2.Комплекс екологічних наук сьогодні.
Характерна риса сучасної екології – дослідження процесів, що охоплюють всю біосферу. Особливим є вивчення взаємодії людини з нею. Загострилась увага в сучасній екології над проблемами прямого і побічного впливу виробничої діяльності на склад і властивості атмосфери, теплового режиму планети, фону радіоактивності, забруднення Світового океану, водойм суші, зменшення запасів сировинних і енергетичних ресурсів, виділення в біосферу непереробних біохімічних і токсичних відходів, екологічної дії урбанізованих ландшафтів, впливу екологічних факторів на фізичний і психічний стан здоров”я людини, її генофонд.
Ці проблеми вирішуються у тісному взаємозв”язку з економікою, соціологією, географією, технологією, демографією і іншими природничими і гуманітарними науками. Під впливом екології в багатьох науках формуються напрями, які розглядають ті чи інші сторони живого з точки зору екології (екофізіологія, екологічна генетика, екологічна морфологія, екологічна біохімія, екологічна цитологія тощо).
Екологія, як правило, не розробляє власних спеціальних методів дослідження, а користується способами інших біологічних наук, наук про землю, фізику, хімію, математику. В свою чергу, екологія висуває нові вимоги до тих наук, особливо математики, в сфері статистики і моделювання. Місце екології – на стиці різних наук, тому вона орієнтується, головним чином, на комплексні міждисциплінарні дослідження. На сучасному етапі – це, насамперед, детальне вивчення кількісними методами основ структури і функціонування природних і штучних систем біосфери. При цьому екологізація мислення, поведінки і виробничої діяльності людини виступає найважливішою загальнолюдською проблемою сучасності.
Місце екології в системі наук
біологія і
біохімія
сільськогоспо- дарські
науки
економіка
право
соціологія і
демографія
інженерно-технічні
ддддддисциплінидисципліни
етика та естетика
3. Основні напрями розвитку екології.
Основні напрями стратегії охорони навколишнього середовища:
раціональне використання природних ресурсів, які не відновлюються;
раціональне використання природних ресурсів, які відновлюються;
боротьба із забрудненнями;
розробка нових продуктивних і екологічних схем очистки викидів;
впровадження безвідходних виробництв, технологій.
Основні напрями екологічних досліджень:
виявлення основних типів екосистем та ландшафтних одиниць, оцінка їх складу, функціонування і динаміку;
розробка методів збору інформації та її аналізу й отримання інтегральних параметрів, що характеризують стан біосфери;
надання оцінки рівностійкості біосфери та окремих екосистем щодо зовнішніх впливів, їх здатності повернення до першопочаткового стану після змін ; вироблення рекомендацій щодо розміру і об”єму антропогенних змін біосфери;
розробка пропорцій щодо створення охоронних і заповідницьких територій;
обгрунтування пропозицій щодо розробки законодавства з питань експлуатації природних ресурсів і охорони навколишнього середовища;
прогнозування на основі екологічних знань різних ситуацій (епідемій, землетрусів тощо) та проведення заходів щодо їх локалізації.
Якби людина не була людиною, вона б жила в гармонії з еволюційним середовищем, та й, можливо, і говорити про екологію не було б потреби. По суті справи, будь-яка сфера суспільної діяльності сучасного людства, розпочата з добрих намірів, в своєму розвитку нарощує загрозу і окремим людям, і людству в цілому. Все сказане не означає, що розвиток людства, в т.ч. і технологічний, не приносить користі. Мова йде про пошук розумного співвідношення користі і шкоди, про розпізнання цього “леза бритви”, по якому людство може прийти до майбутнього, уникаючи самознищення.
Загрожуюча швидкість забруднення планетарного середовища, зникнення лісів, озонові діри і ін. заставило усвідомити важливість стану навколишнього середовища. Виникли екологічні завдання, виникли громадські рухи (“Грінпіс”) , державні інститути ( міністерства, відомства тощо), засоби управління збереження природного середовища (заповідники) і контролю за її забрудненням ( очисні споруди, штрафи тощо). І все це для того, щоб зберегти “чистим” фізичне тіло людини. Безумовно, завдання благородне. Але чи усвідомлюємо ми, в якому екологічно нечистому середовищі формується інтелект і мислення людини, здійснюються і усвідомлюються проступки людини в соціальному середовищі.
Так, екологія - це наука про стан середовища, що оточує людину. І з повним правом можна доповнити – людство. І головною метою цієї науки є розробка мір і міроприємств, які мінімізують негативні наслідки технологічної діяльності людства, яка погіршує стан природного і виробничого середовища. Хімічне і фізичне забруднення середовища і, як наслідок – вплив забруднень на здоров”я людини.
Зараз існують різні тлумачення терміну “екологія”:
екологія – одна з біологічних наук, що вивчає живі системи в їх взаємодії з навколишнім середовищем;
екологія – комплексна наука, яка синтезує дані природничих і суспільних наук про природу і взаємодію її і суспільства;
екологія – особливий загальнонауковий підхід до дослідження проблем взаємодії організмів , біосистем і середовища;
екологія – сукупність наукових і практичних проблем взаємовідносин людини і природи;
екологія – дисципліна, що вивчає загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня;
екологія – це комплексна наука, що досліджує середовище існування живих речовин;
екологія – дослідження становища людини як виду і суспільства в екосфері планети, її зв”язків з екологічними системами і міри впливу на них;
екологія – про способи обмеження споживання природних ресурсів біосфери для задоволення споживчих потреб господарської діяльності людини.
Екологія з врахуванням властивостей її структури створює фундамент для розв”язання проблем в області раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, а також для створення сприятливих умов існування людської цивілізації на планеті.