Рекомендована література Основна

Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авторськ. колективу Л.Т.Левчук. - К.: Либідь, 1999. - С. 3-32.

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семешко та ін.; За ред. М.М.Заковича. - К.: Знання, 2004. - С.52-75.

Полікарпов В.С. лекції з історії світової культури: Навч. посібн. - Харків: основа, 1995. - С.3-20.

Сокульський А.Л. Культурологія: Словник-довідник. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - 292 с.

Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. - К Знання-Прес, 2004. - С.60-78..

Додаткова

Библер В. От наукоучения — к логике культури. — М., 1991.

Энциклопедический словарь по культурологии / Под ред. А. Радугина. — М., 1997.

Каган М. Философия культуры. — СПб., 1996.

Культурология / Под ред. Н. Багдасарьян. — М., 1998.

Культурология. XX век. Словарь. — СПб., 1997.

Лотман Ю. Избранные статьи: В 3-х т. — Таллинн, 1992.

Межуев В. Между прошлым и будущим. — М., 1996.

Орлова 9. Введение в социальную и культурную антропологию. — М., 1994.

Розин В. Культурология. — М., 1999.

Успенский Б. Семиотика искусства. — М., 1995.

ФлиерА. Культурология для культурологов. — М., 2000.

Чавчавадзе Н. Культура и ценности. — Тбилиси, 1984.

Практичне заняття № 3. Семінар. Тема: Походження і основні етапи розвитку культури

МЕТА: Осмислити на основі культурологічного методу культурну динаміку людства як поліфонію ціннісно значущих смислів буття людської спільноти.

ПЛАН

1. Сучасні погляди на проблему антропосоціогенезу.

2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної.

3. Генезис та етапи культурної еволюції.

4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.

5. Культура і цивілізація.

6. Культурно-історичні епохи.

7. Первісна культура. Світосприймання первісної людини.

8. Міфологічна свідомість: єдність суб’єкта і об’єкта, предмета і знака.

9. Міфи як педагогіка людського роду

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Агон, анімізм, архетип, культурогенез, магія, міф, орнамент, сакральне, світове дерево (гора), синкретизм, табу, тотемізм, час міфічний, язичництво, герой, канон, космос, логос, ордер архітектурний, пластичність, поліс, феномен влади-власності, циклічний час.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

• У чому сутність проблеми культурогенезу?

• Чи є культурогенез однократним процесом в історії людства?

• Які ще теорії культурогенезу вам відомі? Охарактеризуйте світосприйняття архаїчної людини. Що таке міфічна модель світобудови? Назвіть причини появи міфологічного світосприйняття. Як у міфах представлена міфічна історія світу?

• Яким є уявлення про міфічний простір архаїчних мисливців і збирачів?

• Яким є уявлення про міфічний час архаїчних мисливців і збирачів?

• Яким є уявлення про міфічний простір архаїчних землеробів і скотарів?

• Яким є уявлення про міфічний час архаїчних землеробів і скотарів?

• Відшукайте в українському мистецтві, народній творчості образи, що символізують світове дерево.

• Відшукайте в українському мистецтві, народній творчості образи, що відображують модель циклічного часу.

• Яке місце посідає ритуал в житті первісної людини?

• Як означується буття людини в архаїчному світі?

• Які семантичні елементи наявні в первісній архітектурі?

• Порівняйте уявлення людини про себе в первісній та сучасній культурах.

• У чому проявляється полілінійність соціокультурного розвитку в добу первісності?

• Які риси первісної культури властиві сучасній цивілізації?

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Модель часу, втілена в структурі слов'янського святилища:

а) позачасова;

b) хронотопна;

с) циклічна;

d) спіральна;

e) лінійна.

2. У праслов'янській культурі домінують уявлення:

а) позапросторові;

b) позачасові;

с) просторові;

d) часові;

e) просторово-часові.

3. Світомодель архаїчного мисливця:

а) антропоморфна;

b) теоцентрична;

с)структурована;

d) хаотична;

e) антропоцентрична.

4. Свідомість архаїчної людини:

а) антропоморфна;

b) натурфілософська;

с) міфологічна;

d) персоналістична;

e) планетарна.

5. Культурогенез пов'язаний передовсім з:

а) трудовою діяльністю;

b) кооперативною діяльністю;

с) аналітичною діяльністю;

d) знаковою діяльністю;

e) художньою діяльністю.

6. Спосіб осмислення навколишнього світу в архаїчній культурі:

а) анімізм;

b) тотемізм;

с) фетишизм;

d) магія;

e) політеїзм.

7. Світомодель архаїчного землероба:

а) антропоморфна;

b) теоцентрична;

с) структурована;

d) хаотична;

e) антропоцентрична.

8. Модель часу, притаманна первісним мисливцям:

а) хвильова;

b) хронотопна;

с) циклічна;

d) спіральна;

e) лінійна.

9. Палімпсест — це спосіб віддзеркалення моделі часу:

а) лінійної;

b) хронотопної;

с) циклічної;

d) хвильової;

e) спіральної.

10. Архаїчній архітектурі не належить:

а) мегаліт;

b) кромлех;

с) дольмен;

d) неоліт;

e) менгір.

11. Лінійна модель часу збереглась в архаїчній культурі:

а) землеробів Середземномор'я;

b) рибалок Середземномор'я;

с) землеробів Півночі Африки;

d) землеробів Близького Сходу;

e) кочівників Близького Сходу.

12. Релігія, пов'язана з вірою у зв'язок людини з твариною:

а) фетишизм;

b) анімізм;

с) магія;

d) тотемізм;

e) політеїзм.

