Impératif

♦
rase-toi! rasons-nous! rasez-vous!	ne te rase pas! ne nous rasons pas! ne vous rasez pas!

Інфінітив займенникового (зворотного) дієслова може бути додатком до присудка, вираженого осо­бовою формою модального дієслова. При цьому за-йменник-додаток узгоджується в особі й числі з підметом;

Je dois me raser. Vous devez vous dépêcher.

Запам'ятайте такі займенникові дієслова:

s'adresser — звертатися se coucher — лягати s'appeler — називатися se dépêcher —• поспішати,

квапитися s'approcher — наближатися se diriger — прямувати s'arrêter — зупинятися se déshabiller — роздягатися

s'habiller — одягатися

s'occuper — займатися

влаштовува-- цікавитися

se peigner — розчісуватися

se promener — гуляти,

прогулюватися se rappeler — пам'ятати,

згадувати se raser — голитися

se trouver — перебувати,

- відпочивати —- прокидатися

— помилятися

знаходитися se laver — вмиватися se reposer -

se lever — підніматися se réveiller

se marier — одружуватися, se tromper

виходити заміж

Примітка. Деякі французькі займенникові дієслова перекладаються українськими незворотними дієсловами і навпаки;

se dépêcher — поспішати commencer — починатися se reposer — відпочивати rester — залишатися

5.4.2. Pronom on. Займенник on

Займенник on є у реченні підметом. Дієслово після нього стоїть у 3-й особі однини. На укра­їнську мову конструкція з on перекладається неозна­чено-особовим реченням.

Ici on parle français. — Тут розмовляють фран­цузькою мовою.

5.4.3. Verbes impersonnels. Безособові дієслова Безособові дієслова мають тільки одну форму —

3-ї особи однини і вживаються з безособовим за­йменником il y ролі підмета:

il faut — потрібно, треба, il fait froid — холодно

слід il paraît — здається il semble — здається il reste — (за)лишається il neige — іде сніг il pleut — іде дощ il fait chaud — тепло, жарко

il fait du soleil — сонячно il fait beau — гарна погода il fait mauvais — погана

погода il y a du brouillard — туман il fait du vent — вітер

30

81

5 .4.4. Négation. Заперечення

Слова rien (нічого), plus (більше), jamais (ніколи), personne (ніхто), nulle part (ніде, нікуди) можуть вживатися як другий елемент заперечення замість частки pas.

Ці слова ставляться перед дієсловом або після нього.

Il «'oublie rien. Il ne travaille plus.

Je n'oublie personne. Je ne voyage jamais.

Je ne vais nulle part. Personne ne travaille.

Якщо заперечення стосується дієлова в інфінітиві, то обидві частини заперечення ставляться перед інфінітивом:

Il se dépêche pour ne pas être en retard.

5.4.5. Adjectifs indéfinis. Неозначені прикметники

Неозначені прикметники є детермінативами імен­ника. Деякі з них вживаються замість артикля: cha­que, quelques, plusieurs, інші — разом з артиклем: tout, même, certain, autre.

Chaque (кожний, кожна) вживається завжди перед іменником і тільки в однині: Chaque chose a sa place.

Quelques (кілька, невелика кількість), plusieurs (декілька, багато) стоять звичайно перед іменником у множині:

Quelques minutes après, le signal lumineux s'allume. Il y a plusieurs vols pour Paris.

Même, що стоїть перед іменником, означає той самий і вживається з означеним артиклем:

C'est la même question. — Це те саме питання. Ce sont les mêmes valises. — Це ті самі валізи. Після особового займенника même означає сам: Je me rase moi-même. — Я голюся сам.

Tout має форми роду і числа:

Однина Множина

tout tous

toute toutes

Залежно від того, з яким артиклем (детермінати­вом) вживається іменник, до якого відноситься tout, слово tout може мати різні значення. Необхідно розрізняти три випадки:

1) tout (весь) стоїть перед іменником з означеним артиклем, вказівним або присвійним прикметником:

tout le temps — весь час

tous ses amis — усі його друзі

2) tout (цілий) стоїть перед іменником в однині з неозначеним артиклем:

toute une journée — цілий день

3) tout (кожний, будь-який) стоїть перед іменни­ ком в однині без артикля:

tout homme — кожна людина

Tout утворює цілий ряд сталих виразів:

Tout le monde travaille bien. — Всі працюють добре. Tous les jours il lit son journal. — Він щодня читає газету.

