- •1.1. Поняття про науку. Класифікація наук.
- •1.2. Наукове пізнання і наукове дослідження.
- •1.3. Етапи наукового дослідження.
- •Питання для самоконтролю
- •2.1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.
- •2.2 Характеристика інформаційних документів.
- •2.3 Методи обробки первинної інформації
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Поняття методології, методики та методів дослідження.
- •3.2. Основні групи загальних методів.
- •Питання для самоконтролю
- •4.1. Методи соціально-економічної статистики.
- •4.2. Економіко-математичні методи.
- •4.3. Методи соціально-економічного прогнозування.
- •Питання для самоконтролю
- •5.1. Структурні особливості наукових робіт.
- •5.2. Стиль наукових робіт.
- •5.3. Технологія написання тексту наукової праці.
- •Питання для самоконтролю
- •6.1 Навчально-методичний комплекс спеціальності. Навчальний план.
- •6.2 Навчальний графік. Розробка програм і тематичних планів
- •6.3 Види навчальних занять, форми навчання й контролю
- •Питання для самоконтролю
- •7.1 Підготовка до лекції
- •7.2 Читання лекції
- •Ввідна частина
- •3. Заключна частина
- •7.3 Критерії оцінки лекторської майстерності
- •Питання для самоконтролю
- •8.1 Пряме викладання - метод, «орієнтований на викладача»
- •8.2 Моделююча вправа
- •8.3 Дослідження
- •3.4 Коопероване навчання
- •Питання для самоконтролю
- •9.1 Проблемне навчання
- •9.2 Дискусія
- •9.3 Ігрові методи
- •Питання для самоконтролю
2.2 Характеристика інформаційних документів.
Одним із завдань інформаційного забезпечення наукових досліджень є інформування учасників дослідження в процесі наукової комунікації з питань, що стосуються їх наукових інтересів. Наукова комунікація грунтується на контактах людей, зумовлених проведенням наукових досліджень. В практиці розрізняють такі види контактів наукової комунікації: робочий, що виникає між вченими одного наукового підрозділу (наприклад, кафедри); інформаційний прямий, що проявляється на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах між безпосередніми учасниками; інформаційний непрямий, який проявляється у формі переписки, обміну публікаціями тощо; інформаційний опосередкований, що здійснюється через спеціальну наукову літературу, радіо, телебачення і т. п. Останній вид найбільш поширений у спілкуванні студентів, аспірантів, магістрантів у сфері наукової інформації. Всі види написаних наукових робіт інформатика розглядає як наукові документи, що відрізняються за змістом та особливостями узагальнення інформації.
Наукова інформатика допускає умовний поділ інформаційних документів на первинні та вторинні.
До первинних документів належать ті, в яких зафіксовано детальний зміст та наведено дані про результати наукових досліджень, інженерно-технічних розробок тощо. Обсяг та форма поданої автором інформації в первинних документах не підлягає зміні. Виняток складає літературна та редакторська обробка. В цій групі документів варто виділити: книги, періодичні видання, спеціальні види науково-технічних видань, проміжні види публікацій та неопубліковані документи.
Вторинні документи - це похідні від первинних документів, які в стислому вигляді відтворюють зміст поданої інформації. Їх називають ще згорнутими, бо обсяг відомостей, що містяться в первинному документі, значно зменшується без порушення змісту та основної ідеї документа.
Вся інформація незалежно від її характеру та призначення має тенденцію до старіння, яке полягає в тому, що із збільшенням часу з моменту випуску видання вони втрачають цінність як джерела інформації і в зв'язку з цим все менше використовуються вченими та спеціалістами. При цьому темпи старіння інформації залежать від виду видань.
Книга - неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу обсягом понад 48 сторінок. Книги є засобом масової та науково - технічної інформації та знаряддям пропаганди знань. До книг відносять: монографії, підручники та навчальні посібники, публікації та матеріали наукових конференцій, різні офіційні видання державних установ.
Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами. У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 22 сторінки комп'ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman № 14 на стандартному аркуші формату А4
Монографія - науковий твір, де всебічно описується природній або штучний об'єкт, явище, досліджується якась проблема, тема, висвітлюється життя і діяльність вченого, письменника тощо. Обсяг монографії перевищує 3 друкованих аркуші (верхня межа не встановлюється). Враховуючи зміст викладеного матеріалу, час старіння досить значний і складає 4-6 та більше років. У монографії даються посилання на джерела і докладна бібліографія.
Підручник - книга, яка містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання. Підручник містить основи наукових знань з певного навчального предмета, обов'язкових для засвоєння відповідною категорією слухачів. Виклад підручника повинен бути стислим, точним та зрозумілим для споживача відповідати сучасному рівню науки і техніки, систематично та послідовно викладати основи наук.
Навчальний посібник - книга, в якій викладено матеріал, що частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджена як такий вид видання. Використовується в процесі навчання з метою кращого засвоєння знань. На відміну від підручників вимоги до навчальних посібників дещо інші. Вони не обов'язково повинні включати весь обов'язковий матеріал навчального предмета, а можуть стосуватись окремих його частин чи розділів. При цьому назва посібника може не відповідати назві навчального предмета.
Підручник або навчальний посібник затверджуються Міністерством освіти і науки як нормативні видання з відповідним грифом. Присвоєння грифа означає, що підручник або навчальний посібник відповідає встановленим вимогам, зокрема, змісту навчальної програми дисципліни, дотримання умов щодо обсягу, належне технічне оформлення.
Як і в підручниках, так і в навчальних посібниках узагальнюються відомі положення та факти. Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації студентом. Інтенсивність старіння вказаних видів інформації різна і залежить від особливостей навчального предмета, наприклад, посібник з математики старіє повільніше, ніж посібник з економіки. Переважно оновлення такого матеріалу здійснюється через 5-8 років.
Праці і матеріали наукових конференцій - друковане видання, що містить переважно матеріали дискусійного характеру, але залежно від напряму конференції може включати розв'язання окремих науково-технічних проблем (рішень). Обсяг такого видання переважно не регламентується і може складатися з кількох томів, сформованих за предметним принципом. Враховуючи специфіку матеріалу, період старіння їх відносно невеликий і переважно не перевищує 1 -2 років.
Офіційні видання державних установ - друковані видання, що відображають характер і зміст діяльності установ за певний період часу. Обсяг видання не регламентується і залежить від особливостей об'єкта. Цінність (період старіння) зберігається 1-1,5 років.
Періодичні видання - друковані видання, випуск яких повторюється з певною періодичністю. В цій групі первинної інформації виділяють журнали, тижневики та газети.
Журнал - друковане періодичне видання, що виходить щотижня, щодекади, щомісяця, один раз на два тижні, на два місяці, на квартал чи й рідше. Наприклад, журнал "Економіка України" виходить щомісяця, журнал "Регіональна економіка" - щоквартально. Журнали вмішують переважно невеликі статті з вузьких питань. Обсяг видання складає 8-10 друкованих аркушів (часом і більше), період старіння не перевищує 2-3 років.
Тижневик - друковане періодичне видання, що виходить кожного тижня. Характер подачі матеріалу - хронікальний, але може включати і значні народногосподарські проблеми.
Газети - друковане періодичне видання, що виходить переважно щоденно. Характер подачі матеріалу - хронікальний. В переважній більшості обсяг видання не перевищує 2 -3 друкованих аркушів. Що стосується періоду старіння, то, враховуючи характер матеріалу, він зазвичай не перевищує 0, 5 року.
Ряд періодичних видань (газети, тижневики) мають спеціальне право на публікацію офіційних урядових та інших документів. Це такі видання як "Закон і бізнес", "Урядовий кур'єр", "Голос України" тощо. Такий статус видання дає право робити посилання на нього при виконанні наукових досліджень.
