оперативної пам'яті був показаний в гл.4 на мал. 4.7, 4.8, де пам'ять, що безпосередньо адресується визначається об'ємом 1024 Кбайт.

Розглянемо цей простір, звернувшись до мал. 9.12 з позицій розташування в ньому операційної системи.

Приблизно 110 Кбайт, починаючи з молодших адрес, займе основна частина ядра операційної системи. У області старших адрес розташується транзитна частина командного процесора, яка автоматично віддаляється при недостачі пам'яті для прикладної програми. При об'ємі 640 Кбайт для прикладних програм приблизно виділяється 530 Кбайт.

Мал. Розподіл простору оперативної пам'яті після завантаження операційної системи

ЗАВАНТАЖЕННЯ MS DOS В ОПЕРАТИВНУ ПАМ'ЯТЬ З ДИСКА

Алгоритм завантаження операційної системи

Операційна система зберігається у зовнішній пам'яті звичайно на жорсткому диску, рідше на гнучкому. Для нормальної роботи комп'ютера необхідно, щоб основні модулі операційної системи знаходилися в оперативній пам'яті. Тому після включення комп'ютера організований автоматичний перезапис (завантаження) операційної системи з диска в оперативну пам'ять. Найбільш важливі аспекти цього завантаження відображені у вигляді алгоритму на мал. 9.13.

Завантаження операційної системи перезапис операційної системи з диска (жорсткого або гнучкого) в оперативну пам'ять.

Після включення комп'ютера ви спостерігаєте за зміною цифр на екрані. Ці цифри відображають процес тестування оперативної пам'яті програмою BIOS. При виявленні несправності в елементах оперативної пам'яті буде видане повідомлення.

Після успішного закінчення тестування апаратури проводиться звернення до дисковода з гнучким диском А, і поруч з ним загоряється лампочка індикації. Якщо ви завантажуєте операційну систему з гнучкого диска, то треба до або під час тестування вставити системний диск в дисковод А. У іншому випадку при відсутності на диску А операційної системи здійснюється звернення до жорсткого диска, про що свідчить лампочка індикації, що засвітилася поруч з ним.

Починається прочитання в оперативну пам'ять 0-го сектора 0-й сторони диска, в якому знаходиться завантажувач (BOOT RECORD). Управління передається завантажувачу, який перевіряє наявність на системному диску модуля розширення IO.SYS і базового модуля MSDOS.SYS. Якщо вони знаходяться у відведеному для них місці (див. мал. 9.10), то він завантажує їх в оперативну пам'ять, в іншому випадку буде видане повідомлення про їх відсутність. У цьому випадку рекомендується зробити повторне завантаження. Сигнал повторного завантаження передає управління постійному модулю BIOS, який знов переписує з диска в оперативну пам'ять блок початкового завантаження і т.д.

Запам'ятайте! Для повторного завантаження операційної системи в пам'ять натиснути одночасно клавіші <Ctrl> <ALT> <Del>.

Після успішно виконаного завантаження в оперативну пам'ять модуля розширення IO.SYS і базового модуля MSDOS.SYS завантажується командний процесор СОМ-MAND.COM і обробляється файл конфігурації CONFIG.SYS, який містить команди підключення необхідних драйверів. Цей файл може бути відсутнім, якщо вас влаштовує базовий варіант операційної системи.

Потім виконується обробка командного файла AUTOEXEC.BAT. За допомогою цього файла ви можете зробити настройку параметрів операційної середи. Наприклад, створити віртуальний диск, забезпечити зміну режимів друку, завантажити допоміжні програми і т.д.

Увага! Файли з розширенням. ВАТ грають при роботі в системному середовищі особливу роль. Вони містять сукупність команд операційної системи або імен файлів, що виконуються. Після запуску файла з розширенням. ВАТ всі записані в йому команди виконуються автоматично одна за іншою.