- •1.1. Філософія права: поняття та предмет вивчення
- •1.2. Філософія права
- •2.1. Сутність права
- •2.2. Право: норми, галузі, джерела 1
- •2.3. Право і закон
- •2.4. Право і мораль
- •2.5. Людина і права
- •2.6. Право і держава 1
- •2.8. Особа і держава 1
- •2.9. Права громадян України
- •2.11. Розвиток сучасної держави 1
- •2.12. Громадянське суспільство. Історико-правові аспекти
- •2.13, Громадянське суспільство
- •1.1. Поняття національної ідеї, її особливості та значення для формування права
- •1.2. Філософсько-правові передумови зародження української національної ідеї в іх-хііі ст.
- •1.3. Філософсько-правові
- •1.4. Відродження української національної ідеї: філософсько-правовий аспект (середина XVIII - початок XX ст.)
- •1.5. Теоретико-правові
- •2.1. Теорія права: зміст та завдання
- •2.2. Сучасна соціологія права. Правова соціалізація особистості людини
- •2.3. Політологія права як невід'ємна частина соціології права ч
- •2.4. Звичаєве право у сучасній науці. Поняття народного та фольклорного права
- •3.1. Специфіка різноманітних видів соціальних норм
- •3.2. Взаємодія права
- •3.3. Негативний феномен права -зрівнялівка
- •3.4. Дозволи та заборони у зрівнялівці та праві
- •4.1. Поняття сутності та явища в праві, їх взаємовідносини
- •4.2. Загальний шлях пізнання права: від правових явищ до сутності права (і навпаки)
- •4.3. Потреби, інтереси та правоутворення
- •4.4. Нормативність права та його регулююча функція
- •4.5. Загальнообов'язковість права та його забезпечення
- •5.1. Співвідношення окремого, особливого і загального у праві
- •5.2. Ціле і частина у праві та їх взаємодія
- •5.3. Поняття структури та елементів у праві
- •5.4. Структура права
- •5.5. Мета у праві та прогнозування
- •5.6. Право як реалізація свободи. Поняття свобідної волі
- •6.1. Дух як філософська категорія. Ідея права
- •6.2. Поняття духу права
- •6.3. Національний дух українського права
- •6.4. Панування права в суспільстві. Верховенство права
- •7.1. Поняття культури та цивілізації
- •7.2. Філософсько-культурні категорії у праві
- •7.3. Філософський аналіз окультуреного права
- •7.4. Принципи та функції культурологи права
- •7.5. Правові і наукові засади формування нової концепції культурної політики в Україні1
- •8.1. Актуальні проблеми духовно-правового виховання молоді
- •8.3. Філософсько-правовий аспект морального виховання
- •8.4. Естетичне виховання студентів у процесі пізнання права
- •8.5. Економічне виховання у контексті філософії права
- •9.1. Поняття та види безпеки життєдіяльності людини. Синергетика та її завдання
- •9.2. Філософсько-соціологічне обґрунтування безпеки правової життєдіяльності людини
- •9,3. Філософський аспект прав та свобод людини та їх захист
- •9.4. Філософія покарання людини
- •Тема 1. Предмет, мета, принципи та функції філософії права
- •Тема 2. Формування української національної філософії права
- •Тема 3. Свобідна воля людини у правовому контексті
- •Тема 4. Духовне та моральне право
- •Тема 5. Синергетика права
- •Тема 6. Акмеологія позитивного права
- •Тема 7. Національна культурологія права
- •Тема 8. Почуттєве та живе право
- •Тема 9. Національний дух права
- •Тема 10. Логіка взаємодії правових норм
- •Тема 11. Екзистенційне пізнання права
- •Тема 12. Герменевтика правової онтології
- •Тема 13. Правова аксіологія
- •Тема 14. Раціональність і правова гносеологія
- •Тема 15. Філософія правопорушення і покарання
- •Тема 16. Філософсько-правові засади національної безпеки
- •Філософія права
- •01054, КиГв-54, вул. Воровського, 24.
3.1. Специфіка різноманітних видів соціальних норм
Студентам відомо про існування різноманітних норм. Зокрема, слід виділити такі норми: Духовні, моральні—ес?
тгт.Ччні, мрппрдщивНІ, юридичні та ІН.. ЯКІ В ЦІЛОМу називаються соціальними. За допомогою цих норм, здійснюється регулювання суспільних відносин. Причому наявність цих та інших норм не залежить від волі людини, що підкреслює їхню обов'язковість.
Усі соціальні норми мають (подібну до юридичних) структуру: гіпотеза, диспозиція, санкція. Причому ці норми \ відрізняються між собою санкціями, наслідками санкцій, оскільки, відбувається регулювання як дій людини, так і її думок. Крім того, соціальні норми бувають письмовими та усними, постійними та змінними, офіційними та неофіційними тощо.
Основою всіх соціальних норм ^духовні норми, які випливають із духовного права. їх зміст полягає у ступені розуміння людиною законів всесвіту. Духовні норми відображають глибину пізнання людиною світу, тому їхня кількість не є обмеженою, тактично духовні норми зафіксовані у Біблії, але якість засвоєння, розуміння їх залежить від рівня свідомості людини. Специфіка духовних норм
88
полягає у тому, що вони регулюють думки людини. Порушення духовних норм призводить до тяжких духовних санкцій, які виникають внаслідок рекошетних дій.
Моральні норми — це результат людської інтелектуальної діяльності в питаннях дотримання духовних норм. Частково моральні норми зафіксовані на письмі у різних морально-етичних кодексах, кодексах честі, правилах поведінки тощо. А в цілому моральні норми - це усний витвір людини, який відображає індивідуальну поведінку людини, її дії. Одною з найпоширеніших санкцій моральних норм, є створення громадської думки про людину, яка поступила певним чином. Моральні но_рми динамічні, часто мають локальний характер.
Видова^ндмінність естетичних норм полягає в тому, що вони виражають правила (критерії, оцінки) краси і прекрасного, встановлюють гармонію поведінки.^Маючи нормативне значення, вони істотно впливають на почуття людини, смаки, уявлення, вчинки та взаємостосунки людей на весь лад і спосіб їхнього особистого і публічного життя (54, с 77-781/Естетичні норми мають індивідуальний характер і відображають регулювання сприйняттям людиною оточуючої дійсності, встановлення порушень рівноваги та краси. Хоча на письмі зафіксовані деякі естетичні правила, проте естетичні норми частіше є усними.
^Корпоративні норми утворюють для себе громадські організації. Це офіційні, письмові норми (статути, права, обов'язки), які регулюють поведінку членів колективу з наперед визначеними санкціями. £Гут спостерігається добровільний^ характер у дотриманні корпоративних норм, Адже громадські об'єднання, участь у них - це особиста справа кожної людини. Корпоративні норми утворюються на основі духов-них^моральних, юридичних та інших норм і їм не суперечать. ^Юридичні норми, які у літературі називають правовими, зафіксовані у конституціях, кодексах, законах, указах і т. д. Це результати правотворчої діяльності органів державної влади, які відображають зміст позитивного npaeajj
