- •1.1. Філософія права: поняття та предмет вивчення
- •1.2. Філософія права
- •2.1. Сутність права
- •2.2. Право: норми, галузі, джерела 1
- •2.3. Право і закон
- •2.4. Право і мораль
- •2.5. Людина і права
- •2.6. Право і держава 1
- •2.8. Особа і держава 1
- •2.9. Права громадян України
- •2.11. Розвиток сучасної держави 1
- •2.12. Громадянське суспільство. Історико-правові аспекти
- •2.13, Громадянське суспільство
- •1.1. Поняття національної ідеї, її особливості та значення для формування права
- •1.2. Філософсько-правові передумови зародження української національної ідеї в іх-хііі ст.
- •1.3. Філософсько-правові
- •1.4. Відродження української національної ідеї: філософсько-правовий аспект (середина XVIII - початок XX ст.)
- •1.5. Теоретико-правові
- •2.1. Теорія права: зміст та завдання
- •2.2. Сучасна соціологія права. Правова соціалізація особистості людини
- •2.3. Політологія права як невід'ємна частина соціології права ч
- •2.4. Звичаєве право у сучасній науці. Поняття народного та фольклорного права
- •3.1. Специфіка різноманітних видів соціальних норм
- •3.2. Взаємодія права
- •3.3. Негативний феномен права -зрівнялівка
- •3.4. Дозволи та заборони у зрівнялівці та праві
- •4.1. Поняття сутності та явища в праві, їх взаємовідносини
- •4.2. Загальний шлях пізнання права: від правових явищ до сутності права (і навпаки)
- •4.3. Потреби, інтереси та правоутворення
- •4.4. Нормативність права та його регулююча функція
- •4.5. Загальнообов'язковість права та його забезпечення
- •5.1. Співвідношення окремого, особливого і загального у праві
- •5.2. Ціле і частина у праві та їх взаємодія
- •5.3. Поняття структури та елементів у праві
- •5.4. Структура права
- •5.5. Мета у праві та прогнозування
- •5.6. Право як реалізація свободи. Поняття свобідної волі
- •6.1. Дух як філософська категорія. Ідея права
- •6.2. Поняття духу права
- •6.3. Національний дух українського права
- •6.4. Панування права в суспільстві. Верховенство права
- •7.1. Поняття культури та цивілізації
- •7.2. Філософсько-культурні категорії у праві
- •7.3. Філософський аналіз окультуреного права
- •7.4. Принципи та функції культурологи права
- •7.5. Правові і наукові засади формування нової концепції культурної політики в Україні1
- •8.1. Актуальні проблеми духовно-правового виховання молоді
- •8.3. Філософсько-правовий аспект морального виховання
- •8.4. Естетичне виховання студентів у процесі пізнання права
- •8.5. Економічне виховання у контексті філософії права
- •9.1. Поняття та види безпеки життєдіяльності людини. Синергетика та її завдання
- •9.2. Філософсько-соціологічне обґрунтування безпеки правової життєдіяльності людини
- •9,3. Філософський аспект прав та свобод людини та їх захист
- •9.4. Філософія покарання людини
- •Тема 1. Предмет, мета, принципи та функції філософії права
- •Тема 2. Формування української національної філософії права
- •Тема 3. Свобідна воля людини у правовому контексті
- •Тема 4. Духовне та моральне право
- •Тема 5. Синергетика права
- •Тема 6. Акмеологія позитивного права
- •Тема 7. Національна культурологія права
- •Тема 8. Почуттєве та живе право
- •Тема 9. Національний дух права
- •Тема 10. Логіка взаємодії правових норм
- •Тема 11. Екзистенційне пізнання права
- •Тема 12. Герменевтика правової онтології
- •Тема 13. Правова аксіологія
- •Тема 14. Раціональність і правова гносеологія
- •Тема 15. Філософія правопорушення і покарання
- •Тема 16. Філософсько-правові засади національної безпеки
- •Філософія права
- •01054, КиГв-54, вул. Воровського, 24.
