6. Здатність планувати власну життєдіяль-ність і реалізовувати це.

Критерій заснований на постулаті, що всі плани, побудовані нормальною людиною, реалізовані або повинні бути реалізовані незалежно від стану його фізичного здоро-в'я, матеріального становища та економіч-них умов. Тому Ви повинні переконати ліка-

ря, що постійно будуєте тільки такі плани, які завжди повинні реалізувати навіть у випадку розорення Вашого підприємства

або економічної кризи, інакше з Вашою психікою не все гаразд.

293

7. Здатність змінювати спосіб поведінки в залежності від зміни життєвих ситуацій і обставин. Критерій заснований на постулаті, що поведінка нормальної людини змінюється або повинна змінюватися при зміні життєвих ситуацій і обставин. Тому як тільки змінять-ся життєві ситуації та обставини, Ви повинні відразу ж змінити або замінити будь-яку здійснювану Вами діяльність, інакше Вас можуть визнати психічно хворим.

___________________________________

294

Виділяють такі складові здоров'я людини: 1) фізична (фізичний розвиток, фізична активність, фізичне благополуччя, фізичні обмеження),

2) психічна (психічний розвиток, психічне благополуччя, контроль поведінки і емоцій-них реакцій, функціонування когнітивних процесів),

3) соціальна (міжособистісне спілкування), 4) рольова (свобода в виконанні звичайних ролей вдома, на роботі),

5) загальна самооцінка здоров'я.

295

Загальновизнаним є виділення 5 груп здоров'я: 1. Здорові з нормальним розвитком і нормальним рівнем функцій. 2. Здорові, але мають функціональні або деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих і хронічних захворювань. 3. Хворі хронічними хворобами в стані ком-пенсації зі збереженими функціональними можливостями організму. 4. Хворі з хронічними хворобами в стані субкомпенсації, зі зниженими функціональ-ними можливостями. ___________________________________

296

5. Хворі з хронічними хворобами в стані декомпенсації зі значно зниженими функціональними можливостями організму.

Психічне здоров'я – це:

- відсутність психічного захворювання;

- нормальний психічний розвиток і

- сприятливий функціональний стан вищих

відділів ЦНС.

297

Відповідно до більш ранніх критеріїв ВООЗ, під психічним здоров'ям слід розуміти:

1. Відсутність виражених психічних розла-дів;

2. Певний резерв сил людини, завдяки якому вона може подолати несподівані стреси, труднощі, що виникають у виняткових обставинах;

3. Стан рівноваги між людиною і навколиш-нім світом, гармонії між ним і суспільством, співіснування уявлень окремої людини з уявленнями інших людей про "об'єктивну реальність".

___________________________________

298

У сучасній психології виділяють кілька підходів до розуміння «норми».

1. Статистичний підхід

Найпоширенішим для багатьох психологів і психіатрів є розуміння норми як чогось се-реднього, усталеного, такого, що не виділя-ється з маси, як найбільш пристосованого, адаптованого до навколишнього середови-

ща. Як правило, чим рідше зустрічається та чи інша форма поведінки, тим більша ймо- вірність, що її будуть сприймати як аномаль-ну. Бути нормальним означає бути, як всі, відповідати усередненому стандарту (серед-ньостатистичному нормативу) оцінки мож-ливостей людини.

Цьому підходу відповідає оцінка розумової відсталості по показнику IQ.

299

Нижче 20 - глибока розумова відсталість 20-34 - виражена розумова відсталість

35-49 - помірна розумова відсталість

50-70 - легка розумова відсталість

71-84 – розум. відсталість близька до норми 85-114 - НОРМА

115-124 - інтелект вище норми

125-134 - високий інтелект

135 і вище - геній

Але статистично «нормальне» суспільство не буде розвиватися і в підсумку загине. Отже, необхідні варіації нормативу для розвитку суспільства.

___________________________________

300

2. Адаптаційний підхід

Бути нормальним означає бути пристосо-ваним, адаптованим. Цей підхід найбільш близький до цілісного погляду на людину, що живе в умовах, що змінюються.

Але здатність соціально адаптуватися до будь-яких умов і на будь-якому рівні свід-чить про нерозвиненість особистості.

3.Культурно-релятивістський підхід

Нормальне - то, що відповідає уявленням даної культури про норму.

Але існують універсальні психічні розлади, наприклад, старече слабоумство, які не залежать ні від культури, ні від рангу.

