- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
Питання для самоконтролю
1. У яких процесах ентропія системи залишається величиною постійною?
2. Принцип зростання ентропії ізольованої системи.
3. Як визначити зменшення працездатності ізольованої системи?
4. Сформулюйте поняття ексергії.
5. У чім полягає практична перевага ексергії?
6. Що відображає ексергетичний ККД реальних установок?
Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
13.1 Повітряна холодильна машина
Повітряні компресорні холодильні машини з’явилися, і вперше були використані, в минулому столітті на морських судах у Франції, Англії й інших країнах. Повітря загальнодоступне, небезпечне і досить нейтральне до металів і змащення. Однак одержання більш досконалих, у термодинамічному відношенні, холодильних агентів і недоліки в конструкції повітряних холодильних машин привели до того, що до початку нашого століття ці машини майже зникли із широкої практики.
Повітряна холодильна машина складається з компресора I, охолод- жувача стисненого повітря II, детандера III і холодильної камери IV (рис.13.1а)
Повітря з камери IV засмоктується компресором, стискується до тиску 0,4-0,5 мПа і нагрівається до температури 113-140 °С. З компресора повітря нагнітається у водяний охолоджувач II, у якому охолоджується до температури, близької до температури охолодної води (біля +20 25 °С).
Адіабатичне розширення в детандері супроводжується різким спадом температури й тиску. Ступінь розширення повітря в циліндрі детандера вибирають із таким розрахунком, щоб температура повітря на виході з детандера була нижче температури холодильної камери. При тиску наприкінці розширення в 0,098 мПа ця температура досягає -74 -88 °С.
Після детандера холодне повітря попадає в камеру IV, де нагрівається й знову засмоктується компресором.
ІІ P T
а б в
3 2 q1 2
ІІІ І
вода 3 5
IV 6 1
4 1 4 q2
V S
Рис. 13.1. Повітряна холодильна машина: а) – схема; б) – робочий цикл у Pv – діаграмі; в) робочий цикл у Ts – діаграмі.
Існують два засоби відбору тепла від повітря в холодильній камері: засіб відкритої циркуляції, коли холодне повітря безпосередньо змішується з повітрям камери, і закритий засіб, при якому холодне повітря циркулює по трубчастих змійовиках.
Ідеальний цикл повітряної холодильної установки представлений у Pv і Ts – діаграмах (рис. 13.1б і 13.1в).
Повітря в процесі 1-2 адиабатно стискується від тиску Р1 до Р2. В ізобарному процесі 2-3 від повітря відводиться теплота зовнішньому джерелу, і температура його знижується від Т2 до Т3. При адіабатному розширенні в процесі 3-4 повітря додатково охолоджується від температури Т3 до Т4. Далі в ізобарному процесі 4-1 відбувається відвід теплоти від охолоджуваного приміщення (тепловіддатчика), після чого повітря нагрівається від Т4 до Т1. Робота, затрачувана на здійснення циклу, дорівнює різниці теплоти q1 і q2. Вважаючи теплоємність постійною, маємо
(13.1)
(13.2)
Тоді холодильний коефіцієнт циклу дорівнює
(13.3)
З адіабатних процесів 1-2 і 3-4
і (13.4)
але Р2 = Р3, а Р1 = Р4, тоді
Остаточно маємо
(13.5)
де Т1 – температура охолоджуваного приміщення або температура повітря, засмоктуваного в компресор; Т2 – температура стисненого повітря.
Цикл повітряної холодильної установки зовні необоротний, тому що відвід теплоти здійснюється в навколишнє середовище з постійною температурою, у межі рівної Т3. Підведення теплоти відбувається від охолоджуваного приміщення, у якому повинна підтримуватися постійна температура, що не перевищує Т1. Таким чином, через недосконалість циклу повітря після компресора повинне перегріватися на різницю температур Т2 – Т3 і охолоджуватися нижче температури охолоджу- ваного приміщення на величину Т1 – Т4. Найбільш досконалим процесом відводу теплоти був би ізотермний процес 5-3 , а процесом підведення теплоти - ізотермний процес 6-1. При цьому зазначені процеси можна було б наблизити до оборотного. Але цикл 1-5-3-6-1 буде оборотним циклом Карно. Отже, зайвий раз підтверджується, що оборотний зворотний цикл Карно є найбільш досконалим циклом холодильної установки. У порівнянні із циклом Карно в ідеальному циклі повітряної холодильної установки додатково втрачається робота, рівна сумі пл. 2352 і 1641. При цьому кількість теплоти, що відбирається від охолоджу- ваного приміщення за один цикл, буде менше на величину пл. 1641 у порівнянні з теплотою в циклі Карно.