- •Модуль 7. Мотиваційні технологїї навчання
- •Цільова настанова
- •Основні теоретичні положення
- •Поняття навчальної мотивації
- •Роль мотивації в начальному процесі
- •Поняття «навчальної мотивації»
- •Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
- •Типи мотивації та їх характеристики
- •Поняття «навчальна мотивація»
- •Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій
- •Алгоритм діяльності викладача з проектування мотиваційних технологій навчання
- •Опорні схеми для повторення
- •Взаємозв’язок мотивації з характером навчальної діяльності
- •Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання
- •Словник з теми
- •Тестові завдання Завдання 7.1
- •Завдання 7.2
- •Завдання 7.3
- •Завдання 7.4
- •Завдання 7.5
- •Завдання 7.6
- •Завдання 7.7
- •Завдання 7.8
- •Завдання 7.9
- •Завдання 7.10
- •Завдання 7.11
- •Завдання 7.12
- •Завдання 7.13
- •Завдання 7.14
- •Завдання 7.15
- •Завдання 7.16
- •Завдання 7.17
- •Завдання 7.18
- •Завдання 7.19
- •Завдання 7.20
- •Завдання 7.21
- •Завдання 7.22
- •Завдання 7.23
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення
У
Типи мотивації та їх характеристики
сучасній педагогічній і психологічній літературі виділяється два типи мотивації - зовнішня й внутрішня.Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.
Підґрунтям внутрішньої мотивації є чинники, які походять із внутрішнього усвідомлення особистістю своєї поведінки, вони не залежать від заохочень, крім власної активності.
Внутрішня і зовнішня мотивації по-різному впливають на результативність навчання.
Діяльність, зумовлена внутрішньою мотивацією, може тривати досить довго, тому що вона не залежить від зовнішніх чинників, тоді як діяльність, зумовлена зовнішнім мотивом, припиняється у випадку відсутності впливу зовнішніх чинників.
Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.
Зовнішня мотивація в процесі діяльності викликає хвилювання, емоційну напруженість, а іноді й бажання протидіяти (а що може статися, якщо я не вивчу уроку?). Емоційна напруженість дезорганізує заняття, призводить до зниження уваги, ослаблення контролю за помилками, погіршення оперативної пам'яті та зниження загальної працездатності.
Способи формування внутрішньої мотивації зводяться до таких основних етапів:
оцінка рівня підготовки учнів із заданої теми і приведення відповідно до цього ступеня складності пропонованого матеріалу;
надання учням вільного вибору завдань і виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності й призведе до появи інтересу;
визначення оптимальної складності завдань для кожного, що забезпечить в учнів «переживання успіху»;
збудження уваги учнів під час пред'явлення навчального матеріалу шляхом нестандартності та новизни, використання різних технічних засобів, збудження цікавості.
Н
Поняття «навчальна мотивація»
авчальну мотивацію можна класифікувати не тільки за характером поведінки учасників (внутрішня та зовнішня), але й за належністю до певних етапів процесу навчання Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може вироблятися у вступній, поточній і заключній частинах навчального заняття.
Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання.
Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Для кожного з цих видів мотивації можливі різні способи її здійснення і, відповідно, різні методи та форми організації навчання.
Вступна мотивація може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.
Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди або розповіді із застосовуванням різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, збудження інтересу, виступ із цитатою.
Вступна мотивація методом демонстрації можлива, якщо відвідати підприємство, де використовується розглянута технологія й устаткування, або шляхом роботи, а також шляхом демонстрації досліджуваного явища в лабораторії, на макеті.
Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Вона може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності:
у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь);
у ході виконання практичних завдань (розв'язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт);
у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо).
Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є такі: орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться.
При поточній мотивації слід враховувати, що занадто проста діяльність не викликає внутрішньої мотивації, оскільки не дозволяє реалізувати майстерність і не дає можливості відчути себе компетентним. Саме тому завдання для самостійної роботи мають диференціюватися за ступенем складності, але необхідно передбачити доступність і посильність їхнього виконання.
Можна рекомендувати такі основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.