301

4.Психопатологічний підхід

Норма розуміється, як відсутність будь-яких виражених патологічних симптомів.

В своїх тестах і анкетах дослідники виходять з уявлень і категорій, запозичених з психіат-рії, і на їх основі будують структуру як хво-рої, так і здорової особистості. Однак, не ви-

кликає сумнівів однобокість цього підходу.

5. Гуманітарний (гуманістичний) підхід

Норма - це стан людини, котра самоудоско-налюється, самоактуалізується.

___________________________________

302

А. Маслоу пропонує наступні характеристики особистостей, котрі самоактуалізуються: - ефективне сприйняття реальності;

- стійкість до того, що сприймається;

- прийняття себе, інших, природи;

- відсутність сорому, провини, тривоги;

- безпосередність, простота, природність;

- центрованість на цілі;

- незалежність та наявність потреби в самоті від суєти;

- автономія, тобто незалежність від культури й оточення;

303

- наявність відповідальності за свою долю;

- спокійне ставлення до соціальних заохо-чень;

- свіжість сприйняття, відкритість нових вра-жень, вміння радіти життю;

- вершинні переживання стану підйому і екстазу;

- глибокі міжособистісні відносини;

- розмежування цілей і засобів;

- філософське почуття гумору;

- опір окультуренню.

___________________________________

304

Фромм виділяє такі характерні риси норми: - продуктивна діяльність, тобто творення;

- зв'язок людини із зовнішнім світом через емоції і переживання;

- осягнення об'єктивної реальності своїм інтелектом; - усвідомлення власної неповторності при наявності зв'язку з близькими і з іншими людьми; - відсутність визнання ірраціональних авто-ритетів, але охоче підпорядкування раціо-нальним; - постійне відродження нормальної людини; - нормальна людина дивиться на життя як

на найбільше з дарованих їй благ

305

Норма - це процес досягнення особистістю (біопсихосоціальною одиницею) функціо-нального оптимуму і динамічної рівноваги в реалізації цілей самозбереження, розвитку і самореалізації.

Психічно ненормальною (аномальною) вва-жається поведінка, яка йде врозріз з цін-ностями, звичками або думками більшості людей у ​​суспільстві.

Література 1. Братусь Б.С. Аномалії особистості. М., Думка, 1988 2. Ганнушкіна П.Б. Вибрані праці, М., Медицина, 1964 ____________________________________

306

3. Зейгарник Б.В. Патопсихологія. М., изд-во МГУ, 1999

4. Леонгард. Акцентуйовані особистості. М. 1981

5. Психологія / За ред. А.А. Крилова. СПб, 1998 6. Практикум з патопсихології. М., изд-во МГУ, 1987

Методи дослідження в медичній психології доцільно розділити на три групи:

1) Інтерв'ювання,

2) Експериментально-психологічні методи дослідження,

307

3) Оцінка ефективності психокорекційного впливу.

Цілі інтерв’ювання:

- оцінка індивідуально-психологічних особливостей клієнта або пацієнта,

- ранжування виявлених особливостей за:

- якістю,

- силою і

- тяжкістю та

- віднесення їх до:

- психологічних феноменів або до

- психопатологічних симптомів.

___________________________________

308

Існує декілька поширених у середовищі медичних психологів міфів:

1. Інтерв’ю можна здійснювати заочно без безпосереднього контакту з клієнтом.

2. Інтерв’ю можна проводити довільно без будь-яких правил

3. Інтерв’ю – це індивідуальна творчість фахівця інтерв’юера

4. Інтерв’ю не обов’язково документувати, головне – поставити діагноз

5. Інтерв’ю не повинно нести в собі функ-ції психокорекції

309

6. Інтерв’ю не є науковим дослідженням,

тому воно не підлягає будь-якій перевірці

7. Інтерв’ю – це священнодія і вчитись йому можна тільки на сеансах Вчителя – досвідченого фахівця психолога.

8. До того ж, лікарям психіатрам невідома норма психіки та й у практичній діяльності вони спілкуються лише з хворими, тому їх опитування завжди тенденційне, упередже-не, направлене на «обов’язкове» виявлен-ня патології.

