Рекомендована література Основна

Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авторськ. колективу Л.Т.Левчук. - К.: Либідь, 1999. - С. 24-32.

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семешко та ін.; За ред. М.М.Заковича. - К.: Знання, 2004. - С.76-107.

Полікарпов В.С. лекції з історії світової культури: Навч. посібн. - Харків: основа, 1995. - С.6-36.

Сокульський А.Л. Культурологія: Словник-довідник. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - 292 с.

Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. - К Знання-Прес, 2004. - С.100-113.

Додаткова

Культурология / Сост. А. Радугин. — М., 1996.

Ліндсей Дж. Коротка історія культури. — К., 1995.

Мириманов В. Искусство и миф. Центральний образ картины мира. — М., 1997.

Мойсеїв І. Храм української культури. — К., 1995.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. — К., 2000.

Попович М. Нарис історії культури України. — К., 1998.

Рибаков Б. Язичество Древней Руси. — М., 1988.

Розин В. Культурология. — М., 1999.

Сапронов П. Культурология: курс лекций по теории и истории культуры. — СПб., 1998.

Сто найвідоміших образів української міфології / За ред. О. Таланчук. — К., 2002.

Тейлор Э. Первобытная культура. — М., 1989.

Українська душа. — К., 1992.

Чмихов М. Давня культура. — К., 1994.

Энциклопедический словарь по культурологии. — М., 1997.

Практичне заняття № 4. Семінар. Тема: Періодизація розвитку української культури. Стародавня культура східних слов’ян.

МЕТА: Освоїти культурні смисли, що утворюються співвіднесенням людини із соціальним і природним оточенням у межах національно-історичної системи культурних координат. Формувати ціннісне ставлення особистості студента до дійсності шляхом пізнання національної культури, за допомогою якої людина освоює цінності свого етносу, розвиває свою національну самосвідомість, здійснює культурну самоідентифікацію.

ПЛАН

1. Періодизація розвитку української культури.

2. Джерела вивчення культури східних слов’ян.

3. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян.

4. Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Анімізм, архетип, магія, міф, орнамент, сакральне, світове дерево (гора), синкретизм, табу, тотемізм, час міфічний, язичництво,

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

• Назовіть основні періоди в розвитку української культури.

• З якої доби людської цивілізації розпочинається становлення і розвиток української культури?

• Які особливості трипільської культури?

• Яку роль для подальшого розвитку української культури відіграло об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу?

• Яке значення християнства в історичній долі української культури?

• Які ви знаєте особливості української культури в добу національно-культурного відродження України?

• Що ви знаєте про сучасний період розвитку української культури?

• Дайте загальну характеристику ареалу культури східнослов’янських племен.

• Схарактеризуйте основні джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.

• Які особливості взаємозв’язку в різних типів культури стародавніх слов’ян?

• Назовіть основні етапи розвитку старослов’янської культури.

• Що ви знаєте про культуру скіфської доби?

• Які особливості черняхівської культури?

• Яким є характер вірувань стародавніх слов’ян?

• Що ви знаєте про міфологію стародавніх слов’ян?. Назовіть її основні риси.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Прочитайте тексти відомої української колядки та співу індіанців з погляду декодування в них міфологічної моделі світобудови. Які висновки можна зробити з цього порівняння?

Коли не було з нащада світа,

Тогди не було неба, ні землі,

А но лем було синє море,

А серед моря зелений явір,

На явороньку три голубоньки,

Три голубоньки радоньку радять,

Радоньку радять, як світ сновати:

Та спустимеся на дно до моря

Та дістанеме дрібного піску,

Дрібний пісочок посієме ми:

Та нам ся стане чорна землиця.

Та дістанеме золотий камінь,

Золотий камінь посієме ми:

Та нам ся стане ясне небонько,

Ясне небонько, світле сонінько,

Світле сонінько, ясен місячик,

Ясен місячик, ясна зірниця,

Ясна зірниця, дрібні звіздочки.

Мій посланець іде, а вітер його обертає,

онде йде він, а вітер його обертає, —

до чотирьох пагорбів життя прямує,

до житла чотирьох вітрів,

туди, у вир вітрів я його посилаю,

у вир вітрів, що там оселились.

2. Проаналізуйте представлені в наведених нижче уривках погляди на природу міфу. Обґрунтуйте своє ставлення до них.

Р. Бултмен: "Міф — це розповідь про події, в яких беруть участь надприродні та надлюдські сили або особистості... Міфологічне мислення... приписує певні феномени і явища дії над­природних, "божественних сил", які мисляться або просто динамічно, або представлені як уособлені духи або боги".

3. Фрейд: "Я впевнений, що значна частина міфологічних понять про світ, яка глибоко проникла в більшість сучасних релігій, є нічим іншим, як психологією, спроектованою в зовнішній світ".