1.5. Теоретико-правові
та філософські проблеми реалізації
української національної ідеї
на сучасному етапі державотворення
За радянських часів і думки не могло бути, щоб обгрунтувати національну ідею якогось народу, оскільки це відразу ж було б розцінене як підрив принципу соціалістичного інтернаціоналізмуСНе випадково протягом 70 років носії національних ідей у союзних республіках, а особливо в українській - насамперед інтелігенція та селянство,- жорстоко знищувалися, і тільки наприкінці 80-х на початку 90-х років українська національна ідея ожила і стала інтенсивно поширюватися серед народу. У 1996 р. у своєму виступі з нагоди Дня незалежності Президент України Л. Кучма підкреслив, що українська національна ідея заслуговує державної уваги (47, 86).
Саме криза радянського режиму у питаннях самовизначення націй, культури громадянського суспільства, горба-човська перебудова на рейки демократії, а також зовнішні фактори (зокрема об'єднання Німеччини, як подія надзвичайної ваги, та поступовий розпад світової системи соціалізму після брежнєвського застою) стали передумовами реалізації української національної ідеї, створивши тим самим новий період національного пробудження.
М. Горбачов навіть не усвідомлював до кінця суті своїх рішень, або почав реально розуміти лише наприкінці 1990 р., коли в розпалі були національні виступи в різних регіонах колишнього союзу. Це призвело до славнозвісного московського путчу, де на політичну арену в Росії вийшов Б. Єльцин, а в Україні Л. Кравчук/.Для початку реалізації української національної ідеї це був найкращий момент.
Україна порівняно швидко і досить легко, без крово-спускань та нагнітання соціальної напруженості пройшла величезний шлях - від статусу Південно-Західного краю Росії до самостійної, впливової європейської держави, з її дипломатією, армією, угодами, законами тощо. На це витрачено приблизно три роки часу (29, 104-105).
80
Перебіг політичних подій в Україні, починаючи з 1988 p., почався з активної дії Народного Руху. Як зазначається у літературі, що в значній мірі саме завдяки Рухові як найбільш згрупованої антикомуністичної опозиції, Україна наближалася до власної незалежності на рожевих хмарах мрій та ілюзій (75,97).
2_У 1991 р. захід України з його «серцевиною» Галичиною «заряджав» своєю національною енергією Центр України. Споруджуєгься знаменита «злука» - живий ланцюг: Київ -Львів. Функціонування живого ланцюга, пропагування синьо-жовтого прапора та підняття його над Верховною Радою України забезпечував Народний Рух України (29, 105). Велика особиста роль у реалізації української національної ідеї протягом останніх десятиліть належала голові Руху В. ЧорноволуЛ) І "Національна ідея отримала філософсько-правове об-/грунтування у Декларації про Державний суверенітет Ук-Сраїни та Акті проголошення незалежності України.^
Національна визначеність громадянського суспільства з його глибоким історичним корінням міцно пов'язує народ зі своєю Вітчизною багатьма соціальними та духовними нитками. Саме в такому контексті визначено це поняття у Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 p.). «Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України». Введення в обіг поняття «народ України» (вважає Ю. І. Римаренко) забезпечить права громадян на вільну національну самоідентифікацію, принаймні на рівні загальнодержавної спільності. Вчені слушно вважають: оскільки національна самосвідомість - поняття соціокультурне, а не природжене, його набувають у ході соціалізації особи.
Це стосується і категорії «українська політична нація», яка також поліпшує свободу відповідної самоідентифікації людини (64, 182-183).
