- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
У теоретичному компресорі, де відсутні втрати й стиск пари адіабатичний, витрачену потужність визначають по формулі
(10.20)
де — теоретична потужність компресора, кВт; - теоретична кількість циркулюючого холодильного агента, кг/с; і1 і і2 —ентальпія пари на початку й кінці стиску, кДж/кг. У дійсному компресорі енергетичні витрати збільшуються, і це відбувається головним чином за рахунок теплообміну пари зі стінками циліндра, опору в клапанах при усмоктуванні й нагнітанні, а також за рахунок тертя частин, що рухаються у компресорі.
Потужність, яка витрачується у дійсному робочому процесі на стискання холодильного агента у циліндрі компресора, називається індикаторною потужністю Nі. Її можна визначити по індикаторній діаграмі
(10.21)
де — середній індикаторний тиск, тобто середній тиск у циліндрі ком- пресора, визначений по індикаторній діаграмі, Па; — об’єм, опису- ваний поршнем, м3/с.
Збільшення енергетичних витрат у дійсному процесі, в порівнянні з теоретичним, характеризується індикаторним коефіцієнтом корисної дії , що виражається відношенням теоретичної потужності до індикаторної потужності компресора :
(10.22)
Індикаторним к. к. д. виражають енергетичні втрати від теплообміну в циліндрі й від опору в клапанах при усмоктуванні й нагнітанні, однак він не враховує втрат на тертя в частинах компресора, що рухаються.
Потужність, підведена до вала компресора, називається ефективною потужністю . Вона може бути представлена сумою індикаторної потужності і потужності, що витрачається на подолання тертя в частинах компресора, що рухаються, :
(10.23)
Потужність, що витрачається на тертя, приблизно можна підрахувати по формулі
(10.24)
де Ртр — умовна величина тиску тертя 0,04—0,0614 Па.
Втрати на тертя оцінюють механічним к. к. д. мех, що виражається відношенням індикаторної потужності до ефективної
(10.25)
Потужність, витрачена в компресорі, залежить від режиму роботи машини. Якщо з підвищенням температури кипіння холодопродук- тивність зростає неухильно, то споживана потужність збільшується до певного максимального значення, а потім трошки знижується. Максимальне значення споживаної енергії відповідає певному співвідношенню між тисками у випарнику Р0 й у конденсаторі Рк:
(10.26)
Таким чином, при підборі електродвигуна треба потужність компресора підраховувати при режимі максимальної витрати енергії. Потужність електродвигуна
(10.27)
де ηп - к. к. д. пасової передачі (приблизно виражається величиною 95); ηел -к. к. д. електродвигуна (залежно від його типу коливається в межах 0,8-0,9).
При зіставленні різних компресорів характерною величиною є холодопродуктивність, віднесена до затрачуваної потужності, що відповідає холодильному коефіцієнту машини.
Теоретичний холодильний коефіцієнт
(10.28)
Ефективний холодильний коефіцієнт
(10.29)