
- •1.Сутність та засади міжнароднихекономічних відносин.
- •2.Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
- •3.Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5.Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозв’язок і економічні вигоди.
- •6.Поняття та міжнародна мобільність чинників виробництва. Причини, які на неї впливають.
- •7.Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8.Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9.Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.
- •10.Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняттята переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
- •15.Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації
- •16.Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •17.Зміст таобмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18.Поняття закону порівняльнихпереваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожноїіз країн на конкретному прикладі.
- •19.Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонт’єва.
- •20.Основні положеннятеорії конкуренції та теорії життєвого циклу.
- •21.Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22.Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори,які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24.Місце тароль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
- •26.Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •27.Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідкийого здійснення.
- •28.Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які її визначають.
- •29.Діяльність гатт-сот. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •30.Україната Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.
- •31.Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •32.Поняття митного тарифу та мита. Їх значення тафункції.
- •33.Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •34.Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •35.Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •36.Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •37.Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •38.Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
- •39.Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •40.Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •41.Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •42.Сутність експортного кредитування.
- •43.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •44.Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •45.Взаємозв’язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва.Пояснити наприкладі.
- •46.Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •47.Міжнародний рух капіталу та його наслідки для країн експортерів та імпортерів капіталу.
- •48.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •49.Причини та роль прямих інвестицій в міжнародній економіці.
- •50.Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •51.Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •52.Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •53.Роль,структура та особливості розвитку тнк.
- •54.Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів в які вкладається міжнародний капітал.
- •55.Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття міжчасової торгівлі.
- •56.УчастьУкраїни в міжнародному русі капіталу.
- •57.Обсяги та значення іноземних інвестицій в економіці України.
- •58.Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •59.Поняття та види трудової міграції. Показники, що її визначають.
- •60.Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
- •61.Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •62.Українана міжнародному ринку праці.
- •63.Поняття міжнародної передачі технологій та форми її здійснення.
- •64.Моделі технічного прогресу та їх вплив на умови міжнародної торгівлі. Особливості нейтрального, капіталозберігаючого та працезберігаючого технічного прогресу.
- •66.Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.
- •67.Поняття патенту, патентоспроможності та особливості патентного захисту.
- •68.Значення та особливості ліцензування у міжнародній передачі технологій. Види ліцензій.Ціни ліцензій та механізми їх визначення.
- •69.Комерційні форми передачі технологій: ноу-хау, інжиніринг, франчайзинг, консалтинг,контракти під ключ, контракти на управління. Їх особливості, причини тапереваги.
- •70.Методологія економічної оцінки інноваційного продукту. Поняття технологічної ємності торгівлі.
- •71.Міжнародне технічне сприяння: види та механізми.
- •72.Державне та міждержавне регулювання міжнародної передачі технологій.
- •73.Українав системі міжнародного обміну технологіями.
- •74.Сутністьта етапи розвитку міжнародних валютних відносин.
- •75.Види та причини виникнення валютних блоків та валютних зон у міжнародній економіці.
- •76.Поняття конвертованості валют. Види котувань валюти.
- •77.Валютний курс та його різновиди. Методи визначення валютних курсів.
- •78.Валютна політика та політика валютного курсу. Варіанти динаміки валютного курсу.
- •79.Поняття платіжного балансу і основні принципи його побудови. Методи державного регулювання платіжного балансу.
- •80.Сутність,основні види та характерні риси міжнародних валютно-фінансових ринків.
- •81.Типи угод на валютних ринках. Поняття валютної позиції банку.
- •82.Міжнародні валютно-фінансові інститути. Цілі функціонування та види діяльності.
- •83.Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та форми.
- •84.Основні етапи утворення та розвитку Європейської економічної інтеграції.