Український народ має повне міжнародне та історичне право на самовизначення, це спільнота, що має давні державотворчі традиції та своєрідну національну культуру і мову. Тому від часу проголошення, державного суверенітету України далася взнаки нагальна потреба продемонструвати світові особливість та характер новоутвореної держави. Очевидно, саме спроба підкреслити миролюбність молодої держави спонукала народних депутатів Верховної Ради України майже без дискусій зафіксувати у Декларації" про державний суверенітет України намір стати у майбутньому постійно нейтральною державою (76, 77).
«Вавілонським стовпотворінням» називають В. М. Тка-ченко і О, П. Реєнт засідання українського парламенту опі-
81
вдні 24 серпня 1991 p., «Група 239» вже протягом кількох місяців перебувала під жорстким пресингом українських націоналістів, які домагалися проголошення незалежності. Перспектива відокремлення від союзу і лякала, і обнадіювала, після виступу керівника партії С. Гуренка 392 депутати проголосували за незалежність України, лише четверо -проти. Через чотири місяці після цієї події українська незалежність стала історично завершеним фактом, діставши майже одноголосне схвалення в результаті проведення всенародного референдуму (75, 93-97). Перший демократично вибраний Президент України Л. Кравчук з 1 грудня 1991 р. почав організовувати державне обгрунтування української національної ідеї.
^філософське розуміння української національної ідеї почало здійснюватись і в міжнародному визнанні України. Після 1 грудня 1991 р. стає очевидною проблема формування цілісної концепції іміджу молодої незалежної країни у світовому співтоваристві. Адже у сучасному світі не достатньо лише мати успіх - необхідно його продемонструвати, акцентуючи на ньому увагу міжнародного співтовариства. Тому М. В. Томенко запропонував ухвалити цілісну державну концепиію_«Імідж сучасної України у-міжнародному співтоваристві». Дана концепція пропагувала б реальні політичні, соціально-економічпі, міжетнічні відносини в суспільстві та специфіку й .унікальність України в гуманітарній царині. До ключових тез концепції іміджу сучасної України він відносить: сучасна Україна - нова стара держава; сучасна Україна — держава на шляху до демократії та вільного ринку; сучасна Україна - держава міжетнічного спокою та суспільної злагоди; Україна - міст між Європою та Євразією (Росією); сучасна Україна - велика спортивна держава; Україна - держава високої професійної культури та самобутніх народних традицій (76, 78-85). До цього спонукали міжнародні відносини.
Так, візит Л. Кравчука до Вашингтона у березні 1995 р.- перший візит керівника незалежної України до США - був чудовою нагодою висловити власну точку зору на майбутню державу, яку він намагається побудувати, на її місце в світі і на те, як світове співтовариство може йому в цьому допомогти. Проте, як відзначали зарубіжні оглядачі, мовчання з його боку щодо власної позиції було майже приголомшуючим. Скидалося на те, що він її не мав взагалі (75, 105). {"Нарешті остаточно правове закріплення отримала національна ідея в Конституції України, що була прийнята
28 червня 1996 р. Зміст Конституції України, зокрема ЇЇ преамбули, бере свої витоки (вказується у Коментарі до Конституції України) у багатовіковій, складній і тяжкій боротьбі української нації за свою незалежність. Завдяки цьому преамбула, з одного боку, відбиває найбільш загальним способом єдність українського народу в здійсненні національної свободи та політичної демократії, з іншого -доповнює основні розділи Конституції істотно важливими новими елементами.
Звичайно, цікаво буде визначити основні напрями філософсько-правового бачення української національної ідеї у майбутньому, оскільки вона забезпечує розвиток держави з усіх галузей суспільного життя. Передусім цемайбутнє по-лягає у постійному творенні, в науковому обгрунтуванні, в боротьбі за утвердження і примноження. У цьому велику роль відіграє українська національна еліта. Адже формування української національної еліти століттями здійснювалось стихійно незважаючи на високий інтелектуальний потенціал, талановитість української нації.
