24.Місце тароль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.

Міжнародна торгівля - це обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами або їх представниками. Світова торгівля - становить собою сукупність зовнішньої торгівлі країн світової співдружност Як правило, структуру міжнародної торгівлі розглядають з двох точок зору: з точки зору географічного розподілу (географічна структура) і з точки зору товарного наповнення (товарна структура). Географічна структура міжнародної торгівлі становить собою розподіл експорту-імпорту між окремими країнами та їх групами, що класифікуються за територіальними або організаційними ознаками. В товарній структурі експорту нашої країни машини та обладнання в кінці 90-х років XX століття становили менше 10%, а сировина, матеріали і предмети народного споживання понад 90%. Частка товарного експорту в країни колишнього СРСР становила понад 40%, в країни Європи - 24%, в країни Азії - 27%, в країни Африки - понад 3%, в країни Америки - понад 4%, Зеландію - 0,1%. Як бачимо, Україна в сучасних умовах має торговельні зв'язки з країнами усіх континентів. Важливу роль в міжнародній торгівлі посідає експорт-імпорт послуг, які часто називають невидимим експортом і невидимим імпортом. До торгівлі послугами відносяться всі види міжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банків і страхових компаній, роялті (користування правами власності на торгову марку, патент і т.ін., авторські гонорари і права, доходи, послуги системи охорони здоров'я, освітні та культурні послуги, Роль України в міжнародній торгівлі послугами невелика. В кінці 90-х років XX століття експорт послуг становив майже 5 млрд. доларів за рік. З них понад 55% припадало на трубопровідний транспорт При цьому понад 70% загального обсягу послуг надавалось країнам колишнього СРСР, і передусім Росії. У структурі українсько-російського товарообороту на торгівлю послугами та роботами припадає 22,6%. Причому в експорті послуги становлять 47,5%, в імпорті -3,2%. В структурі українського експорту понад 90% займає продукція глибокого і досить глибокого ступеня переробки: послуги - 47,5%, продукція металургійної промисловості - 12,9%, машинобудування - 12,5%, продовольча продукція - 11,6%, хімічної промисловості - 8,5% У товарній структурі імпорту в 2005 р. збільшилася питома вага мінерального палива - з 35,4% до 46,86% (6540,1 млн. дол.), машин та устаткування - з 8,5% до 13,91% (1941,0 млн. дол.). Зросла частка продукції рослинного походження, рудних матеріалів. Серед основних товарних позицій зменшилася частка продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей, транспортних засобів, харчової промисловості. Найважливішим торговельним партнером України та найбільшим ринком збуту товарів традиційного українського експорту, як і раніше, залишається Російська Федерація. Зовнішньоторговельний оборот (ЗТО) України з Росією товарами та послугами у 2008 р. становив 10,347 млрд. дол., що на 17,4%, або на 2,185 млрд. дол., менше, ніж у 2003

25.Значеннята види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст та особливості політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства та в різних галузях економіки.

Держ. регул-ня може бути:1.Однобічним, коли інструменти держ. рег-ня використ-ся урядом в однобічному порядку без узгодження та консолідації з торг. партнерами. Як правило, такі дії приводять до виникнення напруг у торг. стосунках між країнами(кр-нами) і до відповідних заходів.2. Двобічним, коли заходи торгів. політики(п-ки) узгодж-ся між кр-нами, що є торгів. партнерами. Предметом узгодження може бути рівень мита, вимоги до стандартів, пакування, маркування пр-ції.3. Багатобічним, коли торгів. п-ка узгодж-ся і рег-ся багатобічною угодою( це є д-сть інтеграційних угрупувань). В залежності від масштабів втручання у зовн. торгівлю, виділяють режим вільної торгівлі та режим протекціонізму. Вільна торгівля – це мінімальне втручання Д у зовн. торгівлю, що розвивається на осн. дії ринкових сил попиту і пропозиції. Протекціонізм – це держ. п-ка жорсткого захисту внутр. ринку на осн. використання тарифних і нетарифних інструментів.Історично держ. рег-ня змінювалось по-різному між цими двома полюсами. В період становлення капіталістичного способу вир-ва інтересам буржуазії відповідала система протекціонізму, яка захищала провідні на той час кр-ни( Англію, Францію, Голандію). В період розвитку капіталістичних відносин найбільше поширення отримало вільне держ. рег-ня, що забезпечувало свободу конкуренції на зовн. і внутр. ринках. Після Друг. світ. війни міжнар. торгівлю хар-ла лібералізація в торг. стосунках. Цьому сприяла д-сть ГАТТ(СОТ). Внаслідок д-сті ГАТТ був значно скорочений рівень мита в світі. Якщо в 50рр. сер. рівень мита складав 40-50%, то сьогодні 3-5%. У сер. 70рр. відбулася зворотня тенденція у бік протекц. дій кр-ни на осн. використання нетариф. методів. Якщо на початку становлення капіталіст. вир-ва протекціонізм був спрямований на захист слабких галузей, то сьогодні протекц. засобами захищ-ся переважно сильні галузі. Суч. прот-зм звично концентр-ся у достатньо вузьких напрямах:с/г, текстильн. вир-ві, вир-ві сталі.Існують наступ. форми прот-зму:-селективний( вибірковий): спрямований проти окремих кр-н або окремих товарів;-галузевий: захищає визначені галузі;-колективний: використ-ся угрупуваннями кр-н проти тих кр-н, що в ці угрупування не входять;-прихований: неє явищем. Базується на використанні певних методів внутр. ек. п-ки.Суч. прот-зм більщ активно використовує нетариф. заходи( кількісні обмеження, квоти. ліценхії,техніч. стандарти, фін. субсидії). Нові форми держ. прот-зму вимагають більш актив. д-сті міжнар. орг-цій щодо контролю за застосуванням цих форм.Існують 2 осн. правових джерела держ. рег-ня:1.Нац. закон-тво, що встановлює режим експорту(Е) і імпорту(І);2.Двобічні та багатобічні угоди, що має країна.Інстр-нти держ. рег-ня поділяються на тариф. і нетарифні. Гол. завданням Д при здійсненні рег-ня є допомога експортерам, їх д-сті на зовн. ринках та захист внутр. ринку від іноземної конкуренції.Методи держ. рег-ня можуть відрізнятися залежно від того, по відношенню до яких товарів вони застосовуються. Так, по відношенню до наукомістких товарів, тобто товарів, що мають наукову новизну, найчастіше використ-ся непрямі форми держ. підтримки на осн. фін-ня Д-вою наук. розробок. По відношенню до матеріаломістких товарів, тобто товарів великої вартості, Д-вою найчастіше використовується пряме фін=ня вир-ва.Дуже часто кр-нами застос-ся засоби прямого фін-ня( субсидування)Е-ту. В осн. надання субсидій використ-ся по відношенню до с/г товарів. Міжнар. норми в цілому негативно ставляться до субсидування Е-ту( ці норми більш ліберальні по віднош. до експорт. кредитування та страхування. Д дуже часто страхує ризики комерц. фірм, що мають політ. або бізнесовий хар-р). Держ. допомога також здійсн-ся у вигл. підтримки приватних фірм з-за кордону: д-сть торгів представництв за кордоном в напрямках дослідження ринку, проведення рекламн. компаній, акцій, орг-ція виставок.