Рекомендована література Основна література

1. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. - К.: ВЦ "Академія", 2004. - 344 с.

2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2006. - 480 с.

3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник. – Харків: Фоліо, Майдан, 2002. - 288 с.

4. Максименко В.Ф. Сучасна ділова українська мова: підр. для вищих навч. закл. - Харків: ТОР-СІНГ ПЛЮС, 2006. - 448 с.

5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. - К.: Либідь, 2000. - 296 с.

6. Сучасні ділові папери: Навч. посіб./ С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук. - К.: А.С.К., 2006. - 400 с.

7. Український правопис. - 4-те вид., випр. й доп. - К.:Наук, думка, 1993. – 240с.

Додаткова література

8. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови.:- Л.: Світ,.2003, - 432 с.

9. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 256 с.

10. Гриценко Т. Українська мова та культура мовлення. -Вінниця: Нова книга, 2003. - 472 с.

11. Ділова українська мова /За ред. Н.Бабич. - Чернівці: Рута, 1996.-275 с.

12. Пентилюк М. Культура мови і стилістика. - К.: Вежа, 1994.-240с.

13. Сербенська О. Культура усного мовлення: Практикум: Навчальний посібник. - К: Центр навчальної літера­тури, 2004. - 216 с.

14. Учіться висловлюватися / П.Білоусенко, Ю.Арешенков, Г.Віняр та ін. - К: Рад. школа, 1990. - 126 с.

15. Шевчук С. Ділове мовлення. Модульний курс: Підручник. - К: Літера ЛТД, 2003. - 448 с.

16. Ющук І. Практикум з правопису української мови.- 3-тє вид. - К: Освіта, 1997. - 254 с.

Словники

1. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Уклад.: В.Яременко, О.Сліпушко. - К.: Довіра, 1996.

2. Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки. (Уклад.: Й.Ф.Андерш, С.А.Воробйова, В.М.Кравченко та ін.). - К.: Наук. думка, 1994.

3. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. - К., 1997.

4. Словник української мови: В 11 т. - К., 1970 - 1980.

5. Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник для ділових людей. - К., 1994.

Практичне заняття 3 тема: мовна норма. Орфоепічні норми

МЕТА: Визначити поняття мовної норми, літературної мови. Здійснити класифікацію мовних норм. Виявити типові порушення мовних норм у фаховій мові.

План заняття:

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Бесіда з попередньої теми;

2. Тестовий контроль попередньої теми (змістовий модуль 1).

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК.

1. Поняття мовної норми.

2. Класифікація мовних норм.

3. Орфоепічні норми. Засоби милозвучності української мови.

4. Акцентуаційні норми. Складні випадки наголошення слів.

5. Порушення акцентуаційних норм.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК.

Завдання 1. Знайдіть у наведених реченнях слова або вирази, що не відповідають стилістичним і лексичним нормам сучасної української літературної мови. Вкажіть правильний варіант.

• Я рахую, що це питання можна розглянути в слідуючий раз.

• Мова йшлася про нові технології виробництва.

• У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва рішучу роль відіграє орендний підряд.

• Поступили в продаж вироби акціонерського товариства "Труд".

• Збори акціонерів проголосили відкритими.

• Ми виконали поставлені перед нами задачі.

• Акт було складено у трьох екземплярах.

• На перший курс вищих учбових закладів приймаються громадяни України, у яких є повна середня освіта.

• У випадку невиконання умов договору одна із сторін вправі розторгнути його.

• Ми розробили необхідні міри по поліпшенню умов праці.

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Пам’ятайте:

Літературна мова - вироблена форма загальнонародної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо.

літературної мови

права

Норма

управління

часу

прибутку

представництва

виробітку

Норма літературної мови - це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови й суспільства.

Мовна норма - звичайний, узаконений, загальноприйнятий обов'язковий порядок, правило, стандарти.

Норма управління - кількість працівників, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні керівника.

Норма прибутку - балансовий прибуток підприємства, поділений на обсяг власного капіталу, виражений у відсотках.

Норма виробітку - кількість виробленої, виготовленої продукції, товару за цепний час.

Норма часу - час, установлений для виконання роботи.

Норма поведінки - загальні, обов'язкові правила поводження; сукупність дій, вчинків; спосіб життя тощо.

Норма права - загальнообов'язкове правило поведінки людей, установлене, санкціоноване і забезпечуване державою.

Норма представництва - кількість представників, що обирається певною групою населення в органи влади, а також партій­ними, профспілковими організаціями на конференції, з'їзди тощо.

Отже, норма, залежно під сполучуваності з іншими словами, - це:

• сукупність мовних засобів;

• порядок, стан, вигляд;

• кількість когось, чогось;

• правило, зразок, стандарт;

• міра, розмір чого-небудь;

• порція, пайок чогось;

• час, період.

Культура мовлення - це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій (усній чи писемній) діяльності; загальноприйнятий мовний і мовленнєвий етикет.

Перед виконанням завдань необхідно повторити:

• Особливості вимови голосних і приголосних звуків української мови.

• Вимова дзвінких приголосних у кінці слова або в кінці складу перед глухими приголосними;

• Вимова шиплячих звуків;

• Вимова слів, у яких відбуваються асимілятивні процеси приголосних звуків;

• Вимова лексем іншомовного походження.

Завдання 1. Прочитайте тексти і поясніть, які мовні норми порушено в них. Запишіть свої варіанти.

Група фірм "Мезокред" працює над проектом будівництва великого комплексу дрібнооптового магазину по західноєвропейським стандартам у Мінському районі м. Києва. Основною метою цього проекту являється забезпечення максимальних вигод і зручностей для покупців. "Мезокред" приймає активну участь у громадянському житті країни, являється спонсором різних культурних і спортивних міроприємств.

Завдання 2. Свідченням чого є нижчеподаний варіант тексту? Що потрібно виправити і які норми української мови засвоїти?

Незалежний аудиторський контроль є основною формою зовнішнього фінансового контролю у розвинутих країнах, де законодавством передбачено обов’язкове аудиторське підтвердження достовірності і повноти фінансової звітності.

В діловому бізнесі вступають у партнерські стосунки лише с тими підприємцями, звітні данні яких підтверджені аудиторським висновком. Фірми, кампанії можуть самостійно вибирати кваліфікованого, незалежного під будь яких відомств контролера.