30.Україната Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.

Процес приєднання України до СОТ тривав більше чотирнадцяти років. З 16 травня 2008 року Україна набула повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Внаслідок цього Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхова та банківська діяльність, ввезення транспортних засобів на територію України, оподаткування сільськогосподарських підприємств, ветеринарна медицина, а також вдосконалення митного законодавства, застосування експортних мит на брухт чорних та кольорових металів, сільськогосподарської діяльності, режиму ліцензування (вартості ліцензії), обіг генетично модифікованих продуктів, перехід на нову систему опису та кодування товарів, побудовану на міжнародній системі ГС 2002 тощо. 1. Згідно домовленостей Україна не має зобов’язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через «жовті» програми. Є лише зобов’язання не перевищувати річний рівень підтримки, вираженого у показнику СВП, а саме 3,043 млрд. грн. Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство, беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі. Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на «зелені» програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм «зеленої скриньки» може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консалтинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими. Під час проведення переговорів Україна погодилася не здійснювати субсидування експорту, оскільки Світова організація торгівлі обмежує можливості субсидування та підтримки виробництва та експорту сільськогосподарської продукції 3. Україна взяла на себе зобов’язання знизити свої експортні митні тарифи на насіння соняшнику, живу худобу, шкури тварин. 4. З дати вступу до СОТ скасовуються індикативні ціни та Україна не застосовуватиме обов’язкових мінімальних цін на імпортовані товари. Пояснення: Країни СОТ повинні дотримуватися правил СОТ стосовно цінової політики, зокрема, брати до уваги інтереси країн-експортерів та не застосовувати обов‘язкові мінімальні ціни. Україна буде надавати перевагу міжнародним стандартам, регламентам і рекомендаціям над регіональними стандартами і стандартами інших країн, як базі (основи) для розробки власних стандартів, технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та продовжуватиме зменшувати число категорій продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації та надасть СОТ переглянутий перелік товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації З дати вступу до СОТ Україна виконуватиме вимоги Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи та удосконалить повноваження своїх наглядових та контролюючих органів у цій галузі Вступ України до цієї організації блокує також деякі традиційні інструменти державного регулювання:1.Приєднання до СОТ вимагає скасування надання національним виробникам більшості пільг, звільнень від оподаткування, мита, платежів.2.Угода про субсидії і компенсаційні заходи забороняє пряме списання заборгованості державі чи надання коштів для погашення заборгованості. Для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно терміново розробити систему захисту внутрішнього ринку, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у міждержавних торговельних стосунках України з іншими державами.