Certain має форму роду й числа:

Рід	Однина	Множина
Чоловічий	certain	certains
[_Жіночий	certaine	certaines

Certain вживається перед іменником з неозначе­ним артиклем в однині, без артикля — тільки у множині:

82

83

Un certain monsieur — Certains camarades — Autre (інший) стоїть ним або неозначеним однині та множині:

Donnez-moi l'autre journal.

Дайте мені іншу (другу)

газету.

Donnez-moi les autres

journaux.

Дайте мені інші (всі інші)

газети.

якийсь пан деякі товариші перед іменником з означе-артиклем, вживається в

Donnez-moi un autre journal.

Дайте мені іншу (яку-небудь

іншу) газету.

Donnez-moi d'autres

journaux.

Дайте мені інші (які-небудь)

газети.

5.4.6. Interrogation sur le complément indirect. Запи­тання до непрямого додатка

Для того щоб поставити запитання до непрямого додатка, що позначає істоту, вживається питальний займенник qui y сполученні з прийменниками:

• Pierre parle à son profes­seur.

  A qui est-ce que Pierre parle?

• A qui parle Pierre?

Для того щоб поставити запитання до непрямо­го додатка, що позначає предмет, вживається питаль­ний займенник quoi y сполученні з прийменниками:

11 s'agit de son programme. — De quoi est-ce qu'il s'agit?

— De quoi s'agit-il?

5.4.7. Conjugaison. Le présent de l'indicatif

mettre	lire	pouvoir
je mets	je lis	je peux/je puis
tu mets	tu lis	tu peux
il met	il lit	il peut
nous mettons	nous lisons	nous pouvons
vous mettez	vous lisez	vous pouvez
ils mettent	ils lisent	ils peuvent

savoir	connaître	vivre
je sais tu sais il sait nous savons vous savez ils savent	je connais tu connais il connaît nous connaissons vous connaissez ils connaissent	je vis tu vis il vit nous vivons vous vivez ils vivent

Примітки: 1.3а зразком mettre відмінюються: per­mettre, promettre.

2. Для деяких дієслів можлива інверсія займенника je при утворенні питальної форми:

suis-je? ai-je? dois-je? puis-je (від je peux)?

5.4.8. Verbes et prépositions

oublier de faire qch — забувати зробити щось

Il oublie toujours de prendre son rasoir.

demander qch à qn — питати, просити щось у когось

Demandez votre passeport à l'employé.

demander à qn de faire qch — попросити когось зробити щось

On demande à Pierre d'attacher la ceinture.

se dépêcher de faire qch — поспішати зробити щось

Il se dépêche de faire sa toilette.

s'intéresser à qn, à qch — цікавитися кимсь, чимсь

Victor s'intéresse à la politique.

s'occuper de qn, de qch — турбуватися про когось, займатися чимсь

Madame Sokil s'occupe toujours de ses enfants.

5.5. EXERCICES DE GRAMMAIRE

5.5.1. Mettez vous:

1. Je m'appelle Sokil. 2. Je m'adresse à Victor. 3. Je m'arrête devant l'institut. 4. Je m'intéresse à la politi­que. 5. Je me rase avec un rasoir. 6. Je me trompe par­fois. 7. Je me rappelle son nom. 8. Je me brosse les dents. 9. Je me réveille le matin. 10. Je me lève à sept

84

85

h eures. IL Je me lave et je m'habille. 12. Je me dépêche de partir. 13. Je- me dirige vers l'université. 14. Je me promène le soir. 15. Je me repose le diman­che. 16. Je me déshabille et je me couche.

5.5.2. Répondez:

1. Comment vous appelez-vous? 2. A qui vous ad­ressez-vous souvent? 3. Où vous arrêtez-vous? 4. A qui vous intéressez-vous? 5. Avec quoi vous rasez-vous? 6. Quand vous réveillez-vous? 7. A quelle heure vous levez-vous? 8. Comment vous habillez-vous? 9. Vous promenez-vous le soir? 10. Vous reposez-vous le di­manche? 11. Vous rappelez-vous ce professeur? 12. Vous trompez-vous souvent? 13. A quelle heure vous cou­chez-vous?

5.5.3. Mettez à l'impératif:

Modèle: Vous vous rasez. — Rasez-vous! — Ne vous rasez pas!

1. Vous vous levez. 2. Vous vous lavez. 3. Vous vous réveillez. 4. Vous vous dirigez. 5. Vous vous dépêchez. 6. Vous vous habillez. 7. Vous vous adressez. 8. Vous vous arrêtez. 9. Vous vous reposez. 10. Vous vous couchez. 11. Tu te déshabilles. 12. Tu té rases. 13. Tu te lèves. 14. Tu t'arrêtes. 15. Nous nous dépêchons. 16. Nous nous arrêtons.

