МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“уКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА”

для студентів денної форми навчання

спеціальності:

6.030401 – Право

Мелітополь, 2011

Плани практичних занять з навчальної дисципліни «УРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА». Для студентів денної форми навчання спеціальності 6.030401 – Право. – МІДМУ КПУ, 2011. – 56 с.

Укладач:

Мелешко О.І., ст.викладач

Ухвалено на засіданні кафедри

Гуманітарних дисциплін

протокол № 1

від ”31” серпня 2011 р.

Зав. кафедри_________________

д. психол. н., професор, Ткач Т.В.

Практичне заняття №1. Семінар. Тема: Культурологічний підхід до аналізу культури

МЕТА: Усвідомити специфіку культурологічного підходу до пізнання соціальної та природної дійсності. З’ясувати сутність культури як смислів, втілених у результатах культурної діяльності людства, які складаються в реальному історичному просторі та часі й відображають неповторний соціально-культурний досвід існування спільноти.

ПЛАН

1. Методологічні засади розуміння культури.

2. Поняття і сутність культури.

3. Основні концепції культури.

4. Морфологія культури.

5. Динаміка культури.

6. Функції культури.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Антропологія, артефакт, архетип, етос, культурний контекст, концепція, культурна конфігурація, культурна система, культурологія, ментальність, синергетика, культурні смисли, культурні універсалії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• Які причини визначають інституціалізацію культурологічного знання?

• Які причини зумовили введення культурологічного курсу в систему змісту вищої освіти в Україні?

• З якими дисциплінами пов'язана культурологія?

• У чому виявляється інтегративність культурологічного знання?

• Що є предметом культурології як науки?

• Які методологічні підходи визначають процеси аналізу культурних явищ?

• У чому полягає складність наукового аналізу культурних феноменів?

• Які науки утворюють систему культурологічного знання?

• Що таке універсальна картина світу?

• Опрацюйте визначення основних культурологічних категорій за енциклопедичним словником з культурології.

• У чому полягає специфічність культурологічного методу?

• Яке місце культурологічного підходу в контексті сучасних трансформаційних процесів у освіті?

• Які концептуальні позиції виступають засновками провідних культурологічних парадигм?

• Обґрунтуйте своє ставлення до еволюціоністської концепції культури.

• У чому полягає сутність психологічної концепції культурологічного аналізу?

• Що таке архетипи?

• Чому соціологічну парадигму культурології називають "розуміючою соціологією"?

• Яким чином особливості сучасної соціокультурної ситуації вплинули на концепцію постструктуралізму?

• У чому полягає світоглядне значення концепції А. Тойнбі?

• Дайте свою оцінку ігровій концепції культури.

• Ознайомтесь з однією з праць видатних культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

• Ознайомтесь з працею одного з сучасних українських культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Предметом культурології є:

a) історичний аспект культури;

b) загальні закономірності розвитку культури;

c) комунікативний аспект культури;

d) ціннісно-смисловий аспект культури;

e) морфологічний аспект культури.

2. Метод ідеальних типів належить культурологу:

а) Л. Уайту;

b) М. Веберу;

с) М. Бахтіну;

d) П. Сорокіну;

e) Ж. Дерріда.

3. Уявлення про культуру як живий організм із відповідним функціональним зв'язком усіх його компонентів лежить в основі концепції:

а) еволюційної;

b) психологічної;

с) соціологічної;

d) функціональної;

e) теологічної.

4. Поняття культури та цивілізації ототожнював:

а) О. Шпенглер;

b)Г. Гегель;

с) Е. Тейлор;

d) Г. Гессе;

e) .А. Тойнбі.

5. Поняття колективного несвідомого уведене в культурологію:

а) А. Тойнбі;

b)3. Фрейдом;

с) К. Юнгом;

d)Е. Фроммом;

e) Ж. Лаканом.

6. Англійський культуролог Е. Тейлор розумів культуру як:

а) природу, перетворену діяльністю людини;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) сакральну творчість;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

7. Ідея того, що культура виникає з гри, належить:

а) Й. Хейзинзі;

b)Г. Спенсеру;

с)Л. Уайту;

d) 3. Фрейду;

e) К. Юнгу.

