7.1. Суть ліквідності і платоспроможності

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність.

Під терміном "ліквідність" прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою шляхом перетворення активів у кошти.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань.

Ліквідність підприємства - це більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Якщо ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштів лише за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дає змогу підприємству залучати додаткові кошти.

Основна ознака ліквідності - формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більшим є таке перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причини низької ліквідності клієнта мають і кредитори, оскільки відбувається затримка сплати відсотків і суми боргу, а в окремих випадках - часткова або повна втрата неповернених коштів.

Аналізуючи ліквідність, важливо з'ясувати такі питання:

- ступінь свободи в розпорядженні активами (чи не є активи предметом застави);

- можливість швидкої втрати цінностей активу унаслідок його морального або фізичного зносу (особливо актуально для підприємств харчової промисловості та торговельних підприємств);

- контропьованість активів (можливість отримання інформації про переведення грошових коштів з одного рахунку на інший);

- наявність умовних зобов'язань (гарантійних та потенційних зобов'язань, які можуть за певних умов збільшити суму короткострокових зобов'язань підприємства).

За ступенем ліквідності всі активи підприємства поділяють на такі групи:

1 група (А1) - високоліквідні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції-);

2 група (А2) - активи, що швидко реалізуються (векселі одержані, дебіторська заборгованість (крім безнадійної та довготермінової);

3 група (А3) -активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси, інші матеріальні цінності, готова продукція, товари);

4 група (А4) - активи, що важко реалізуються (необоротні активи). Пропорція, в якій ці групи можуть співвідноситись, визначається:

- характером та сферою діяльності;

- швидкістю обороту коштів підприємства;

- співвідношенням поточних та довгострокових активів;

- сумою та строковістю зобов'язань;

- ступенем ліквідності поточних активів.

Своєю чергою, весь капітал підприємства поділяється на групи, які диференціюються за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов'язань:

1 група (П1) - термінові зобов'язання (поточні зобов'язання за винятком короткострокових кредитів банків);

2 група (П2) - короткострокові пасиви (короткострокові кредити банків);

3 група (773) - довгострокові пасиви (довгострокові зобов'язання);

4 група (П4) - сталі пасиви (власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів).

Після проведення групування проводиться зіставлення певних елементів активів з елементами пасивів. Найбільш термінові зобов'язання підприємства зіставляють з максимально ліквідними активами. Зобов'язання, що залишаються непокритими, врівноважують менш ліквідними активами.

Баланс підприємства вважається ліквідним, якщо виконуються такі вимоги:

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 > П4.

Якщо всі активи підприємства і його зобов'язання згруповані у такий спосіб, то про спроможність підприємства повністю розраховуватись за своїми зобов'язаннями за рахунок наявних активів можна судити, зіставивши між собою дисконтовані за середньо-ринковими ставками доходності зобов'язання й активи підприємства.

Дисконтована вартість активів - теперішня вартість активів з урахуванням можливих термінів їх продаж:)' для перетворення на гроші.

Дисконтована вартість пасивів - теперішня вартість пасивів з врахуванням термінів погашення усіх зобов'язань підприємства.

Формула для розрахунку показника загальної ліквідності підприємства (Кзл ) має наступний вигляд:

(7.1)

де Кзл - коефіцієнт повної ліквідності; РV(Аі) - теперішня вартість активів підприємства з урахуванням термінів їх можливої реалізації; РV(Пj) - теперішня вартість фінансових зобов'язань підприємства з урахуванням термінів їх виконання; Внл - ліквідна вартість неліквідних активів.

Прикладами неліквідних активів можуть бути спеціальне обладнання і оснащення, призупинені замовлення у незавершеному виробництві, браковані деталі, напівфабрикати та інші матеріальні цінності.

Власний капітал підприємства в елементі РV(Пj) приймається у розмірі, що склався на звітну дату, оскільки це і є теперішня вартість.

Чим ближче до одиниці значення показника Кзл тим вища загальна ліквідність підприємства. Якщо показник Кзл менший за 0,75. то загальна ліквідність низька, а якщо він знижується до 0,5, то підприємство перебуває в кризовому стані щодо ліквідності і його фінансова стійкість не забезпечується.

Основні фактори підвищення ліквідності підприємства:

- максимальне обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

- наявність "чистих " активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов'язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Платоспроможність передбачає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за заборгованістю, яка потребує негайного погашення.

У фінансовому аналізі показники платоспроможності мають дещо інше значення, ніж показники ліквідності (рис. 7.1).

негайно перетворені в гроші

Рис. 7.1. Порівняння термінів "ліквідність" та "платоспроможність "

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Це обумовлено тим, що на підприємстві в міру стабілізації його виробничої діяльності складається певна структура активів та джерел коштів, унаслідок чого коефіцієнти ліквідності залишаються незмінними протягом певного часу або незначно змінюються.

Натомість, фінансовий стан підприємства з погляду платоспроможності характеризується різкими змінами і залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами, виконання плану реалізації продукції, своєчасного надходження платежів від контрагентів тощо.

Поняття ліквідності та платоспроможності дуже близькі, але перше є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Показники низької платоспроможності підприємства представлені на рис. 7.2.