- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона.
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-размах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •Припущення, на яких базується дисперсійний аналіз
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •Однофакторний аналіз
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •5) Співвідношення для сум (2.34)
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розклад сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •1.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Д вофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Основи теорії планування експерименту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
3.1.5 Розрахункові формули для сум
Для практичних обчислень сум зручно користуватися їх перетворе-ними виразами за наступних позначень:
1) підсумки спостережень за рядками Yj і стовпцями
(3.24)
2) сума квадратів усіх спостережень
(3.25)
3) сума квадратів за рядками, розділена на кількість спостережень у рядку
(3.26)
4) сума квадратів підсумків за стовпцями, розділена на кількість спостере-жень у стовпці,
(3.27)
5) сума квадратів підсумків за клітинками, поділена на кількість спостере-жень в клітинці,
(3.28)
6) квадрат загального підсумку, розділений на кількість всіх спостережень
(3.29)
При цьому ці суми квадратів відхилень визначаються співвідношеннями
(3.30)
Ми описали процедуру двофакторного дисперсійного аналізу. Під час багатофакторного аналізу послідовність операцій аналогічна, але знач-но ускладнюються таблиці спостережень і розрахункові формули.
3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
Опорні стрижневі ізолятори - найбільш масовий елемент відкритих розподільних пристроїв (ВРП).
В електроустановках 35- 750 кВ експлуатується декілька мільйонів опорних стрижневих ізоляторів. Раніше траплялися численні аварії через перекриття забруднених і зволожених ізоляторів, а також через механічні ушкодження. Останні десятиліття перекриттів практично не спостерігаєть-ся, більш 80% відмов роз’єднувачів 110-220 кВ відбувається з вини меха-нічних відмов ізоляторів. У відповідності зі статистикою більш 50% ізоля-торів, що зруйнувались, мали термін служби менше 25 років.
Найчастіше ізолятори руйнуються:
- у нижньому небезпечному перетині (ННП) - між нижнім ребром і мета-лофланцем 28%;
- верхньому небезпечному перетині (ВНП) - між верхнім ребром і фланцем 12%;
- через тріщини у тілі ізолятора, що починають "зростати" з області небез-печних перетинів 27%;
- по 32% ізоляторів відомостей немає.
Про актуальність проблеми наголошується в циркулярах Міненерго СРСР і РАО ЄЕС Росії 1981 р., 1985 р. (2шт), 1992 р., 1994р., 1995 р., 1997 р., 2001 р. "Про попередження пошкоджень опорних стрижневих ізоля-торів".
Для зменшення кількості пошкоджень пропонується вживати такі за-ходи:
- застосовувати глиноземисту порцеляну;
- застосовувати стійкий чавун;
- впроваджувати ультразвуковий неруйнуючий контроль (УЗНК).
Аналіз пошкоджуваності фарфорової опорної ізоляції у Південно-За-хідній електроенергетичній системі свідчить про наступні пошкодження обладнання:
Рисунок 3.1 - Кільцева тріщина в покришці ЛФЗ 1985 зв’язана з фоновим засміченням маси.
Рисунок 3.2 - Обмежено-об’ємний дефект. Виникає під час порушення режиму витяжки заготовки ізолятора з вакуум-преса. ОСІ ОНС-20-500. ЛФЗ. Виявлений УЗНК.
- 20.05.96 ПС - 330 кВ “Чернівці” шр-110кв 2СШ. шр-110кв 1СШ. Пошкод-ження ізоляторів ОНС-110-400, УСТ-110-400 під час проведення оперативних перемикань;
- 07.06.96 ПС -330 кВ “Хмельницька” вв-110кВ “Дунаївці-1”. Падіння гасильної камери внаслідок розриву порцеляни. Тривалий термін експлуатації, наявність мікротріщин;
10.07.96 ПС-330 кВ “Шепетівка” вв-110 кВ “Ведмидівка” . Розрив порцеляни гасильної камери;
31.07.96 ПС - 330 кВ “Тернопільська” вв-110 кВ. Руйнація опорного ізолятора гасильної камери Фаза ”С” внаслідок тривалої експлуатації;
03.06.97 ПС-330 кВ “Чернівці” вв-110 кВ “Арсенал-1”. Фаза ”В”. Руйнація опорного ізолятора гасильної камери;
05.11.97 ПС-330 кВ “Тернопільська” вв-110кВ ШЗВ. Руйнація опорного ізолятора гасильної камери Фаза ”С”;
…
31.07.00 ПС-750 кВ “Вінницька” Р-3 750 кВ. Під час виконання оператив-них перемикань зламався нижній ізолятор поворотної колонки.
Тому виникла гостра необхідність контролю опорних стрижневих ізоляторів для запобігання аварій на роз’єднувачах та іншому устаткуван-ні. Їх пошкодження можуть призвести до тяжких наслідків і порушень у постачанні електроенергії споживачам.
Рисунок 3.3 - Діаграма розбракування партії ОСІ
Один з видів дефектів порцелянових ізоляторів - це відкрита мікропо-ристість (ВМІП). ВМІП - обмежено-об’ємний дефект мікроструктурного типу являє собою розподілені в макроскопічному об’ємі витягнуті мікроструктурні порушення "відкритого типу" розміром 5-7 мкм, тобто зв’язані між собою. При видаленні вологи на межу зони ВМІП волога за рахунок капілярних сил просувається всередину зони, що за негативних температур призводить до появи зони розтріскування (ЗР). Особливу небезпеку становлять випадки виходу ВМІП на поверхню опорної стержневої ізоляції (ОСІ) - причина восьмидесяти відсотків відмов.
Види ВМІП: глибинна; приповерхнева.
Виявляють ВМІП:
за швидкістю поширення ультразвуку;
методом фуксинової проби.
Причини виникнення ВМІП:
порушення температурно-часового режиму випалу;
невідповідність обраного режиму випалу складу маси. Ультразвукова імпульсна структурометрія - вимір швидкості ультразвуку, наскріз-не прозвучування, прозвучування методом відлуння.
Ультразвукова імпульсна дефектометрія:
- прямими перетворювачами;
- похилими перетворювачами.
Види дефектів, що виявляються УЗНК:
- відкрита мікроскопічна пористість виявляється за допомогою ультразвукової імпульсної структурометрії;
- випалювана макроскопічна пористість - ультразвуковою дефектометрією;
- забруднена пористість - ультразвуковою дефектометрією.
Під час УЗНК вимірюються:
- амплітуда донних імпульсів (метод відлуння);
- швидкість поширення УЗ;
- характеристики компактної групи імпульсів (КГІ);
- характеристики шумів структурної реверберації.
Існує поріг швидкості ультразвуку якого який ВМІП зникає - С0. Для реальної партії ізоляторів нормального випалу не тільки середня, але ймі-німальна швидкість УЗНК в партії ОСІ значно вища С0. Тому виникла необхідність з’ясувати швидкість С0, яка була б оптимальною для заводів, що виготовляють ОСІ. Наприклад, рекомендована для використання швидкість 5450 м/с вимагає визнати стан 90% ізоляторів Слав’янського заводу незадовільним. В той самий час багаторічний досвід експлуатації свід-чить, що лише 20% з них пошкоджуються в діючих електроустановках.
4 D-ОПТИМАЛЬНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПЛАНИ