- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
Питання для самоконтрою
1. Фактори, які є причиною переходу до багатоступінчастого стиску.
2. Цикли двоступінчастих холодильних машин.
Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
Для одержання низьких температур ( t0 < - 70 0C ) кипіння холодо- агенту застосовують каскадний цикл, з послідовним включенням двох або більше холодильних машин. У цьому випадку випарник кожної наступної установки є конденсатором попередньої. Використовувати багатоступінчасті холодильні машини для одержання низьких температур недоцільно, навіть неможливо, по причині глибокого вакууму й можливості затвердіння робочого тіла при заданій температурі кипіння. Крім цього, у агентів високого тиску низькі критичні температури, що утрудняє процес конденсації холодоагента. Оскільки холодильні цикли низького й високого ступіня відбуваються окремо, у каскадній машині можна застосовувати різні робочі речовини: у нижньому каскаді застосовують холодильний агент із низькою температурою затвердіння, у верхньому – холодильні агенти, які звичайно використовують в одноступінчастих машинах.
15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
Схема й цикл такої холодильної машини показані на рис. 15.1. Машина складається із двох одноступінчастих машин, які називаються нижньою й верхньою віткою каскаду. У нижній вітці каскаду використовується робоча речовина високого тиску, що, одержуючи теплоту у випарнику VІІ від джерела низької температури, кипить (процес 4-1), пара стискується в компресорі І (процес 1-2), охолоджується й конденсується в конденсаторі-випарнику V (процес 2-3), а потім дроселюється в дросельному вентилі VІ (процес 3-4). Теплота конденсації робочої речовини нижньої вітки каскаду відбирається робочою речовиною холодильної машини верхньої вітки каскаду - як правило, ця робоча речовина середнього тиску, що кипить у конденсаторі-випарнику. Пара робочої речовини верхньої вітки каскаду стискується компресором ІІ (процес 5-6), потім робоча речовина верхньої вітки каскаду направляється в конденсатор ІІІ (процес 6-7), дроселюється в дросельному вентилі ІV (процес 7-8) і надходить у конденсатор-випарник. Таким чином, рабоча речовина в машині нижньої вітки каскаду робить цикл І-2-3-4, а в машині верхньої вітки каскаду – цикл 5-6-7-8, і ці машини поєднуються конденсатором-випарником.
III
7 6
T 6
IV II
8 V 7 2
5 3
3 2 8 5
3 2
VI I
4 1
4 4 1 1
VII VIII S
Рис. 15.1. Схема і цикл найпростішої каскадної холодильної машини.
Як правило, робочою речовиною нижньої вітки каскаду є R13, тому під час стоянки машини, коли температура усіх її частин зрівнюється з температурою навколишнього середовища, значно підвищується тиск у всіх елементах машини (при 25 0С тиск насичених пар R13 становить 3,62 мПа).
Для запобігання від надмірного підвищення тиску в холодильній машині нижньої вітки каскаду до системи підключають розширювальну посудину VІІІ, розраховану так, щоб при зупинці машини тиск у всіх елементах машини не перевищував розрахункового граничного значення.
Порівнюючи ефективність каскадних і двоступінчастих холодильних машин, слід зазначити, що якби в обох вітках каскаду циркулювала та сама робоча речовина, а перепад температур становив би Тн - Т0в = 0 (це можливо тільки при нескінченно великій поверхні теплообміну конденсатора-випарника), то така каскадная машина була б термодинамічно рівноцінна двоступінчастой.
При наявності кінцевої різниці температур у конденсаторі-випарнику (звичайно 5-10 °С) холодильний коефіцієнт каскадної машини завжди нижче, ніж двоступінчастої, тому що процес теплообміну в цьому випадку приводить до необоротних втрат.