Спеціальні види видань - є специфічними виданнями і охоплюють: стандарти, описи винаходів, різні каталоги, прейскуранти та інформаційні листки, стандарти видаються переважно з періодичністю 5 років, обсягом 2-10 друкованих аркушів. Опис винаходу - документ, що сповіщає про появу винаходу та його реєстрацію. За своїм характером - це юридичний документ, обсяг якого не перевищує 1 сторінки. Технічні каталоги - видання, де наводяться описи та характеристика промислових виробів, і мають переважно рекламний характер. Видаються в міру потреб обсягом 05-6 друкованих аркушів. Прейскуранти - видання, в яких наводиться характеристика обладнання, показники якості матеріалів та вказується ціни на них. Видаються в міру потреби обсягом до 6 друкованих аркушів. Інформаційні листки - видання, що вміщує короткий опис наукових, технічних та виробничих рішень. Розмір публікації складає 1-6 сторінок, загальний тираж 200-300 примірників.
Проміжні види публікацій - публікації, що мають на меті забезпечення попереднього обговорення певного матеріалу. Серед публікацій цього виду виділяють препринти та автореферати.
Препринт - попередня публікація тексту наукового дослідження, статті чи доповіді засобами так званої оперативної поліграфії. Основне призначення такої інформації - забезпечити належне обговорення наукової роботи (чи її частини) до появи основної публікації. Обсяг такої публікації переважно не перевищує 0, 5 друкованого аркуша з відносно коротким часом старіння (до 1 року).
Автореферат - наукове видання у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, яке представляється на здобуття вченого ступеня. Автореферат на відміну від препринта складається на повністю закінчену роботу і містить основні дані, висновки та оцінку цінності дослідження. Обсяг автореферату не перевищує 1-1,5 друкованого аркуша та видається тиражем 100-200 примірників.
Група неопублікованих документів представлена виконаними науковими роботами, що не вимагають публікації та охоплює: переклади, дисертації, звіти про результати науково-дослідних робіт, інформаційні карти.
Переклади - інформаційні продукція переважно внутрішнього споживання, виконана на замовлення дослідника. Цей вид документа нічим не регламентується і визначається розміром та віком оригіналу.
Дисертація - наукова робота, що дає право на здобуття вченого ступеня кандидата або доктора наук. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук повинна виявити не тільки фундаментальні знання дисертанта з даної галузі знання і його здатність до самостійного наукового дослідження, але й містити в собі нові теоретичні висновки та практичні рекомендації. Докторська дисертація повинна оригінально розв'язувати важливі наукові проблеми і робити значний внесок у науку і практику.
Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук має становити 11-13 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук 15-17 авторських аркушів). Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук має становити 4,5- 7 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук — 6,5-9 авторських аркушів). Зазначений вище обсяг дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розрахований на використання при їх оформленні звичайних (не портативних) друкарських машин при друкуванні через 2 інтервали на папері формату А4 або комп'ютерів з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Звіт про результати науково-дослідних робіт - це неопублікований науково-технічний документ, що містить детальні відомості про суть, методику та результати виконаної роботи або окремі її етапи. Обсяг звіту складає приблизно 10-15 друкованих аркушів, а термін старіння визначається часом виконання дослідження.
Інформаційна карта - неопублікований науково-технічний документ, що містить дані про результати закінчених дослідів, прикладних розробок, освоєння нових видів продукції, технологічних процесів тощо. Обсяг карти - 1 сторінка, карта складається на момент закінчення роботи і надсилається до галузевих центрів науково-технічної інформації.
Вторинні документи являють собою продукти науково-інформаційної діяльності, що створюється внаслідок так званої аналітико-синтетичної переробки первинних документів. Аналітико-синтетична переробка полягає в тому, що кожний первинний документ переробляють так, щоб забезпечити найдоцільніші умови для його зберігання, відшукування, тиражування та копіювання.
Вторинна інформація є результатом аналітико-синтетичної переробки первинної інформації і охоплює: довідкові видання, огляди, реферативні видання, експрес-інформацію, бібліографічні покажчики, каталоги та картотеки.
До складу довідкових видань входять енциклопедії, виробничо-технічні довідники та багатомовні словники.
Енциклопедія - наукове видання, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному порядку (часом тематичному). Енциклопедії бувають універсальні та спеціальні. Видання даного виду переважно багатотомні без чітко вираженої періодичності.
Виробничо-технічні довідники - науково-методичне видання, основним призначенням яких є надання конкретної Допомоги в практичній діяльності спеціалістів відповідних галузей. Такі довідники включають переважно інформацію, що старіє повільно. Обсяг окремих видань - до 50 друкованих аркушів. Видання здійснюються не періодично, в міру підготовки окремих довідників.