Ф. Шлегель: "Міфологія — це поема природи. В неї мистецько вплетені найвищі ідеали; все у ній — взаємозв'язок і трансформація, все з'єднане і перетворюється одне на одне, і цей зв'язок і перетворення становить її неповторний смисл, її внутрішнє життя, її метод".

Є. Мелетинський: "Ми вступаємо в сферу вже власне міфо­логічну, коли переходимо від семантичних опозицій, що ви­ражають найпростішу орієнтацію людини в просторі і сприй­няття контрастних відчуттів, до їхнього космологічного осми­слення і встановлення паралелізму між протиставленнями "мовою" різних органів почуттів, частин людського тіла, сус­пільства і природного світу, мікро-, мезо- і макрокосму, а також до їхньої відомої аксіологізації, тобто включення в пев­ну шкалу цінностей."

3. Оцініть різні погляди на міфологізацію української соціокультурної свідомості. Обґрунтуйте вашу позицію щодо цієї проблеми. Що може виступити в ролі українського міфу?

"Одностайно прийнята населенням України ідея незалежного розвитку як такого, що миттєво веде до процвітання, досить швидко була зруйнована".

"Певно, ніякі об'єктивні фактори, що свідчать, що рівень життя в Україні не знижується, не впливають на людську свідомість так, як міфологія, закладена комуністичним суспільством".

"На українському матеріалі до сьогодні не існує національного міфу. Ми оголосили себе нацією, не маючи національного міфу. Ми створили державу, не створивши вихідного додержавного міфу. Подивимось, що у нас претендувало на статус державного міфу — та ж сама козацька ідея, або козацький міф".

"Міф повинен базуватись на певному архетипі... Наприклад, архетип "драконоборця". Класичний приклад — Борис Єльцин під час осади Білого дому. Це безстрашний герой, що перемагає в ім'я народу чудовисько. Архетип "трікстера" — чарівливого авантюриста, на кшталт Остапа Бендера або барона Мюнхгаузена. Цей архетип блискуче розіграний Володимиром Жириновським. Вакантні архетипи "Мудрого Старця" і жіночий "Великої Матері" (Індіра Ганді, Беназір Бхуто). В Україні поки що немає політика, який поклав в основу свого образу архетип".

ТЕМИ РЕФЕРАТИВНИХ ВИСТУПІВ:

1. Основні концепції походження слов’ян та їх культури.

2. Роль мовознавчої науки у вивченні культури стародавніх слов’ян.

3. Археологічні дослідження процесів етнокультурного розвитку на території Південно-Східної Європи.

4. Культурний розвиток території сучасної України в епоху пізнього палеоліту.

5. Культурний розвиток території сучасної України в епоху мезоліту.

6. Культурний розвиток території сучасної України в епоху неоліту.

7. Вплив сусідніх етносів на давньослов’янську культуру в епоху бронзи.

8. Культурно-мистецька спадщина скіфської доби.

9. Міфологічна картина світу стародавніх антів.

10. Анімістичні вірування стародавніх слов’ян.

11. Фетишизм у культурі стародавніх слов’ян.

12. Ворожбитство, замовляння, заклинання: специфіка давньослов’янської магії.

13. Тотемізм у культурі стародавніх слов’ян.

14. Землеробські культи у культурі стародавніх слов’ян.

15. Міфологічний світогляд стародавніх слов’ян.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Приступаючи до вивчення цієї теми, зверніть увагу на те, що планом передбачено й реферативні дослідження. При підготовці рефератів, як і деяких пунктів плану (Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен), доцільно звернутися не лише до навчальної, але й до наукової літератури.

При опрацюванні складних теоретичних праць пам’ятайте, що вони не адаптовані для вивчення, оскільки не є ні навчальними, ні науково-популярними. Тому складні теоретичні питання в них далеко не завжди детально пояснюються, оскільки автор вважає, що це питання зрозуміле тим, кому він адресує свій твір. Не вдавайтеся одразу до прочитання монографічної літератури - спочатку опрацюйте проблему за підручником !

Крім того, більшість рекомендованих для вивчення наукових праць покликана до життя певними історичними обставинами. Для студента ці обставини не завжди відомі, часто вони не проглядаються і в тексті твору. Усе це потребує з’ясування тогочасних економічних, політичних, соціальних умов, щоб зрозуміти сутність, особливості, значення сформульованої теорії.

Оскільки здебільшого роботи написані не з навчальною метою, в них може бути багато другорядного, неважливого для теми, що вивчається. Складність відмежування головного від другорядного пов'язана і з тим, що окремі положення наукових праць не мають у сучасних умовах того звучання, яке вони мали на час їх написання.

Пам’ятайте, що у лекціях, на консультаціях викладачі, як правило, коментують особливості наукової праці, рекомендують студентам найраціональніші способи подолання труднощів під час її опрацювання. Тому при виникненні труднощів зверніться за консультацією до викладача.