8. Представниками структуралізму є:

а) Г. Спенсер, Е. Тейлор, Дж. Фрезер;

b) 3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм;

с) М. Вебер, П. Сорокін, К. Ясперс;

d)К. Леві-Строс, Ю. Лотман, М. Фуко;

e) М. Бердяєв, А. Тойнбі, Т. де Шарден.

9. Архетипи — це:

а) типи архаїчної культури;

b) типи мисленнєвої діяльності;

с) типи первісних структур свідомості;

d) типи надреальності;

e) типи структур культурного організму.

10. Соціологічна концепція не прийнятна для культуролога:

а)М. Вебера;

b)Ж. Лакана;

с)П. Сорокіна;

d) Е. Фромма;

е)К. Ясперса.

11. Російський соціолог П. Сорокін розглядає культуру як:

а) природу, перетворену діяльністю людини;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) систему цінностей;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

12. Французький антрополог К. Леві-Строс розглядає культуру як:

а) сукупність знакових систем і культурних текстів;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, за­конів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) систему цінностей;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

13. Ідея того, що символічне знання оберігає цілісність індивідуального і соціокультурного розвитку людини, належить:

а) 3. Фрейду;

b)К. Леві-Стросу;

с) К. Юнгу;

d) М. Веберу;

e) А. Тойнбі.

14. Історично першою концептуальною парадигмою культурології є:

а) функціональна;

b) еволюційна;

с) психологічна;

d) соціологічна;

e) структуралістська.

15. Ідея того, що культура ґрунтується на примушенні та забороні потягів, належить:

а)М. Бердяєву;

b)К. Юнгу;

с) Е. Фромму;

d) 3. Фрейду;

е)М. Веберу.

16. Концепція "осьового часу" належить:

а) М. Веберу;

b) К. Ясперсу;

с) Ж. Лакану;

d) М. Фуко;

e) А. Тойнбі.

17. Поняття культури і цивілізації протиставлені:

а)Т. Парсонсом;

b)Е. Тейлором;

с)М. Бердяєвим;

d)П. Сорокіним;

e) Г. Спенсером.

18. Ідея того, що культура народжена з культу, належить:

а)М. Фуко;

b)Ю. Лакану;

с)М. Бердяєву;

d)П. Сорокіну;

e) А. Тойнбі.

19. Ідея діалогу культур належить:

а)М. Веберу;

b)М. Бахтіну;

с)Ю. Лотману;

d)П. Сорокіну;

е)М. Бердяєву.

20. Представниками еволюціонізму є:

а) Г. Спенсер, Е. Тейлор, Дж. Фрезер;

b) 3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм;

с) М. Вебер, П. Сорокін, К. Ясперс;

d) К. Леві-Строс, Ю. Лотман, М. Фуко;

e) М. Бердяєв, А. Тойнбі, Т. де Шарден.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Чи згодні ви з дослідником П. Сапроновим щодо наукового статусу культурології? Обґрунтуйте свою позицію.

"Витоки практично безмежної експлуатації терміна "культурологія" в тому, що дисципліна, яка стоїть за ним, у традиційному смислі не є науковою. Як культурологи виступають сьогодні історики, філологи, філософи, мистецтвознавці, етнографи, археологи. Сама же культурологія знаходиться на перетині кожної з цих наук або є підходом, орієнтацією, напрямком у межах історії, філології тощо... Невиразним поки що є образ культурології, і не дивно, що знаходяться бажаючі без усяких на те прав прикрасити помпезною назвою щось, що стоїть поза інтелектуальною традицією... Кожен має право сумніватись у гносеологічному статусі та навіть реальності її існування. Дійсно, що це за дисципліна, чий предмет невловимий на рівні тлумачень навіть для самих культурологів. Ще більш далекий від очевидності метод культурології. Вже це дає підстави для твердження, що культурологія в традиційному для науки смислі взагалі не існує".

