5. Методи в екології

Екологія у своїх дослідженнях використовує широкий арсенал методів - як традиційних, так і нових. Серед них – статистичний метод, який дозволяє отримання, обробку та аналіз первинних статистичних матеріалів; балансовий метод, який дає можливість зіставляти наявність природних ресурсів з їхнім використанням; порівняльний метод – він передбачає вивчення об’єктів через порівняння з іншими.

В екології найчастіше порівнюють забруднені та екологічно чисті ділянки. Широко використовують порівняно прості методи математичної статистики , а саме: обробку варіаційних рядів з визначенням математичного очікування, дисперсії, середнього квадратичного відхилення, отримання інтенсивних та екстенсивних показників для порівняння тощо.

В останні десятиріччя у вивченні екологічних проблем біосфери великого значення надають аерокосмічним методам дослідження. Нині в багатьох країнах створені і функціонують глобальні експериментальні системи вивчення природних ресурсів, до складу яких входять водний, наземний і ракетно-космічний комплекс збору інформації та наземний комплекс її приймання. обробки, збереження. поширення й використання.

Аерокосмічні методи дозволяють оцінити в динаміці всі процеси, що відбуваються в локальному, регіональному чи глобальному масштабах. Так, наприклад, космічне знімання 1975р. зареєструвало пилесольові бурі, які несли отруйні для рослин хлориди з території, яка донедавна була морським дном. У 1986р. космічне знімання, проведене японським супутником, зафіксувало поширення над Європою чорнобильських радіонуклідів, починаючи від другого дня аварії.

Сьогодні в процесі дослідження виконуються синхронні вимірювання на семи рівнях:

1. Знімання з висоти 600 – 1000км у масштабі 1 : 2 000 000 – 1 : 12 000 000 з метою оглядово-регіонального аналізу.

2. Знімання з висоти 250 – 300 км з космічного корабля типу «Союз», «Мир», «Салют» у масштабі 1 : 200 000 – 1 : 2 000 000 з метою регіональних комплексних робіт.

3. Космовізуальні спостереження з космічних кораблів з метою регіональних досліджень.

4. Знімання з висоти 10 – 20 км у масштабі 1 : 50 000 – 1 : 200 000 з літака чи повітряної кулі з метою детальних комплексних робіт.

5. Знімання з висоти 2 – 5 км у масштабі 1 : 200 – 1 : 25 000 з літака ( дирижабля, дельтаплана) чи з гелікоптера з метою детальних комплексних робіт.

6. Аеровізуальні спостереження з літака чи з гелікоптера з метою оперативного детального аналізу.

7. Наземні (підземні) та водні ( донні, підльодові) спостереження і вимірювання в контрольних точках, вибраних за матеріалами аеровізуальних спостережень.

Зачну роль у дослідженні навколишнього середовища відіграє картографічний метод дослідження, який дозволяє застосувати географічну карту для опису, аналізу і пізнаних явищ.

Існують цілісні картографічні моделі, що характеризують окремі елементи навколишнього середовища та їх використання в процесі господарської діяльності , а також указують на заходи зі збереження та покращання продуктивності природних і антропогенних ландшафтів. Це, насамперед, дані про природні процеси і явища, які створюють передумови для можливого погіршення якості середовища (райони активної сейсмічності, сильно еродовані, засолені чи заболочені грунти тощо), про розміщення та основні властивості об”єктів господарської діяльності, які забруднюють грунти, воду чи повітря; дані про контроль за станом окремих компонентів середовища тощо.

Гострота екологічних проблем у розвитку біосфери в цілому і в окремих регіонах досягла меж, що вимагають системного підходу до них, всебічного та комплексного вивчення навколишнього середовища з використанням усього комплексу як традиційних, так і нових методів.