2.1. Суть інформаційного забезпечення фінансового аналізу

Зміст та якість результатів фінансового аналізу залежать значною мірою від інформаційного забезпечення.

Економічна інформація — це сукупність даних, які перевалено кількісно відображають соціально-економічні відносини.

Стосовно суб'єкта господарювання економічна інформація — це сукупність даних, що характеризують його еконо­мічну і фінансову діяльність.

Вона, як і будь-яка інша інформація, є об'єктом збереження, передачі та перетворення.

Система економічної інформації для цілей аналізу займає проміжне місце між процесами операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей (керуюча система), де вона зароджується, та процесами управління (управлінська система), де інформація фіксується, перетворюється і використовується з метою підвищення ефективності господарювання.

У процесі проектування інформаційної системи фінансового аналізу необхідно враховувати основні характеристики економічної інформації, які впливають на вибір інформаційних технологій вирішення аналітичних задач. Цього можна досягти за до­помогою класифікації інформації за певними ознаками, найважливішими з яких є джерела формування інформації, напрями її використання і місце утворення.

Система інформаційного забезпечення фінансового аналізу — це безперервний і цілеспрямований добір відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень з всіх напрямів діяльності підприємства.

Конкретні показники системи інформаційного забезпечення можуть формуватись із внутрішніх та зовнішніх джерел інформації.

Система показників, що формуються із зовнішніх джерел поділяється на такі основні групи:

1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни:

- показники макроекономічного розвитку;

- показники галузевого розвитку.

2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансовогоринку:

- показники кон 'юнктури ринку фінансових інструментів;

- показники кон 'юнктури ринку грошових інструментів.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів:

- банків;

- страхових компаній;

- постачальників продукції; У покупців продукції;

- конкурентів.

4. Нормативно-регулюючі показники:

- з різних напрямів фінансової діяльності підприємства;

- з функціонування окремих сегментів фінансового ринку.

Систему показників, які формуються із внутрішніх джерел, можна поділити на такі групи:

1. Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства та результати його діяльності в цілому:

- показники, що характеризують склад активів і структуру капіталу;

- показники прибутковості та рентабельності;

- показники, що характеризують рух грошових коштів.

2. Показники, що характеризують фінансові результати діяльності окремих структурних підроздтів підприємств:

- за основними сферами фінансової діяльності;

- у регіональному розрізі;

- за центрами відповідальності;

- за видами кінцевої продукції;

3. Нормативно-планові показники, пов 'язані з фінансовим розвитком підприємства:

- система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства;

- система планових показників фінансового розвитку підприємства. Інформація для цілей фінансового аналізу повинна відповідати таким вимогам:

Оперативність. Інформація повинна надаватись аналітику вчасно для того, щоб він був спроможним в найкоротші терміни опрацювати її і подати отримані результати керівництву для прийняття виважених управлінських рішень.

Доречність. Інформація повинна відповідати потребам посадових осіб та цілям, заради яких вона готується.

Економічна виправданість. Витрати на підготовку інформації не повинні перевищувати очікуваних результатів.

Неупередженість. Збирати і надавати інформацію слід об'єк-тивно. Інформація, що залучається для аналітичних досліджень, повинна базуватись на даних бухгалтерського обліку, які формуються на основі первинних документів.

Повнота. Для цілей аналізу інформація має бути повною та вичерпною, тобто містити всі необхідні дані та показники, необхідні для вирішення поставлених задач та досягнення цілей аналізу.

Всю сукупність інформації, що залучається для проведення фінансового аналізу, можна класифікувати за такими видами:

1 Законодавчо-правова (Укази Президента, закони Верховної ради, декрети Кабінету Міністрів України, Кодекси законів кримінального і цивільного права тощо).

2 Нормативна (постанови, інструкції, положення, рішення, рекомендації, вказівки Національного банку та регіональних дирекцій, економічні нормативи обов 'язкових резервів, Положення про штатний розпис, матеріальне стимулювання персоналу та ін.).

3 Планово-бюджетна (плани, проекти, кошториси на утримання апарату управління, вивчення ринку, проведення реклами та ін.).

4 Обліково-статистична (первинні документи, обліково-аналітичні реєстри, податкова та статистична звітність).

5 Інша ( матеріали зборів, засідань, нарад, семінарів, конференцій, з "їздів, дані масових джерел інформації, анапітична інформація).

Залежно від цілей і завдань, а також користувачів фінансового аналізу кількість джерел може бути різною. Так, у випадку проведення аналізу зовнішніми користувачами масив необхідної інформації обмежений лише фінансовою звітністю.

Аналітики, що проводять внутрішній аналіз фінансового стану підприємства, забезпечені більш широким інформаційним масивом, а відтак вони можуть використовувати дані управлінського і фінансового обліку, дані оперативного обліку, нормативні та планові показники.

Перед проведенням аналітичних процедур інформація, що використовується для фінансового аналізу, повинна бути певним чином підготовлена.

Основні етапи підготовки інформації для фінансового аналізу:

Попередня перевірка - перевіряється повнота даних, правильність оформлення, арифметичні розрахунки, узгодженість показників різних форм фінансової звітності.

Перевірка інформації за сутністю — визначається, наскільки той чи інший показник відповідає дійсності.

Забезпечення можливості порівняння показників - приведення всіх числових значень до порівнювального вигляду.

Спрощення числових показників — вибір ступеня спрощення залежить від змісту показника, його величини тощо.