Також нове бачення розвитку української національної ідеї є створення такої ситуації, яка б сприяла цьому. Тому В. В. Мепвелчук чяукажур, щоб націоняпьня ілея_ була саме національною і не розділяла, а навпаки, об'єднувала всі політичні й інщі гипи Кечумояно, в країні існують й опозиційні сили, які не хочуть враховувати зміст національної ідеї, навпаки, діють в прямо протилежному напрямі, однак і в цьому випадку їхня позиція повинна бути ретельно проаналізована на предмет можливості врахування тих чи інших положень, які в іншому контексті можуть дати хоча й маленький, але в цілому позитивний результат (47, 42).
Крім того, майбутнє української національної ілеї залежить иіп йіри наролу у щасливе суспільне життя. Адже на думку 3. Бжезинського, будь-яка держава при переході від тоталітарного режиму до демократично-правового переживає три періоди, які відповідно тривають: 1-5 років; 3-Ю років; 5-15 років. Тому існуючі труднощі - це тимчасове явище, що впливає негативно на народні сподівання.
Безумовно, що українська національна ідея, яку слід всіляко пропагувати, може стати тією рушійною силою, яка активно сприятиме подальшому розвитку нашої держави. Однак це може статися лише тоді, коли українській народ, попри всі етнічні розбіжності буде єдиним у здійсненні настанов своєї загальної, об'єднуючої ідеології (47, 168).
82
83
ПЕРЕДВІСНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ
Кий, Щек, Хорив, Либідь, Олег, Ігор, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий, Костянтин Острозький, Іван Вишенський, Мелетій і Герасим Смотрицькі, Мартин Бронєвський (Христофор Філалет), Петро Могила, Дмитро Байда-Вишневецький, Криштоф Косинсь-кий, Северин Наливайко, Григорій Лобода, Петро Сагайдачний.
ПЕРШІ РЕЧНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ
Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Теофан Прокопович, Пилип Орлик, Григорій Сковорода, Михайло Максимович, Мар-кіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров. Тарас Шевченко, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський.
Контрольні запитання та завдання
В чому полягає суть поняття національної ідеї та його значення для формування українського правознавства?
Назвіть передвісників української національної ідеї?
Як і коли почали формуватися філософсько-правові передумови зародження української національної ідеї?
Вкажіть перших речників української національної ідеї.
Які ви знаєте філософсько-правові та соціальні особливості формування української національної ідеї:
а) у IX-XIII ст.;
б) у другій половині XVI ст.- початку XVIII ст.;
в) у середині XVIII - початку XX ст.
Як відбувалося відродження української національної ідеї: філософсько-правовий аспект?
Які теоретико-правові та філософські засади реалізації української національної ідеї на сучасному етапі державотворення?
Питання для роздумів і дискусій
1.У чому полягає сутність філософсько-правової думки української національної ідеї?
Яке місце посідає творчість Т. Г. Шевченка в історії української філософії права?
Обміркуйте на прикладі державного будівництва І, Мазепи, П. Орлика, та творчості П. Куліша й Т. Шевченка характер і особливості зв'язку між філософією, державотворенням, правом, і культурою?
У чому полягали філософсько-правові погляди членів Ки-рило-Мефодіївського товариства?
Яка сутність ідеї України у філософсько-правовому світогляді П. Куліша - Т. Шевченка і який їх внесок у розробку філософії української ідеї?
У чому полягає суть філософської ідеї у творчості М. Максимовича та історіософської концепції М. Костомарова?
Які ви знаєте основні особливості філософсько-правових засад національної ідеї в європейській культурі XIX ст.?
84
Право - це те,
що корисне всім або більшості. Головний і найбільш істотний зміст права складає свобода. Б. Кістяківський
Розділ 2. СИСТЕМА НАУК ПРО ПРАВО
ПЛАН (логіка викладу)
Теорія права: зміст та завдання.
Сучасна соціологія права. Правова соціалізація особистості людини.
Політологія права як невід'ємна частина соціології права.
Звичаєве право у сучасній науці. Поняття народного та фольклорного права.