- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
При підготовці фахівців з низькотемпературної техніки необхідно забезпечити міцний зв’язок між курсом технічної термодинаміки й спеціальних дисциплін з основ холодильної техніки.
У холодильних установках здійснюється відведення енергії у формі тепла від об’єктів з відносно низькою температурою до теплоприймачів з більш високою температурою. Таке перетворення, назване в техніці підвищенням потенціалу тепла, не може, як свідчить термодинаміка, проходити мимовільно. Для підвищення потенціалу тепла необхідна витрата зовнішньої енергії того або іншого виду: електричної, механіч- ної, хімічної й ін. Установки, що виробляють холод, з кожним роком стають все більшими споживачами енергії. А зважаючи на те, що енергетичний баланс країни залежить не тільки від економічності вироблення енергії, але й від технічного рівня її використання, то, знання законів перетворення енергії (що вивчає тільки термодинаміка) зіграє значну роль в удосконаленні роботи низькотемпературної техніки.
Сучасна термодинаміка розглядає процеси, що відбуваються в природі, з погляду трансформації різних видів енергії в теплову, хоча історично термодинаміка виникла й розвивалася як наука про тепловий двигун, тобто вивчала процеси взаємного перетворення теплоти в різних теплових машинах, а також властивості тіл, які беруть участь у цих процесах. Швидше за все термодинаміку можна розглядати як загальне вчення про енергетику [3, 4, 9-13].
Фізичні явища й процеси, пов’язані з одержанням, передачею, перетворенням енергії в різних формах, незмінно привертають увагу фі-
зиків, хіміків, енергетиків та безпосередньо торкаються кожної людини. Особливої актуальності ці питання набули в останні роки, коли потреба в енергії для подальшого науково-технічного прогресу продовжує зрос- тати, а потенційні запаси традиційних джерел енергії виявляються до- сить обмеженими. Одночасно постають завдання максимально дбали- вого ставлення до навколишнього середовища, обліку екологічних обмежень і вимог при обґрунтуванні та виборі технічних рішень.
Щодо тієї ролі, яку відіграє енергетика, академік Г.М.Кржижа- новський сказав, що енергетика держави характеризує її працездатність, а це значить, що немає такої галузі людської діяльності, виробничих та побутових процесів, у яких впливовим фактором не було б те, що зветься енергетикою. Таким чином, енергетика – це вчення про ціле- спрямоване й раціональне ведіння практичних процесів перетворення енергії в інтересах суспільства. У зв’язку з цим для дуже широкого кола фахівців, зайнятих у народному господарстві, та студентів, майже всіх технічних спеціальностей, стає актуальним свідоме розуміння фізичних основ сучасної енергетики – насамперед основ термодинаміки – та вміння вільно володіти ними.
Джон Фен [13] у книзі “Машини, енергія, ентропія” відзначив справедливість наступних переконань: кожна широко освічена людина повинна мати деяке поняття про закони термодинаміки; будь-яка людина, що навіть не має ніякої підготовки в галузі математики й природничих наук, може, витративши порівняно небагато зусиль, зрозуміти ці закони. Кожна людина повинна розуміти, що обертає колеса автомобіля, який привіз його в театр, - це не менш важливо, ніж розуміти п’єсу Шекспіра.
З вищевикладеного випливає основне завдання термодинаміки, а саме, вивчення насамперед тих умов, при дотриманні яких перетворення одних видів енергії в інші здійснюється найбільш раціонально. Необ- хідно відзначити, що в термодинаміці основними видами енергії є теп- лота й робота, що підтверджується значенням самого терміна “ термодинаміка”.
Слово “термодинаміка” грецького походження: “терме” означає тепло, жар, вогонь, “динамікос” – силу, рух, а все разом – “рушійну силу тепла”. Сам термін термодинаміка з’явився в статті В. Томсона в 1845 році, що означало “теплота – робота”[14].
Вільям Томсон (згодом лорд Кельвін) народився в Белфасті у 1824 році. У 22 роки одержав кафедру фізики в університеті у Глазго й очолював цю кафедру 53 роки. У 1892 р. він одержав титул лорда Кельвіна (Кельвін – назва річки, що протікає поблизу університету Глазго, з яким було зв’язано майже все життя Томсона; його біографи припускають, що він сам придумав це ім’я). Кількість робіт Томсона надзвичайно велика. Йому належать грунтовні роботи в галузі елект- рики, він є одним із засновників другого початку термодинаміки. Він ввів поняття абсолютної температури й виконав ряд найцікавіших робіт в галузі теорії світла. Визначною рисою Томсона-Кельвіна є сполучення теорії й практики. Довгий час він був членом Глазгівської міської ради, де займався винятково технічними питаннями удосконалення водо- проводу й каналізації.
Таким чином, термодинаміка як загальне вчення про енергію є фундаментальною загальноінженерною наукою. Перетворення енергії визначає основне завдання галузі науки, названої енергетикою, до якої належить й виробництво холоду.
Найважливішими взаємозалежними поняттями термодинаміки є енергія, теплота й робота.