- •1.1. Поняття про науку. Класифікація наук.
- •1.2. Наукове пізнання і наукове дослідження.
- •1.3. Етапи наукового дослідження.
- •Питання для самоконтролю
- •2.1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.
- •2.2 Характеристика інформаційних документів.
- •2.3 Методи обробки первинної інформації
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Поняття методології, методики та методів дослідження.
- •3.2. Основні групи загальних методів.
- •Питання для самоконтролю
- •4.1. Методи соціально-економічної статистики.
- •4.2. Економіко-математичні методи.
- •4.3. Методи соціально-економічного прогнозування.
- •Питання для самоконтролю
- •5.1. Структурні особливості наукових робіт.
- •5.2. Стиль наукових робіт.
- •5.3. Технологія написання тексту наукової праці.
- •Питання для самоконтролю
- •6.1 Навчально-методичний комплекс спеціальності. Навчальний план.
- •6.2 Навчальний графік. Розробка програм і тематичних планів
- •6.3 Види навчальних занять, форми навчання й контролю
- •Питання для самоконтролю
- •7.1 Підготовка до лекції
- •7.2 Читання лекції
- •Ввідна частина
- •3. Заключна частина
- •7.3 Критерії оцінки лекторської майстерності
- •Питання для самоконтролю
- •8.1 Пряме викладання - метод, «орієнтований на викладача»
- •8.2 Моделююча вправа
- •8.3 Дослідження
- •3.4 Коопероване навчання
- •Питання для самоконтролю
- •9.1 Проблемне навчання
- •9.2 Дискусія
- •9.3 Ігрові методи
- •Питання для самоконтролю
7.1 Підготовка до лекції
За функціональною спрямованістю лекції можуть бути
проблемними,
інформаційними,
підсумковими,
консультаційними (оглядові),
За типом їхньої подачі слухачам:
монологи
діалоги
дискусії Підготовка до виступу включає наступні етапи:
1. Визначення типу виступу, який може бути:
• інформаційний
пропагандистський
комбінаційний
2. Вибір стилю виступу:
науковий стиль
діловий
співбесіда куратора
Форми підготовки до лекції
розробка нової теми;
підготовка до чергового виступу;
психологічна підготовка
Підготовка до лекції включає:
складання плану,
збірний період
відбір і класифікація матеріалу
Фази підготовки до проведення лекції:
• виступ у собі
виступ для себе
виступ для уявлюваних слухачів
Вимоги до тексту виступу:
середня довжина речення не повинна бути більше 15 слів;
повинне бути розмаїтість у реченнях (починати їх треба по-різному);
варто виключати слова, які Вам не потрібні;
в одному реченні повинна міститися тільки одна думка;
цілком розгорнуту думку укладіть в параграф;
вживайте прості слова;
вживайте слова-зв'язування, щоб слова "текли" легко;
використовуйте скорочення;
"говоріть" на папері як людина з людиною;
уникайте дієприкметників і дієприслівників;
використовуйте графічні засоби;
• перегляньте кілька разів текст і скоротіть його.
7.2 Читання лекції
Основні складові лекції
Ввідна частина
формулювання мети та завдань, ключових питань (плану) лекції;
коротка характеристика проблеми
огляд стану питання
список літератури
зв’язок з попередніми темами (якщо потрібно)
2. Викладення
- доводи
- аналіз, висвітлювання подій
- демонстрація досвіду
- характеристика різних точок зору
- визначення своєї позиції
- формулювання окремих висновків
- показ зв’язків з практикою
- переваги та недоліки принципів, методів, об’єктів розгляду
- область застосування
3. Заключна частина
- формулювання основного висновку
- настанова для самостійної роботи
- методичні поради
- відповіді на запитання
У лектора існує три засоби впливу:
лінгвістичні
паралінгвістичні
кінетичні
Паузи в ході виступу бувають:
люфт-пауза
граматична
педагогічна
7.3 Критерії оцінки лекторської майстерності
Характерні елементи виступу |
|
А. Зміст виступу |
|
1. Проблемність |
|
2. Науковість |
|
3. Цільова настанова |
|
Б. Методика виступу |
|
1. Структура й композиція |
|
2. Стиль |
|
3. Імпровізація й коректування виступу |
|
В. Ораторська майстерність |
|
1 Лінгвістичні засоби |
|
2. Паралінгвістичні засоби |
|
3. Кінетичні засоби |
|
Д. Результативність |
|
1. Інформативність |
|
2. Виховний вплив |
|
При відвідуванні лекцій рекомендується звертати увагу на наступні характеристики:
• чіткість початку лекції (затримка в часі, вхід лектора в аудиторію, вітання, вдалість перших фраз);
виразність постановки завдання (на всю лекцію, на окремі розділи);
наявність явно вираженого розподілу матеріалу лекції на розділи;
використання проблемних ситуацій;
логічність і ступінь складності доказів;
формулювання висновків;
глибину відбиття фізичного змісту;
наявність прикладів, що пояснюють;
зв'язок матеріалу зі спеціалізацією студентів;
формулювання практичних рекомендацій з використання досліджуваних методів;
відображення останніх досягнень науки й техніки;
виклад питань, пов'язаних з використанням обчислювальної техніки при вирішенні завдань курсу;
прагнення формувати на лекції пізнавальні інтереси в студентів;
спонукання їх до самостійної роботи;
висвітлення питань світогляду й методології;
наявність виховних моментів;
відображення результатів особистої наукової праці лектора;
емоційність лекції;
акуратність і послідовність заповнення дошки;
використання світлопроекційнних й інших технічних засобів;
використання демонстрацій;
правильність мови, гучність голосу, виразність вимови;
темп лекції;
наявність зв'язку лектора з аудиторією (спостереження за студентами, реакції на їхню поведінку, наявність риторичних питань і т.п.);
прийоми лектора, використовувані їм для часткового зняття утоми у студентів, для привертання й утримання їхньої уваги;
поза лектора, манера тримати себе;
чіткість закінчення лекції (кінець промови, прощання зі студентами, час закінчення заняття стосовно дзвінка й т.п.).