___________________________________

310

Отже принципами інтерв'ю є:

- однозначність,

- точність і

- доступність формулювань-питань,

- адекватність,

- послідовність (алгоритмізованість),

- гнучкість,

- неупередженість опитування,

- перевірюваність отримуваної інформації,

- опитування повинно нести в собі і діагностичну і лікувальну (заспокійливу) функції

311

Питання повинні формулюватись точно і однозначно, тобто не допускати різного сприйняття їх суті

Відповідь на них повинна також бути однозначною і інформативною відносно мети дослідження

Принцип доступності базується на кількох параметрах:

- словниковому (лінгвістичному),

- освітньому,

- культурному,

- культуральному,

__________________________________

312

- мовному,

- національному,

- етнічному та інших факторах.

Доступність грунтується на урахуванні діагностом:

• статусу пацієнта,

• рівня його знань,

• словникового запасу,

• субкультуральних особливостей,

• жаргонної практики.

313

Антиципаційний тренінг – властивість інтерв’ю, котра поєднує діагностичні і лікувальні його функції.

Інтерв'ю складається з:

- вербальних і

- невербальних способів спілкування

Мова міміки і жестів - це той фундамент, на якому грунтується консультування та інтерв'ювання.

Невербальна мова, на думку А.Айві, функціонує на трьох рівнях:

___________________________________

314

• Умови взаємодії:

• час і

• місце бесіди,

• оформлення кабінету,

• одяг та інші важливі деталі, більшість з яких впливає на характер взаємин між двома людьми;

• Інформаційний потік:

• важлива інформація часто приходить до нас у формі невербальної комуні-кації, але набагато частіше

• невербальна комунікація модифікує зміст і переставляє акценти в словес-ному контексті;

315

• Інтерпретація: індивіди, що належить до різних культур, мають зовсім різні способи інтерпретації невербальної комунікації. Те, що сприйняв з невербальної мови один, може докорінно відрізнятися від того, що зрозумів інший. Тому для більш правильної інтерпретації невербальної мови необхідно декілька сеансів спілкування з людиною.

Візуальний контакт. Важливо те, коли і чому індивід перестає дивитися вам в очі. Рух очей - ключ до того, що відбувається в голові клієнта. Зазвичай візуальний контакт припиняється, коли людина говорить на делікатну тему.

____________________________________

316

Мова тіла. За цим параметром суттєво відрізняються представники різних культур. Різні групи вкладають неоднаковий зміст в одні й ті ж жести.

Інтонація і темп мови. Інтонація і темп мови людини може стільки ж сказати про неї, особливо про її емоційний стан, скільки і вербальна інформація. Те, наскільки го-лосно або тихо вимовляються речення, може служити індикатором сили почуттів. Швидка мова зазвичай асоціюється зі станом нервозності і гіперактивності; в той час як уповільнена мова може свідчити про млявість і депресію.

317

За Д. Гріндером і Р. Бендлером існує три типи неузгодженостей в структурі мови інтерв'юйованого, які можуть служити для вивчення глибинної структури психіки людини: - викреслення,

• спотворення і

• надузагальнення.

Експериментально-психологічні (пато-і нейропсихологічні) методи дослідження

Патопсихологічні методи досліджень

___________________________________

318

Під патопсихологічним дослідженням (екс-периментами) в психології розуміється використання будь-якої діагностичної про-цедури з метою моделювання цілісної системи пізнавальних процесів, мотивів і відносин особистості (Б.В.Зейгарник).

Завданнями параклінічних методів у клінічній психології є:

- виявлення змін окремих психічних функ-

цій і

- виявлення патопсихологічних синдромів.

319

Під патопсихологічним синдромом розумі-ють патогенетично обумовлену спільність симптомів, ознак психічних розладів, внут-рішньо взаємообумовлених і взаємопо-в'язаних (В.М.Блейхер).

Медичний психолог направляє своє дослід-ження на розкриття і аналіз:

- певних компонентів мозкової діяльності,

- її ланок і

- чинників,

випадання яких є причиною формування симптомів, котрі спостерігаються в клініці.

___________________________________

320

• шизофренічний • афективно-ендогенний

• олігофренічний • екзогенно-органічний • ендогенно-органічний • особистісно-аномальний • психогенно-психотичний • психогенно-невротичний

321

Шизофренічний симптомокомплекс склада-ється з таких особистісно-мотиваційних розладів як:

- зміна структури та ієрархії мотивів,

- розлади розумової діяльності, що пору-шують:

- цілеспрямованість мислення і

- смислоутворення:

• резонерство,

• зісковзування,

• різноплановість,

• патологічний полісемантизм при

_________________________________

322

- збереженні операційної функції,

- емоційні розлади:

• спрощення,

• дисоціація емоційних проявів,

• знакова парадоксальність,

- зміна самооцінки і

- зміна самосвідомості:

• аутизм,

• сенситивність,

• відчуженість і

• підвищена рефлексія.

