3. Утилізація та знешкодження відходів Очисні споруди.

Усі міста відрізняються утворенням великої кількості промислових і побутових відходів., які класифікуються:.

Відходи:

тверді рідкі промислові побутові

Міста Франції і Великобританії щорічно дають промислових відходів до 50 млн. т кожне, у ФРН – 61 млн. т, Італії – 44 млн. т. Побутові відходи у Франції, Італії, Великобританії – 17 млн. т/рік, ФРН – 20 млн. т, Японії – у 2 рази більше.

Склад міських відходів приблизно складає:

• папір, картон – 41%;

• сміття – 17,9%;

• гума, шкіра, деревина – 8,1%;

• харчові відходи – 7,5%;

• метали – 8,7%;

• скло – 8,2%;

• інші 1,6%.

У різних містах це співвідношення різне.

Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання:

• папір руйнується через 2-10 рр..

• консервні банки – через 100 рр..

• поліетиленові матеріали – через 250 рр..

• пластмаса – 500 рр.

• скло – через 1000 рр.

Особлива категорія міських відходів – стічні води. В Україні за 1988 р. було випущено 18,7 млрд стоків, з них – 2,6 - неочищених.

Звільнення від відходів ведеться в 3-х напрямах:

1. Складування або захоронення таким чином, щоб вони не впливали негативно на навколишнє середовище.

2. Знищення відходів шляхом спалювання.

3. Очистка від шкідливих речовин здійснюється такими способами:

• механічна очистка методом відстоювання, фільтрування;

• хімічна очистка, при якій шкідливі речовини перетворюються в осад або розкладаються;

• фізико-хімічна – методом електролізу або іонообміном смол;

• біологічна очистка – з допомогою бактерій або ін. організмів, здатних розкладати шкідливі речовини в процесі життєдіяльності.

У більшості міст переважає вивіз відходів на звалища. Що є недосконалим, бо стічні води звалищ дуже токсичні і забруднюють ґрунтові води і ріки.

Спалювання – негативне явище, бо накопичений попіл має багато токсичних речовин і газоподібні викиди небезпечні. Особливо небезпечним є відкрите спалювання пластмас.

Тверді міські відходи слід спалювати у спеціальних печах. Особливо ефективно – у шлаковому розплаві: тут же одержують залізо та інші кольорові метали. Зараз існує багато таких спалюваних установок у Європі та Японії (близько 2000), США – 160.

Найбільш ефективним є і японська система “нумадзу” – сортування. Сортування відходів на 3 фракції:

• ті, що можна спалити;

• утилізувати (банки, ганчірки);

• бросові.

Знешкодження промислових і побутових стоків. Вони повинні проходити хімічну і біологічну очистку. Використовуються різні методи, які складаються з таких етапів:

1. передочистка, метою якої є звільнення стоків від крупного сміття (проціджування та відстоювання);

2. первинна очистка у спеціальних відстійниках до отримання намулу – сирцю.

3. вторинна очистка, при якій випорожнюються живі організми.

Високоефективним є метод крапельного фільтрування: полягає у виведенні стічних вод на шар піску товщиною приблизно 1,5 м на час до 6 годин. Потім протягом 18 год. здійснюється продувка киснем або повітрям, що створює сприятливі умови для роботи мікрорганізмів, які знешкоджують органічну речовину таких стоків.

Методи активного намулу застосовується з 1914 р.: створюється система неглибоких біологічних ставків в котрих йде змішування стічних вод з намулом, що утворюється при попередньому окисленні стічних вод. В активному намулі багато мікроорганізмів, які завершують знешкодження стоків.

Іноді токсичні стічні води доводиться зберігати до глибинного захоронення, використовуються відпрацьовані нафтові свердловини. Але вони ще містять газ або нафту, тому існує технологія створення спеціальних підземних порожнин методом камуфлетних ядерних вибухів : в порожнини закачуються токсичні речовини, тут же і проводять вибух для їх знищення.