8.Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв

МСВ- така форма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.Між нар спеціалізація вир-ва здійснюється по двом основним напрямкам: виробничому та територіальному. Перший в свою чергу підрозділяється на міжгалузеву спеціалізацію, внутрішньо- галузеву, спеціалізацію окремих підприємств. Другий – на спеціалізацію окремих країн, угруповань країн, регіонів.Існують наступні види спеціалізації :-предметна – виробництво предметів та товарів,-подетальна – є найбільш розповсюдженою у світі,-технологічна – певні технолог процеси. З між нар спеціа-єю тісно пов’язана між нар кооперація вир-ва. МКВ – процес сталих та тривалих виробничих зв’язків між незалежними виробниками різних країн, що дозволяє з високим рівнем якості, стандартизації, уніфікованості відповідно конкурентоспроможності. Існують наступні види кооперації:-виробничо-технологічна – входять такі напрямки: безпосереднє вир-во продукції, обмін науково-технічними досягненнями, технологіями, що викор-ся при виготовленні продукції ; підрядне – кооперація у будівництві модернізації та реконструкції підприємств, на яких виготовляється відповідна продукція; удосконалення менеджменту; процеси стандартизації, уніфікації, управління витратами вир-ва.Основною формою вир-техн кооперації в світі є створення між нар консорціумів, вони створ-ся для вирішення складних науково-технічних та виробничих проблем, що потребують значних витрат;-торгово-економічна - пов’язана з реалізацією або спільно виготовленої продукції або з реалізацією подібної продукції, що не є конкурентною між собою;-після-продажне обслуговування.Існують три методи для здійснення коопераційних зв’язків:-кооперація на договірній основі,-здійснення спільних программ,-створення спільних підприємств.Міжнародне виробництво – це виробничий процес, що орг-ся з єдиного центру і викон-ся в різних країнах світу ( підрозділи в різн країнах світу) . Внаслідок цього отримується товар високого рівня якості, стандартизації та уніфікованості.МВ також дозволяє суттєво скоротити витрати, знизити собівартість , знизити ціни, і відповідно підвищити конкурентну спроможність продукції. Зменшення витрат може бути досягнуто внаслідок економії на з/п, транспорт, коли вир-во розташов-ся на території споживача чи ресурсів;економія за рахунок податків, митних зборів.МВ може організовуватись я на основі „старих” підходів до МРП, коли країни історично спец-ся на певних напрямках діяльності, так і на „нових” підходах до МПР, коли провідні компанії світу розташовують свої вир-ва в „3” країнах. Тим самим МРП має дещо штучний характер.

9.Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.

МСВ- така форма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби. МКВ – процес сталих та тривалих виробничих зв’язків між незалежними виробниками різних країн, що дозволяє з високим рівнем якості, стандартизації, уніфікованості відповідно конкурентоспроможності . МПП — це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості. Значно змінилася ситуація з набуттям Україною незалежності У 1991 році. Склалися об´єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:значна зміна системи економічних відносин;прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв´язки та зовнішньоекономічну діяльність;прискорення світового науково-технічного прогресу;необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продвольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;структурна перебудова галузей народного господарства;визнання України та входження її в міжнародні організації.Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МПП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв´язків у розвитку народного господарства.Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та структури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки. Відсутність в Україні державних програм у галузі науки, розвитку сучасних технологій, наукомістких галузей і видів послуг об¢єктивно знижує коопераційний потенціал економіки. І навпаки, виявлення пріоритетів промислово-галузевого розвитку, з¢ясування переліку тих реальних міжнародних проектів, в яких можуть взяти участь Україна, її підпримєства, може відіграти велику позитивну роль для розвитку міжнародного кооперування виробництва. Це пов зано з прагненням компенсувати розрив тих прямих зв язків між виробництвами, які існували за часів СРСР. Інструментами державного регулювання кооперації може бути пільгове митне регулювання поставок обладнання або виробничих ліній, цілях, виробничих комплексів, сприяння торгівлі ліцензіями. Особливий напрям уваги – сприяння розвитку нових видів технологій, відповідному забезпеченню інформацією, ноу-хау. Товарообмін, який відбувається відповідно до міжнародних договорів підряду, цілком обгрунтовано може претендувати на значно сприятливіший режим регулювання. На шляху формування інтернаціонального виробництва на грунті міжнародної спеціалізації та кооперування зроблені лише перші кроки, які виявилися передусім у створенні на території України кількох сотень спільних з іноземним капіталом підприємств, а також у підписанні поки що незначної кількості контрактів із зарубіжними фірмами на поставку українським підприємствам комплектуючих деталей тощо.