2. Як ви розумієте концепцію національного характеру, пропоновану Феохарієм Кессіді? Чи поділяєте його погляд на вплив національного типу свідомості на історичну долю народу? Обґрунтуйте свою позицію і наведіть відповідні приклади.

"Історичні долі народів визначаються, при інших рівних умовах, різноманітністю національних характерів, кожний з яких являє собою результат біологічної спадковості, усталених традицій і вибору ціннісних орієнтацій та переваг, накопиченого історичного досвіду й виховання. Отже, національний характер є як продуктом своєрідності історичного шляху, пройденого нацією, так і результатом спадковості, передачі природних особливостей, які відрізняють (як і отриманий історичний Досвід) психічний склад однієї нації від іншої. Простіше кажучи, національний характер (особливості психічного складу) є соціобіологічним феноменом, продуктом наслідування генетичних задатків і виховання, культури в широкому смислі слова. Кожна нація різниться лише їй притаманним поєднанням і співвідношенням темпераменту, типу мислення й світосприйняття. В унікальності внутрішнього світу нації, усталеності її психічного складу, що організує певним чином отриману інформацію, і полягає цінність кожної нації як біосоціальної спільноти людей та культурного феномена".

3. Макс Вебер у своїй відомій роботі "Протестантська етика і дух капіталізму" так пояснює причини переможної ходи капіталістичної системи цінностей у Нову добу:

"Ідеал протестантизму — кредитоздатна добропорядна людина, обов'язок якої розглядати примноження свого капіталу як самоціль. Суть справи полягає в тому, що тут проповідуються не тільки правила життєвої поведінки, а викладається своєрідна етика, порушення якої розглядається не лише як нерозумність, а свого роду порушення обов'язку... При цьому конче необхідний такий характер мислення, за яким труд стає абсолютною самоціллю, "покликанням". Таке ставлення до праці не властиве людській природі. Не може воно виникнути і як безпосередній результат високої або низької оплати праці, подібна спрямованість може скластися лише внаслідок довготривалого процесу виховання...

Результатом Реформації як такої було насамперед те, що, на противагу католицизму, моральне значення мирської про­фесійної праці і релігійного віддання за неї значно зросло... Корисність професії, отже, її угодність Богу в першу чергу визначаються з морального погляду, потім ступенем важли­вості, яку створені в її рамках блага мають для суспільства, однак третім і практично безумовно необхідним критерієм виступає її "прибутковість"... Аскеза потребувала від багатих людей не умертвіння плоті, а такого використання багатства, яке б слугувало необхідній і практичній корисній меті.

Всюди, де утверджувалось пуританське світовідчуття, воно за всіх обставин сприяло встановленню буржуазного раціонального з економічного погляду на спосіб життя, що, безумовно, має незмірно більше значення, ніж просте стимулювання капіталовкладень".

У чому проявляється в цьому уривку культурологічний підхід до дослідження конкретного соціокультурного феномена?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Розпочинаючи самостійну роботу з освоєння курсу, студентові слід пам’ятати про обов’язкову послідовність виконання завдань, що означає чітку упорядкованість, черговість етапів роботи. Оскільки програмовий матеріал організований логічно, концептуально та хронологічно, рекомендується опрацьовувати його у пропонованому порядку: спочатку опрацювати інформацію згідно з планом практичного заняття, законспектувати необхідне, потім виписати ключові поняття зі словника-довідника (див. список літератури), після чого перевірити себе, скориставшись контрольними питаннями та тестами. Насамкінець слід обміркувати питання для обговорення та дискусії, скориставшись, у разі потреби, додатковою літературою.

Не закінчивши вивчення одного джерела, не слід братися за інше. Розкиданість і безсистемність читання породжують поверховість знань, унеможливлюють тривале запам'ятовування прочитаного.

Пам’ятайте, що при читанні конспекту, монографії, підручника, навчального посібника не повинно залишатися нічого нез'ясованого. Не розібравшись хоча б в одному елементі системи міркувань автора книги, студент не зможе надалі повноцінно засвоювати навчальний матеріал;