- •Актуальні проблеми сучасної медичної психології (опорний конспект)
- •1. Особливості вживання психоактивних речовин (пар) і поширення наркоманії в Україні.
- •90% Виявлених випадків зараження Віл-інфекцією були наслідком вживання наркотиків і використання при цьому спільних шприців.
- •90% Злочинів сьогодні відбуваються на
- •2. Загальна характеристика залежності та
- •3. Умови, що впливають на виникнення залежності.
- •3. Юридичний.
- •Депресанти:
- •Фенциклідин,
- •Кава і бетель – рослини (поширені в Океанії).
- •3 Медичної точки зору, алкоголізм відноситься до:
- •3. Етап і стадія хвороби
- •Психічна залежність
- •Фізична залежність
- •V. Соматотоксична дія.
- •1.Компульсивний потяг - (compulsion – примушування) нездоланне прагнення до наркотизації, яке досягає інтенсивності
- •Соціально-психологічні:
- •Ті, що відображають бажання змінити самопочуття:
- •Гіперактиваційні (бажання підвищити працездатність);
- •476 Мобільних консультаційних пунктів
- •19. До мішеней психотерапії залежних станів відносять:
- •20. Фази динаміки патологічного потягу до пар (розглянуті вище)
- •21. Патологічна особистість – або Alter-ego – при залежності набуває такої сили, що здатне повністю поглинути конгруентне «я».
- •Iдея цiлiсностi органiзму, проблема зв’язку його iз навколишнiм середовищем давно вивчається вiтчизняною медициною:
- •I. П. Павлов (1936):
- •1. Психосоматичні реакції та
- •2. Власне психосоматичні захворювання.
- •Психосоматози - класичнi психосоматич-нi захворювання, які супроводжуються виникненням органічної патології під дією психологiчних чинників.
- •Психосоматичнi розлади, котрі пов’язанi з особливостями емоцiйно-особистiсного реа- гування.
- •Iнтравертованiстю,
- •Iстероіднiстю.
- •Iстеричнiсть,
- •Iпохондричність,
- •Загальна медична психологія, котра вивчає:
- •Клінічна психологія. Її розділи:
- •Психокорекція — корекція за допомо-
- •Медична етика і деонтологія.
- •2) Хвороба створює важку для хворого життєво-психологічну ситуацію.
- •Усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного та психічного «я».
- •Почуття сталості та ідентичності пере-живань в однотипних ситуаціях.
- •4.Відповідність психічних реакцій (адекват-ність) силі й частоті середовищних впливів, соціальних обставин і ситуацій.
- •6. Здатність планувати власну життєдіяль-ність і реалізовувати це.
- •2. Гіпносугестія є провідною технікою навіювання пацієнтам, котрі знаходяться у
- •3. Автогенне тренування, а саме:
- •3. Психоаналіз – виявлення особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими мотивами.
- •4. Поведінкова (біхевіоральна) психотера-пія:
- •III. Критерій ступеня зміни порушених відносин особистості.
- •IV. Критерій ступеня поліпшення соціаль-ного функціонування.
1. Психосоматичні реакції та
2. Власне психосоматичні захворювання.
Перші не є патологією і зустрічаються у здо-рових людей як поодинокі, ізольовані ре-акції організму на стресорні впливи, наприк-лад, випадки частого сечовипускання та діа-реї у студентів перед екзаменами.
За М. Блейлером (1970), психосоматичнi розлади подiляють на три типи:
____________________________________
168
Психосоматози - класичнi психосоматич-нi захворювання, які супроводжуються виникненням органічної патології під дією психологiчних чинників.
Лiкування в такому випадку спрямоване на психіку (психотерапiя та психофарма-котерапiя). До цiєї групи відносять:
- гiпертонiчну хворобу,
- пептичну виразку,
- бронхiальну астму,
- неспецифічний виразковий колiт,
- нейродермiт,
- iнфаркт мiокарду,
- мiгрень.
169
Психологiчнi та поведiнковi чинники, змі-нюючи реактивність організму, вiдiграють важливу роль у виникненнi та перебігу і iнших захворювань (ендокринних, інфек-ційних, злоякiсних), але при цьому не є первинними етиологічними факторами.
Функціональні психосоматичні розлади які ще називають системними неврозами - нестійкі порушення функцій органів та сис-тем, котрі пов’язані з дією нервово-пси-хічних факторів (особливостями емоцій-них реакцій, переживанням психотравми).