Багатомовні словники - науково-методичне видання, Що містить еквівалентне або близьке тлумачення окремих слів і виразів (фразеологічні словники). Часто такі словники видаються певними серіями (багатотомне видання). Обсяг таких видань досить великий - до 50-65 друкованих аркушів. Термін придатності (старіння) не встановлюється.
Важливим аналітико-синтетичним документом є огляди, в яких узагальнюються дані та відомості, що містяться у відвідних первинних документах. Залежно від змісту та призначення огляди поділяють на аналітичні та реферативні. за обсягом огляди складають: аналітичні - до 5-7, реферативні - до 2-3 друкованих аркушів. Такі документи появляються періодично з ретроспективністю до 10 років .
Значне практичне значення для проведення наукових досліджень мають реферативні видання (журнали, збірники), що містять скорочений виклад первинного документа або його частини з основними практичними відомостями та висновками. Реферативний журнал - це періодичне видання журнальної або карткової форми, що містить реферати опублікованих документів. Реферативні збірники - це переважно періодичні, що продовжуються, або неперіодичні видання, які містять реферати неопублікованих документів. Реферативні видання видаються у формі галузевих, тематичних збірників, зведених томів та окремих випусків. Незалежно від форми випуску в реферативні видання включаються реферати статей чи робіт не пізніше, ніж через 0, 5 року після їх опублікування.
Експрес-інформація - вторинні документи, що містять реферати та переклади найважливіших публікацій. Обсяг таких документів зазвичай (за винятком перекладів) невеликий і залежно від кількості реферованих публікацій коливається в межах 1-5 друкованих аркушів. Періодичність видання досить висока (18-24 випуски на рік) і забезпечує належну оперативність у використанні інформації. Переважно експрес-інформація буває двох видів: галузева та тематична.
Бібліографічні покажчики - видання книжкового або журнального типу, що містять бібліографічні описи опублікованих робіт. Залежно від принципу розміщення бібліографічних описів виділяють такі види покажчиків: загальні, галузеві, за видами видань, стандартів, винаходів тощо. Такі покажчики видаються з різною періодичністю (найчастіше щомісячно) та обсягом до 10 друкованих аркушів.
Кожному досліднику треба вміти шукати та відбирати потрібну літературу для своєї роботи, тобто володіти знанням основ бібліографії. Бібліографія має на меті інформувати читача про наявні друковані видання, для чого складаються бібліотечні каталоги.
Бібліотечний каталог - набір карточок, в яких містяться відомості про книги, журнали, статті, котрі є в бібліотеці. В карточку вноситься автор публікації, назва, вид видання, місце видання, видавництво, рік видання та кількість сторінок. В карточках на журнальні та газетні статті додатково вказується том, номер випуску, назва журналу чи газети, рік та дата випуску. Читацькі каталоги носять довідково-рекомендаційний характер і бувають чотирьох видів: алфавітний, систематичний, предметний та видавничий.
В алфавітному каталозі карточки розміщені в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків творів, якщо автор не вказаний. В систематичному каталозі карточки розміщені за галузями знань. Цей каталог дає можливість підбирати літературу за певними галузями знань, при цьому за його допомогою можна поступово звузити межі питань, що цікавлять дослідника. Ключем до систематичного каталогу є предметний каталог, в якому в алфавітному порядку перераховані назви галузей знань, окремих питань та тем, за якими у відділах та підвідділах систематичного каталогу зібрана література, що є в бібліотеці. Окремим видом каталога є видавничий каталог, в якому наведена література, що видана даним видавництвом за певний період. Цей період не є регламентованим, але зазвичай охоплює до 10 років.
Картотека - сукупність карток з довідковими, обліковими або іншими даними. Картки систематизуються за алфавітом, тематикою або іншою ознакою. Даний вид вторинної інформації широко використовують у статистиці, бухгалтерії, бібліотеках тощо. Кожний дослідник також формує для себе певні картотеки: використаної літератури, основних термінів і понять тощо.