4.Рекультивація земель.

У результаті господарської діяльності людей виникають так звані порушені землі, що втратили свою господарську цінність, стали джерелом негативного впливу на природне середовище. найбільше “порушують” землю: відкриті гірничі розробки (кар’єри), відвали пустих порід, звалищами сміття, побутові відходи, терикони тощо. Вони є джерелом забруднення атмосфери й гідросфери. За рахунок інтенсивного відкачування підземних вод з шахт і кар’єрів знижується рівень підземних вод на прилеглих територіях, іноді підземні води зникають.

Згідно з існуючим законодавством ці порушені землі відновлюються шляхом рекультивації. Рекультиваційні роботи проводяться в 2 етапи:

• технічна рекультивація;

• біологічна рекультивація.

При технічній рекультивації порушені землі готують до подальшого використання: планують поверхню порушеної землі (найглибші частини кар’єрів засипають пустими породами), знімають, перевозять і складають у бурти родючий грунт, будують дороги, гідротехнічні і меліораційні споруди. Після планування відвали проходять період стабілізації (1 – 2 р.), коли під дією сили тяжіння та після зволоження відвальні породи ущільнюються.

Біологічна рекультивація здійснюється після технічної і передбачає заходи для поліпшення фізичних, агрохімічних властивостей грунтів на рекультивованих землях (вапнякування, піскування, внесення мінеральних добрив).

Види рекультивації:

Сільськогосподарська рекультивація – здійснюється в районах розвиненого сільського господарства на великих за площею відвалах чи кар’єрах. Це – найдорожчий вид рекультивації.

Лісогосподарська рекультивація – проводиться там, де є можлтвість відновити ділянки лісу з цінними сортами дерев. ЇЇ вартість і вимоги до агрохімічних характеристик нижчі, ніж при сільськогосподарській рекультивації.

Водогосподарська рекультивація – стосується тих кар’єрів, які після відпрацювання заповнюються грунтовими й дощовими водами. Такі штучні озера впорядковуються, зарибнюються, озеленюються.

Рекреаційна рекультивація – проводиться неподалік від міст з метою створення зон відпочинку. Іноді поєднується з лісогосподарською та водогосподарською.

Санітарно-гігієнічна – проводиться з метою консервації порушених земель, припинення шкідливої дії кар’єрів, відвалів на природне середовище, коли з якихось причин використання порушених земель вважається недоцільним.

Будівельна рекультивація – мета її – підготувати порушені землі під будівництво житлових будинків, спортивних майданчиків, промислових підприємств, складів. Кар’єри засипаються відвальними породами, побутовими відходами, підводяться дороги, теплотраси, виконуються меліораційні роботи.

5.Охорона земних надр.

Надра Землі використовуються людиною у таких напрямах:

• для добування корисних копалин;

• зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і штучних сховищах;

• створення різних споруд, сховищ, заводів;

• транспортних комунікацій;

• захоронення токсичних промислових відходів і стічних вод;

• добування мінеральної сировини.

Щороку в світі зростають темпи добування сировини. При зростанні населення у 4,5 р. потреба в енергії зростає в 12 разів, а потреба в матеріалах, виготовлених з сировини, що видобувається з надр – у 9 разів. За даними ООН щорічно добувається близько 20 млрд. т корисних копалин і ця кількість щороку зростає.

З середини ХУІ до середини ХХ ст. споживання людством заліза зросло в 5000 разів. Темпи його видобування подвоюються кожних 10 років. Приріст видобування урану спостерігався таким: 1980р. – 40-50 тис. т., 1985 –1995 рр. – 100тис. т., 2000р. – 800 ти. т.

При сучасній технології добування і переробки корисних копалин лише 1 –5 % сировини, що добувається з надр використовується у вигляді продукції, решта – відходи. На скільки років вистачить людству наявних запасів корисних копалин? За даними геохімії в 10-кілометровій товщі літосфери 99% її маси складається з хімічних елементів: кисню, кремнію, алюмінію, заліза, кальцію, калію, натрію, магнію, водню, титану, вуглецю, хлору тощо. Людство використовує всі елементи періодичної таблиці Менделєєва. За останні роки велике значення для економіки мають нафта, природний газ, алюміній, титан, хром, нікель, кобальт, цинк, марганець, олово, свинець. За кілька десятиліть запаси їх будуть вичерпані. Однак, слід врахувати такі фактори:

1. Не всі родовища корисних копалин відкрито і взято під облік. Це стосується глибини 3-4 км. Величезні багатства містить Світовий океан: родовища нафти, газу, заліза, марганцю, родовища золота, платини, рідкісних елементів, алмазів тощо.

2. У зв’язку з вичерпністю багатих родовищ, розробкою нових технологій, переробки руд, у ряді випадків стає економічно вигідним переробляти так звані некондиційні руди – руди з низьким вмістом корисних компонентів. Наприклад, родовища бітумінозних пісковиків у США, з яких добувають нафту ( спочатку технологія була дорога, а зараз після детального дослідження – вигідна).

3. Не використовуються можливості економії та раціонального використання ресурсів. Зниження кількісних і якісних втрат корисних копалин при їх добуванні. Кількісні втрати обумовлені тим, що частина руд залишається недобутою під обвалами. Якісні втрати – коли під час видобування корисних копалин частина руди змішується з пустою породою, в результаті чого вміст металу в руді стає нижчим

Зачну економію ресурсів дають новітні технології:

- свердловинне гідродобування й вилуговування;

- підземна виплавка сірки;

- газифікація вугілля в надрах;

• мікробіологічні методи добування корисних копалин (цинк, марганець, золото, вісмут, свинець, уран, сурма, літій, германій – бактерії розкладають сульфіди цих елементів, переводять метали у розчинну у воді форму).

4. Використання вторинних ресурсів. Можна повторно використати до 70% основних металів, що вимагає малих затрат. Наприклад, скло – з битих відходів дешевше, ніж з соди та піску. У США 70% газет виробляється із старих.

5. Використання замінників дефіцитних ресурсів. Так, в машинобудуванні 1 т полімерних матеріалів замінює 3 т бронзи, свинцю і інших речовин. Чавунні опори замінюють бетонними. Застосування конструкційних матеріалів – композитів дозволяє знизити використання металів.

6. Економіка найбільш розвинених країн світу все більше будується на малотонажному виробництві, де основними галузями є машинобудування, електроніка та обчислювальна техніка. Основними завданнями держави є докорінна перебудова структури промисловості, а саме:

- зниження частки важкої індустрії й військово-промислового комплексу;

- збільшення частки науковоємної продукції та товарів народного споживаня;

- комплексне використання;

впровадження безвідходних (маловідходних технологій).