____________________________________
170
До них відносять:
затинання,
енурез,
невротичні тики,
закрепи,
психогенну імпотенцію та ін.
Психосоматичнi розлади, котрі пов’язанi з особливостями емоцiйно-особистiсного реа- гування.
Порушення здоров’я у цих випадках зумов-люється вiдповiдними особливостями пове-дiнки людини, що витiкають iз певних рис особистостi i її переживань.
171
Сюди вiдносять схильнiсть до травм, ожирiння, алкоголiзм, токсико-манiї та iн.
У МКХ-10 термін "психосоматика" не вико-ристовується.
Психосоматичні розлади виявились розсія-ними по різних рубриках, а саме:
Fх45 - соматоформні розлади;
Fх50 - розлади вживання їжі;
Fх52 - сексуальна дисфункція;
Fх54 - психологічні та поведінкові чин-ники, пов’язані з розладами (не психічни-ми), класифікованими в інших розділах.
____________________________________
172
Нерідкі випадки соматизованої депресії, коли власне депресивні явища (стійко при-гнічений настрій) виявляються прихова-ними за "маскою" болів або вегетативних розладів.
Найпоширеніші варіанти маскованої деп-ресії:
а) алгічно-сенестопатична форма - на пер-шому плані болі та неприємні відчуття у різних ділянках тіла. Можливий її:
-цефалгічний,
-абдомінальний і
-кардіальний варіанти.
173
У жінок часто зустрічається глосалгічний варіант. б) агрипнічна форма - провідним є пору-шення сну.
в) діенцефалічна форма - у вигляді різноманітних вегетативних криз.
г) обсесивно-фобічна форма - з нав’язли-вими думками та страхами.
Сенсорні порушення в ділянці м’яких тканин обличчя і слизової рота можна розділити на:
парестезії - поколювання,
печіння,
зтягування,
____________________________________
174
болі - розпирання,
пульсація,
смакові розлади - гіркота,
сухість.
При діагностиці соматизованої депресії враховують:
скарги хворого,
особливості анамнезу та
динаміки хвороби, а також
ефект від проведеної терапії.
175
Лікар повинен виходити з реальності існую-чої соматичної патології і провести ретель-не інструментальне обстеження,
Серцево-судинна система.
Iшемiчна хвороба серця та iнфаркт мiокарду найчастше трапляються у так званих "коронарних особистостей". Їх тип характеру отримав назву «стрескоронар-ний профіль», «тип А» або «сiзiфовий тип», що вiдображає стан утримування себе у безперервному емоцiйному напру-женні.
____________________________________
176
Преморбідно таким людям притаманнi:
виразний перфекцiонiзм – честолюбність,
завищений рiвень домагань iз прагненням до досягнення високих стандартiв суспіль-ного життя,
мотивацiя на досягнення високої соцiаль-ної мети.
Вони відзначаються:
прагненням до конкуренції,
квапливiстю у веденнi справ,
нетерплячiстю,
почуттям високої вiдповiдальностi за
доручену справу,
177
азартнiстю,
іноді ворожістю.
Характерним є:
«занурення у роботу», адже на все iнше просто не вистачає часу.
До того ж це пояснюється тим, що такі люди краще справляються з ситуацiями, орієнтованими на досягнення високої со-ціально значущої мети, ніж проблемами сiм’ї чи при спiлкуваннi з друзями.
____________________________________
178
Стенокардія, аритмія, коронарний спазм виникають у них на тлі:
тривалих переживань,
тривог,
гніву,
фрустрації.
Біль при стенокардії часто носить атиповий характер і локалізацію.
Панічні реакції можуть супроводжуватись:
вираженою аритмією,
тахікардією,
відчуттям нестачі повітря.
179
Можлива смерть внаслідок шлуночкової екстрасистолії при переживанні тяжкого стресу.
Під час громадянської війни у США (1871) було описано синдром да Кости ("збуджене серце"). При цьому стані має місце безпідставне переконання у тому, що розвинулась тяжка хвороба серця.
Цей синдром супроводжується:
-тахікардією,
-задишкою,
-стенокардією та
-надмірною стомлюваністю.
180
Виникнення внутрiшньоособистiсного кон-флiкту мiж агресивними iмпульсами та потребою бути залежним вiд значущих осiб, може призводити до розвитку гіперто-нічної хвороби. В її етиологiї значна роль належить конфлiктнiй ситуацiї, оскiльки люди, котрі схильні до гіпертонії, гiрше адаптуються до стресогенних ситуацій їх особистість характеризується: