Лекція №7 МТЗКІТ

Лекція №7 Текстовий процесор.

• Основні можливості.

• Основні поняття.

• Копіювання, переміщення, видалення, форматування тексту.

• Робота з вікнами.

• Робота з текстом.

• Робота видавничих систем.

Основні поняття

Типова структура інтерфейсу

При описі текстових процесорів варто виділити дві групи програмних продуктів цього типу. Перша група орієнтована на створення документів різного ступеня складності з могутніми засобами форматування і графікою. Типовим представником цієї групи є Microsoft Word. Друга група текстових процесорів (їх часто називають текстовими редакторами) орієнтована для роботи з текстовими файлами, серед яких можуть бути тексти програм, написані на різних мовах, конфігураційні файли, файли настроювання та ін. Яскравим представником таких програмних продуктів є MultiEdit версій, починаючи з 5.0. Цей текстовий процесор має могутню систему контекстної заміни, убудований мова макрокоманд на рівні Visual Basic, засобу підтримки внутрішнього середовища, засобу допомоги при наборі ключових слів.

Текстовий процесор — прикладний програмний продукт, який використовується для створення текстових документів.

Типова структура інтерфейсу включає ряд елементів. Приведемо і пояснимо зміст найважливіших з них.

Вид типового інтерфейсу

Полоса меню містить імена груп команд, об'єднаних по функціональній ознаці. Рядок меню знаходиться у верхній частині екрана. Вибір команди з рядка меню відкриває відповідне підменю, а вибір визначеної опції в ньому забезпечує доступ до меню більш низького рівня. Така система випадаючих меню складає основу інтерфейсу текстового процесора. Команди меню вибираються за допомогою миші, клавіш керування чи комбінацій визначених клавіш ("гарячих клавіш").

Полоса статусу визначає поточне положення курсору в цьому документі. У рядку виводиться довідкова інформація.

Полоса підказки містить інформацію про можливі дії користувача в поточний момент.

Робоче поле — це простір на екрані дисплея для створення документа і роботи з ним. Максимальний розмір робочого поля визначається стандартними параметрами монітора і складає в текстовому режимі, як правило, 25 рядків по 80 знаків кожна.

Координатна лінійка визначає границі документа і позиції табуляції. Розрізняють вертикальну і горизонтальну лінійки. За замовчуванням координатна лінійка градуйована в сантиметрах.

Лінійка прокручування служить для переміщення тексту документа в робочому полі вікна. Лінійка, що забезпечує вертикальне переміщення тексту, називається вертикальною лінійкою прокручування, а горизонтальне переміщення — горизонтальною лінійкою прокручування.

Курсор — коротка, як правило мигаюча лінія, показує позицію робочого поля, в яку буде поміщений символ, що вводиться, чи елемент тексту. Кожен текстовий процесор має свої способи керування редактором Керування інтерфейсом здійснюється за допомогою клавіатури і миші.

В режимі керування інтерфейсом за допомогою клавіатури чотири клавіші керування курсором пересувають курсор на одну позицію в напрямку стрілки.

Клавіші <Ноme> і <End> переміщують курсор у початок і кінець тексту відповідно.

Клавіші <PageUp> і <PageDn> переміщають текст на одну сторінку вгору чи вниз.

В режимі коли керування здійснюється мишкою переміщення по документу здійснюється натиском на відповідній стрілці лінійки , а також перетягуванням мишею повзунка по лінійці прокручування.

Індикатори — відбивають відповідні режими роботи програми чи комп'ютера. Індикатори в рядку стану — це службові слова, що відбивають режими роботи програми. Індикатори на клавіатурі відбивають режим роботи перемикачів клавіатури, їх три: NumLock, CapsLock, Scroll-Lock.

Перемикач — елемент екранного інтерфейсу, команда, яка використовується для включення чи вимикання того чи іншого режиму. Індикатор може виявитися і перемикачем, якщо по ньому клацнути мишею.

Режим вставки і заміни символів

Текстовий процесор завжди знаходиться в одному з двох режимів — вставки чи заміни. Для їхнього переключення звичайно використовується клавіша <Ins>. В режимі вставки текст, що вводиться c клавіатури відсуває праворуч текст документу, що знаходиться праворуч від курсору, не змінюючи його. В режимі заміни, замість символу, що знаходиться над курсором (чи праворуч від нього), вводиться новий символ з клавіатури. Режим вставки руйнує існуючий текст документа.

Коли текст вводиться вперше, зручніше користатися режимом вставки, а також при редагуванні тексту, коли додається в текст символ, чи слово. Якщо ж ви хочете замінити один символ іншим, то використовуйте режим заміни.

Режим вставки — метод додавання тексту в документ, при якому існуючий текст зміщується вправо, звільняючи місце для тексту, що вводиться;

Режим заміни - метод додавання тексту в документ, при якому символ, що знаходиться над курсором, заміняється символом, що водиться з клавіатури.