Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект Педченко+Яворская - МК.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
205.5 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні визначення науки. Які з них ви вважаєте головними?

2. Як класифікуються наукові знання?

3. Назвіть три групи галузей знань, які виділяються при класифікації наук.

4. У чому полягають особливості фундаментальних та прикладних наук?

5.Відтворіть шлях створення наукової теорії.

6. З якою системою закономірностей пов’язане становлення і розвиток сучасної науки?

7. Дайте визначення поняттям: «теорія», «наукова ідея», «принцип», «категорія», «гіпотеза», «наукова концепція», «постулат», «аксіома».

8. Що таке наукове пізнання і наукове дослідження?

9. Назвіть основні етапи організації наукових досліджень.

10. Чим зумовлена необхідність дотримання послідовності етапів організації наукового дослідження?

10. Якою є послідовність роботи з вибору теми дослідження?

11. Що таке «об’єкт», «предмет» та «метод» дослідження?

ЛЕКЦІЯ № 2

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета: вміти дати загальну характеристику системи інформації в Україні та призначення основних видів інформації, розкрити суть методів обробки первинної інформації та класифікувати економічну інформацію

План

2.1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.

2.2. Характеристика інформаційних документів.

2.3. Методи обробки первинної інформації.

Література: [ 3, c.63-73, 4, 168-180, 5, 6, 11, c. 155-178, 12, c.118-156, 10, c. 5-16 ]

2.1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Правові основи інформаційної діяльності в Україні за­кладено в Законах України "Про інформацію", "Про науково-технічну інформацію", "Про національну програму інформатизації", "Про захист інформації в автоматизованих системах" та ін. Названі закони визначають основи державної політики в галузі інформації, порядок її формування та реалізації, регулюють правові та економічні відносини громадян та юриди­чних осіб, що виникають при створенні, одержанні, викори­станні та поширенні інформації, а також визначають правові форми міжнародного співробітництва в цій галузі. Ці та інші закони передбачають визначення основних понять у сфері інформаційної діяльності.

Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Головними напрямами і способами державної інформа­ційної політики є: забезпечення доступу громадян до інфор­мації; створення національної системи і мереж інформації; за­безпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та збереженню націона­льних інформаційних ресурсів; створенню загальної системи охорони інформації; зміцнення матеріально-технічних, фі­нансових, організаційних, правових і наукових основ інфор­маційної діяльності; сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного сувереніте­ту держави.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямо­ваних на задоволення інформаційних потреб громадян, різних юридичних осіб і держави. Основними напрямами інформа­ційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо. При цьому держава постійно забезпечує створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності в інтересах всіх споживачів інформації незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності. Основними видами інформаційної діяльності є одержання та використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України доку­ментованої або публічно оголошеної інформації громадянами юридичними особами або державою.

Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, різних юридичних осіб та держаки,

Поширення інформації - це розповсюдження, обнаро­дування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Для забезпечення успішного функціонування і розвитку національної системи інформації в Україні здійснюються по­шукові фундаментальні та прикладні дослідження в галузі ін­формаційної діяльності.

Відповідно до Закону України "Про інформацію" перед­бачаються такі її основні види: статистична інформація, ма­сова інформація, інформація про діяльність державних орга­нів влади та органів місцевого і регіонального самоврядуван­ня, правова інформація, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, соціологічна інфор­мація.

Статистична інформація - це офіційно документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культу­рній та інших сферах життя держави. Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуван­ню і це забезпечує найбільш відкритий доступ до неї. Відкри­тий доступ споживачів інформації забезпечується і до неопублікованих статистичних даних, якщо вони не підпадають під дію чинних обмежень. Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання – газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. Інформація державних органів - це офіційна докумен­тована інформація, яка створюється в процесі поточної діяль­ності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів міс­цевого і регіонального самоврядування. Основними джерела­ми такої інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, Акти Пре­зидента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого та регіональ­ного самоврядування.

Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систе­му, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення та боротьбу з ними і їх про­філактику тощо. Джерелами правової інформації є Конститу­ція України, інші законодавчі та підзаконні нормативні акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнарод­ного права, а також ненормативні правові акти, повідомлен­ня засобів масової інформації, публічні виступи, інші джере­ла інформації з правових питань.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. При цьому повними даними про особу є національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними ор­ганами місцевого та регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Довідково-енциклопедична інформація - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє середовище Основними джерелами цієї інформації є енциклопедії, слов­ники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо, а також довідки, що даються уповноваженими на це органами, громадськими об'єднаннями, організаціями, їх службовими особами та ав­томатизованими інформаційними системами. Система цій інформації, доступ до неї регулюються бібліотечним, архів­ним та іншим галузевим законодавством.

Соціологічна інформація - це документовані або пуб­лічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів і фак­тів. Основними джерелами соціологічної інформації є доку­ментовані або публічно оголошені відомості, в яких відобра­жено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень.

За режимами доступу до інформації її поділяють на від­криту інформацію та інформацію з обмеженим доступом, яка в свою чергу поділяється на конфіденційну та таємну. Залеж­но від категорії інформації може змінюватись порядок одер­жання, використання, поширення та зберігання інформації.

Відкрита інформація - це інформація, доступ до якої нічим не обмежується. Доступ до відкритої інформації забез­печується шляхом публікації її в офіційних друкованих ви­даннях, поширення її засобами масової інформації та безпо­середнього надання її зацікавленим особам, громадянам, державним органам.

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розповсюдженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. До даної категорії відносять інформацію професійного, ділового, вироб­ничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти громадян чи юридичних осіб. Вони самостійно визначають режим доступу до неї та встановлюють систему її захисту.

Таємна інформація - це інформація, що містить відо­мості, які становлять державну та іншу, передбачену зако­ном, таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, сус­пільству і державі. Віднесення інформації до категорії таєм­них відомостей, які становлять державну таємницю і доступ до неї здійснюється відповідно до чинного законодавства. Результати інформаційної діяльності можуть бути об'єктами товарних відносин, які виступають у вигляді інфо­рмаційної продукції та інформаційної послуги.

Інформаційна продукція - це матеріалізований резуль­тат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підпри­ємств, установ і організацій.

Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній за­коном формі інформаційної діяльності та доведення інформа­ційної продукції до споживача з метою задоволення їх інфор­маційних потреб.

Матеріальним носієм інформації є інформаційний доку­мент, що являє собою матеріальний об'єкт з відповідним об­сягом відомостей спеціалізованого характеру, які можуть бу­ти відтворені без порушення змісту.

Залежно від призначення та змісту інформацію поділя­ють на наукову, технічну, економічну, соціальну тощо. Крім того існують науково-технічна, науково - економічна ін­формація, які є складнішими поняттями і відбивають тісну спорідненість відомостей наукового та прикладного характеру.

Наукова інформація - це атрибут тільки науки, науко­во-дослідницької діяльності. ЇЇ добуто в процесі пізнання навколишнього світу, вона відображає його закономірності.

Технічна інформація є результатом переробки наукової інформації, продуктом діяльності технологів, конструктора що впроваджують досягнення науки у виробництво. До неї відноситься також передовий досвід, втіленням якого є праця раціоналізаторів.

Економічна інформація - це відомості та дані, що ві­дображають структуру суспільства, взаємовідносини та сту­пінь відповідності між продуктивними силами та виробничи­ми відносинами або специфіку економічного розвитку окре­мих галузей народного господарства і галузей промисловості, економічні умови діяльності виробничих систем.

Інформаційні ресурси - це систематизоване зібрання науково-технічної та економічної літератури і документації: книги, брошури, періодичні видання, патентна документа­ція, нормативно-технічна документація, промислові катало­ги, звітна документація про різні сторони діяльності (науко­во-дослідницьку, виробничу і т. п. ), депоновані рукописи, переклади спеціальної літератури і документації, зафіксова­них на паперових чи інших носіях. Для полегшення роботи споживачів інформації створю­ються довідково-інформаційні фонди.

Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упоря­дкованих первинних документів і довідково-пошукового апа­рату, призначених для задоволення інформаційних потреб споживачів.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерела.

Створення довідково-інформаційних фондів вимагає значної аналітично-синтетичної обробки інформації за методом аналізу і синтезу змісту документа з метою отримання необхідних відомостей, а також шляхом їх класифікації, оці­нки, порівняння та узагальнення.