323

В психопатичний (особистісно-аномальний) симптомокомплекс входять:

- емоційно-вольові розлади,

- порушення структури та ієрархії мотивів,

- неадекватність самооцінки та рівня домагань,

- порушення мислення у вигляді

«відносного афективного недоумства»,

- порушення прогнозування та опори на минулий досвід.

___________________________________

324

Органічний (екзо-і ендогенний) симптомо-комплекс характеризується:

• загальне зниження інтелекту,

• розпад накопичених відомостей і знань,

• мнестичні розлади:

• довгострокової і

• оперативної пам'яті,

• порушення уваги та

• розумової працездатності,

• порушення операційної сторони і

• цілеспрямованості мислення,

• зміна емоціональної сфери з афектив-ною лабільністю,

• порушення критичних здатностей і

• самоконтролю.

325

В олігофренічний симптомокомплекс вхо-дять:

• нездатність до навчання та формування понять,

• дефіцит інтелекту,

• дефіцит загальних відомостей і знань,

• примітивність і конкретність мислення,

• нездатність до абстрагування,

• підвищена сугестивність,

• емоційні розлади.

___________________________________

326

Правильна кваліфікація патопсихологіч-ного синдрому дозволяє медичному психо-логу:

• верифікувати нозологічний діагноз і

• у вірному руслі направити корекційну і терапевтичну роботу.

Вміння:

• підібрати необхідні при конкретній клі-нічно виявленій патології параклінічні методи,

• обгрунтувати необхідність їх викори-стання,

• вірно трактувати отримані з їх допомогою результати

вважається невід'ємною складовою діяль-ності медичного психолога.

327

Основні методи патопсихологической діаг-ностики при порушеннях тих чи інших сфер психічної діяльності:

Розлади уваги:

• таблиці Шульте Класичний

• коректурна проба

• рахунок по Крепелину

• методика Мюнстерберга

Розлади пам'яті:

• тест десяти слів

• піктограма

____________________________________

328

Розлади сприйняття:

• сенсорна збудливість

• проба Ашафенбург

• проба Рейхардта

• проба Ліпмана

Розлади мислення:

• тести на класифікацію,

• виключення,

• силогізми,

• аналогії,

• узагальнення

• асоціативний експеримент

• проблема Евер’є

• піктограма

• тест дискримінації властивостей понять

329

Розлади емоцій:

• тест Спілбергера

• метод колірних виборів Люшера

Розлади інтелекту:

• тест Равена

• тест Векслера

Детальніше про методи дослідження та критерії оцінки результатів див додатковий файл «Тести до опорн консп»

Практична класифікація методів психоте-рапії (за Михайловим Б. В.,2002)

І. Класичні методи,

1. Сугестивні.

1.1. Сугестія,

____________________________________

330

1.2. Гіпнотерапія,

1.3. Самонавіювання і автотренінг,

1.4. Емоційно-стресова психотерапія,

1.5. Плацебо-терапія

2. Раціональна психотерапія.

3. Психоаналіз.

4. Поведінкова терапія.

ІІ. Групова психотерапія.

ІІІ. Синтетичні методи (психотерапія нової хвилі “new wave”):

1. «Еріксоновський» гіпноз,

2. Нейро-лінгвістичне програмування,

331

3. Гештальт-терапія,

4. Груповий аналіз,

5. Трансактний аналіз,

6. Когнітивно-біхевіоріальна терапія,

7. Екзістенційна («гуманістична») психо-терапія,

8. Психоаналітично-оріентована психоте-рапія

ІУ. Неокласичні методи.

1. Симультанно-мнестична психотерапія

(психометодологія).

У. Опосередкована психотерапія.

УІ. Фармакопсихотерапія.

1. Сугестія – інформаційний вплив на психічну сферу через навіювання, тобто:

____________________________________

332

• сприйняття суб’єктом інформації:

• ззовні

• у повному обсязі

• некритично

• без суб’єктивно-особистісного перероб-лення

Це не лише

• сприйняття, а й

• запам’ятовування й

• механізми відстроченої реалізації, котрі існують незалежно від вольової сфери пацієнта і діють як

• самостійні психічні феномени.