1.3. Етапи наукового дослідження.

Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Співвідношення означених аспектів у кожному науковому дослідженні має неповторну специфіку. Дослідження різняться за цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення, вони потребують різного технічного, програмного, інформаційного і методичного забезпечення. Однак усім їм при­таманні спільні методологічні підходи і універсальні послідовні процедури.

Усі наукові методи пов’язані між собою. З їхньою допомогою наука осмислюється в єдиному контексті суспільно-практичної діяльності і дає можливість оцінювати перспективи пізнавального процесу. Типова логічна структура наукового дослідження може бути представлена у вигляді ланцюга такої послідовності: «проблема — гіпотеза — теорія». Тобто наукове пізнання як оперативна діяльність включає в себе порушення проблеми, висунення гіпотез, збирання фактів, розробку творчої ідеї, перевірку її практикою, розробку теорії, яка дає можливість розв’язати порушену проблему.

Вибір теми наукового дослідження і постановка наукових задач - надзвичайно відповідальний етап дослідницького проце­су. Основними критеріями при виборі теми дослідження мають бути її актуальність (ступінь важливості), доцільність та прак­тична значущість для розвитку відповідної галузі науки чи ви­робництва. Чітке формулювання наукових задач, за словами фі­лософа К. Поппера, - це вже 50% роботи по успішному їх розв'язанню.

Науковий процес базується на певних методологічних за­садах - концепціях і теоріях, що лежать в основі дослідження. Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослідження, які забезпечують досягнення кінцевого результату, називається методологією.

Увесь процес дослідження - від творчого задуму до оформ­лення наукового результату - умовно можна розбити на п'ять послідовних етапів:

Перший етап – визначення мети, об’єкта і предмета дослідження.

На першому етапі на змістовно-теоретичному рівні:

• виявляється природа і сутність досліджуваного явища, його властивості та якісна своєрідність;

• уточнюється понятійний апарат, тобто терміни і поняття стосовно окремих властивостей явища;

• визначається мета, об'єкт та предмет дослідження;

• формулюється послідовна система гіпотез.

Мета дослідження - це очікуваний кінцевий результат. Ме­та визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрямованість і логіку. Для досягнення мети формулюється по­слідовність відносно самостійних наукових задач, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми і підпорядкована меті. Зазвичай наукові задачі даються переліком: проаналізува­ти..., розробити..., узагальнити..., виявити..., обґрунтувати..., довести..., показати..., описати..., встановити..., вияснити..., визначити... і т.п. Варіанти досягнення мети (розв'язування нау­кових задач) кристалізуються у формі гіпотез.

Залежно від мети вибирається об'єкт і предмет досліджен­ня.

Об'єкт дослідження - це те, що породжує проблемну ситу­ацію і на що спрямовується процес пізнання. Об'єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об'єкти природні, соці­альні, ідеалізовані. На емпіричному рівні вчений має справу з природними і соціальними об'єктами, теорія оперує виключно ідеалізованими об'єктами. Усе це зумовлює істотну різницю і в методах дослідження.

Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об'єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв'язки, які підлягають вивченню. Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і частинне (по­одиноке).

Другий етап - інформаційне забезпечення наукового дослі­дження.

Інформація - це сукупність відомостей про об'єкт та пред­мет дослідження. Щоб забезпечити наукове дослідження інфор­мацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація по­трібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них. Від­повідно до мети і задач дослідження на другому етапі визнача­ється потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літера­турні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел.

Третій етап наукового дослідження стосується його мето­дичного та програмного забезпечення. Відповідно до концеп­туальної схеми дослідження обґрунтовується сукупність мето­дів, способів, прийомів вирішення наукових задач. У методич­ному забезпеченні вирізняють метод і методику. Метод - це спосіб дослідження, інструмент досягнення мети; методика - правила використання конкретних методів

Четвертий етап - аналіз даних. Аналіз - наріжний камінь пізнавального процесу, найпродуктивніший його елемент. У процесі аналізу здійснюється систематизація й узагальнення на­укових фактів, всебічне вивчення конкретного об'єкта, його структури, характеристик, зв'язків; перевіряється правильність, істинність сформульованих гіпотез і тверджень. Доказами іс­тинності гіпотез є результати їх тестування.

Останній (п'ятий) етап - це формулювання наукових ви­сновків, доведення істинності власних суджень за допомогою аргументів, оформлення результатів наукових досліджень у фо­рмі реферату, курсової чи дипломної роботи, наукового звіту, аналітичного огляду, доповіді, статті.