13. Культ надприродної сили неживих предметів:

а) тотемізм;

b) фетишизм;

с) анімізм;

d) політеїзм;

e) магія.

14. Не розрізнення первісною людиною внутрішнього і зовнішнього світу проявляється в:

а) тотемізмі;

Ь) фетишизмі;

с) політеїзмі;

сі) магії;

є) формалізмі.

15. Для мислення первісної людини характерна:

а) релігійність;

b) філософічність;

с) міфологічність;

d) утилітарність;

e) естетичність.

16. Для палеоліту характерне житло:

а) печера;

b) пальова будова;

с) каркасна будова;

d) глинобитна будова;

e) цегляна будова.

17. Процес виникнення людини:

а) антропоморфізм;

b) антропогенез;

с) антропоцентризм;

d) антропоніміка;

e) антропософія.

18. Землеробство і скотарство розповсюдились у добу:

а) палеоліту;

b) мезоліту;

с) неоліту;

d) енеоліту;

e)бронзи.

19. Умовні зображення починають домінувати в добу:

а) палеоліту;

b) мезоліту;

с) неоліту;

d) енеоліту;

e)бронзи.

20. Формування ранніх цивілізацій ґрунтується на:

а) автономному сімейному типі господарської культури;

b) колективному типі господарської культури;

с) кочівницькому типі господарської культури;

d) мисливському типі господарської культури;

e) збиральницькому типі господарської культури.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Яка з концепцій формування міфологічної свідомості здається вам найбільш прийнятною? Обґрунтуйте свою думку.

"Перша й основна причина перетворення фактів щоденного досвіду на міф є вірування в одушевлення всієї природи — вірування, яке досягає своєї кульмінації в уособленні її. Ця зовсім не випадкова або генетична дія людського розуму неподільно пов'язана з тим первісним станом мислення, коли людина в найменших подробицях навколишнього світу бачить вияв особистого життя і волі. Для примітивних людських племен сонце і зорі, дерева і річки, хмари і вітри стають особистими одушевленими істотами, які живуть подібно до людей або тварин..."

"Не вміючи пояснити природні явища, людина поряд з ними відчувала свою беззахисність і самотність... Від взаємодії з природою залишалося відчуття ворожої могутності, здатної вкрай ускладнити або зовсім припинити людське існування.

Спроби проникнути в цю таїну було зроблено вже на перших етапах пізнання світу, однак нерозвинутість свідомості і брак об'єктивних знань надали їм фантастичних форм".

2. Яка модель процесу космогенезу представлена в давньоіндійському міфі про творення Всесвіту? Знайдіть і порівняйте інші міфічні тексти з наведеним нижче.

"Спочатку не було нічого. Не було ні сонця, ні місяця, ні зірок. Лише води простиралися безмежно; з пітьми первісно­го хаосу, що покоївся без руху, немов у глибокому сні, води виникли раніше від інших творінь. Води породили вогонь. Великою силою тепла в них народжено було Золоте Яйце. Тоді ще не було року, щоб відміряти час; однак стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце в безмежному й бездонному океані.

Через рік із Золотого Яйця виник Прабатько Брахма. Він розбив Яйце, і воно розкололося навпіл. Верхня половина його стала небом, нижня землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітряний простір. І він утвердив землю серед вод, і створив сторони світу, і поклав початок часу. Так було створено Всесвіт".

3. У книзі Г. Почепцова "Іміджелогія" ми знаходимо такі приклади міфологізації в сучасній культурі:

"Павлик Морозов і Зоя Космодем'янська були введені в масову свідомість як варіант подолання біологічних норм за­ради норм соціальних. Тут програється "відторгнення" від свого біологічного життя: в одному випадку підняття над смертю, в другому — над своїм біологічним батьком...

У цих прикладах діє міфологія принесення жертви, що давно апробована людством. Жертвоприношення богам сприяє перемозі. Лідер радянських часів жертвував сім'єю, часом заради спільної мети...

Міф переможця, а не жертви більш характерний для лідера. "Герої" типу Б. Єльцина з'являються на танку в найвідповідальніший момент... Цікаво, що вони є героями без минулого... Борис Єльцин постає з погляду Заходу як "російський ведмідь", всередині країни він позиціонується як "цар"..."

Спробуйте продовжити перерахування таких прикладів. Поясність їх роль в тих чи інших соціокультурних подіях.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Тема, яку ви зараз вивчаєте, має особливе значення, оскільки загальна мета курсу "Культурологія" - це формування цілісного уявлення студента про культурний континуум і місце в ньому людини, відтворення універсального образу світу в його динамічному розвитку, осмислення на основі культурологічного методу культурної динаміки людства як поліфонії ціннісно значущих смислів буття людської спільноти.

Тема досить складна для вивчення, потребує вміння систематизувати інформацію. Тому не поспішайте занотовувати прочитане, спочатку обов’язково складіть план (нагадую, що це коротка форма запису основних питань, які розглядаються в книзі чи журнальній статті). Його можна складати під час читання чи після ознайомлення з прочитаним, що дає змогу підсумувати здійснену роботу. Складання плану після ознайомлення з прочитаним ефективніше, оскільки забезпечує його стислість, послідовність. Труднощі складання полягають у необхідності заздалегідь з'ясувати побудову тексту, розвиток думок автора, а потім ясно і стисло це викласти.

Пам’ятайте, що план не виключає цитування окремих місць і узагальнюючих положень. Його складання привчає студента до чіткого логічного мислення, допомагає виробити вміння коротко і послідовно викладати суть питання, організувати самоконтроль, стимулює його розумову працю.