5.5.4. Mettez les verbes à la forme qui convient:

1. Est-ce que vous (devoir) partir? 2. Où est-ce que vous (mettre) tout cela? 3. Est-ce que vous (avoir) une valise? 4. Est-ce que vous (pouvoir) voyager? 5. Est-ce que vous (savoir) beaucoup de choses? 6. Est-ce que vous (aller) à l'aéroport avec les amis? 7. Est-ce que vous (finir) vos devoirs? 8. Est-ce que vous (connaître) Paris? 9. Est-ce que vous (traduire) en français? 10. Est-ce que vous (connaître) l'anglais? 11. Est-ce que vous (être) professeur? 12. Est-ce que vous (prend­re) un sac de voyage? 13. Est-ce que vous (lire) la let­tre de votre femme?

5.5.5. Répondez comme dans le modèle: Modèle: Allez-vous à Paris? (nulle part) — Je ne

vais nulle part. 1. Prenez-vous cette valise? (ja^mai^s) 2. Cherchez-vous l'hôtesse de l'air? (personne) 3. Demandez-vous votre passeport? (rien) 4. Travaillez-vous encore? (plus) 5. Lit-il des romans policiers? (jamais) 6. Aime-t-il ses camarades? (personne) 7. Va-t-il à la maison? (nulle part) 8. Peut-il voyager? (plus) 9. Se repose-t-il le di­manche? (jamais) 10. Le train s'arrête-t-il à Paris? (plus) 11. S'adresse-t-il à Marie? (à personne) 12. S'intéresse- t-il à son voyage? (à rien) 13. Pense-t-іІ aux souvenirs? (à rien)

5.5.6. Complétez avec tout (le), toute (la), tous (les), toutes (les):

1. Les préparatifs prennent ... temps. 2. ... étudiants apprennent le français. 3. ... professeurs sont contents de Pierre. 4. ... femmes travaillent dans cette usine. 5. ... fa­mille prend son petit déjeuner. 6. Pierre se rase ... jours. 7. Il faut enregistrer ... billets. 8. Il faut tradui­re... phrase. 9. ... bagage passe par le contrôle de la douane. 10. .. formalités ne durent pas longtemps. îl. On travaille ... journée.

5.5.7. Posez la question qui porte sur les mots en ita­ lique:

1. Pierre est prêt au départ. 2. Il doit penser aux souvenirs, 3. II est tout à fait sûr de son français. 4. II sait le français grâce à un cous accéléré. 5. Pierre parle à sa femme de son voyage en France. 6. Les bagages passent par le contrôle de la douane. 7. Monsieur Pi-tieux est content de ses neveux. 8. Vous travaillez avec Jules Pasteur. 9. Nous parlons à Monsieur Durand. 10. Cette femme pense toujours à ses enfants.

5.5.8. Remplacez les noms en italique par des pro­ noms:

;-6

87

1 . Parlez au professeur. 2. Visitez les musées. 3. Présen­tez votre femme. 4. Consultez votre agenda. 5. Cherchez votre passeport. 6. Terminez la conversation. 7. Faites ce travail. 8. Prenez ces valises. 9. Achetez ce pain. 10. Présentez les amis. 11. Donnez votre serviette à Anatole et Marie. 12. Apprenez le français. 13. Compre­nez Marie et Serge. 14. Faites votre thèse de doctorat. 15. Parlez à Marie et Marcelle.

5.5.9. Complétez à la forme négative:

J'ai

Je n'ai pas de...

Il y a

Il n'y a pas de...

une veste, une cravate, un ami. un neveu. un garçon. un médecin, une étudiante, des parents, un cours.

5.5.10. Traduisez:

1. Говорять про ваше стажування у Франції. 2. У не­ділю на роботу не ходять. 3. Мої батьки не живуть у Києві. 4. Марія ніколи не перекладає з німецької мови. 5. Я нікуди не йду, я залишаюся вдома. 6. Кож­на людина повинна любити тварин. 7. Це та сама людина. 8. У домі є кілька пташок. 9. Вся родина добре його розуміє. 10. Усі його діти дуже веселі. 11. Чи я можу поїхати? 12. Чим він цікавиться? 13. Він цікавиться домашніми тваринами. 14. По­просіть паспорт у Петра Сокола. 15. Попросіть у нього паспорт. 16. Попросіть його зняти телефонну трубку. 17. Я завжди забуваю купити хліба. 18. Олена Сокіл працюватиме в лікарні. 19. Петру Соколу скоро буде 35 років, я це знаю. 20. Я роз­мовляю з викладачем університету. 21. Порозмовляй­те з ним. 22. Не питайте в них нічого.