- •85.Особливості інтеграції в різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •86.УчастьУкраїни в регіональних інтеграційних об’єднаннях
38.Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
Квотування — це кількісне лімітування розміру імпорту/експорту за допомогою глобальних (нерозподілених), індивідуальних (розподілених), групових, сезонних, тарифних та інших видів процентних або вартісних обмежень (квот).Квота — це кількісний нетарифний захід обмеження експорту чи імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. Квотування вводиться для балансування розвитку зовнішньої торгівлі та платіжних балансів, регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку та виконання міжнародних зобов´язань. Квотування є механізмом успішного ведення торгових переговорів, який дозволяє досягати взаємовигідних домовленостей. Японія, наприклад, має квоти на імпорт деяких сільськогосподарських продуктів, які в ній не продукуються; може використовувати квоти як "засіб впливу" на переговорах зі збуту японської експортної продукції, а також з метою запобігання залежності від інших країн стосовно необхідних продуктів харчування, запаси яких можуть скоротитись у випадку поганих кліматичних або політичних умов.Усі обмеження імпорту, за відсутності часових меж їх застосування, називаються неконкретизованими.Серед них найбільш поширеною є глобальна квота (2/3 усіх випадків кількісних обмежень).Глобальна квота — квота, яка встановлюється щодо товару (товарів) без зазначення конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.Індивідуальна (розподілена) квота — квота, яка встановлюється щодо товару (товарів) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись. Загальний ліміт при цьому розподіляється між основними державами-експортерами на базі обсягу поставок за попередній рік (для нових постачальників резервується частина загальної квоти) або в обмін на зустрічні їх зобов´язання з імпорту.Групові квоти — квоти, які встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.Імпортні квоти — граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено імпортувати на територію країни протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.Імпортні квоти — це традиційний протекціоністський захід. Загальні відмінності їх від мит полягають у тому, що:1)це більш жорсткий спосіб обмеження іноземної конкуренції;2)використання квот не дає додаткових надходжень до державного бюджету;3)у випадку застосування квот іноді можна добитися дещо більшої гнучкості системи обмежень;4)наслідки введення квот щодо реакції ринку та розподілу економічних вигід можна передбачити менш точно, ніж у разі введення мит.Експортні квоти — граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території країни протягом встановленого строку та який визначається у натуральних та вартісних одиницях.Сезонні квоти встановлюються на суворо визначений період календарного року (як правило на 3 місяці) і застосовуються традиційно відносно сільськогосподарських товарів. Вони вводяться у період дозрівання та збирання врожаю в країні та піку надходження товарів на внутрішній ринок. Це стосується, насамперед, продукції, що швидко псується — овочів, фруктів, квітів.Тарифні квоти — встановлення кількості товару, яка дозволена до ввезення чи вивезення за особливою, більш низькою ставкою тарифу протягом певного періоду часу. Ці квоти частіше відносять до категорії кількісних нетарифних обмежень, хоча вони мають безпосереднє відношення до мит. Їх економічний зміст може бути різним залежно від величини тарифу. Якщо наступна ставка тарифу не є такою, що забороняє, то тарифні квоти дещо ослабляють результат введення тарифу. Якщо ж ставка тарифу є такою, що забороняє, то тарифна квота набуває змісту звичайної квоти. Держави — члени ЄС, наприклад, застосовують тарифні квоти стосовно деяких овочів, сиру, казеїну.До спеціальних видів квот належать:— антидемпінгові квоти — граничний обсяг імпорту в країну певного товару (товарів), що є об´єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати у країну протягом установленого строку та який визначається у натуральних та/або вартісних одиницях виміру;—компенсаційні квоти — граничний обсяг імпорту в країну певного товару (товарів), що є об´єктом антисубсидійного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в країну протягом установленого строку та який визначається у натуральних та/або вартісних одиницях виміру.При введенні квот виникає питання про те, як організувати систему їх використання, тобто кому та як надати можливість поставляти товар у рахунок квот та виключити перевищення їх обсягів. Існує декілька способів вирішення цієї проблеми:1)якщо система функціонування ринку є сталою, а розмір квот близький до рівня реальних потреб в імпорті, то квоти розподіляються за фактичними поставками до того моменту, доки не буде використаний увесь обсяг квот. Цей спосіб вимагає чіткої роботи митної служби, оперативної інформації про поставки через усі митні пункти. Для розподілу партій товару та контролю за часом їх поставки використовують спеціальні процедури. Цей спосіб підходить для контролю за виконанням тарифних квот;2)механізм ліцензування має забезпечити відповідність розмірів поставок та обсягів квот. Механізм розподілу ліцензій суттєво впливає на результати квотування.