• Iнтравертованiстю,

• емоцiйною лабiльнiстю та

• Iстероіднiстю.

Такі риси сприяють психосоматичному реа-гуванню.

181

Спазми периферичних судин при хворобі Рейно безпосередньо пов’язані з тютюнопа- лінням, як видом токсикоманії (третій тип психосоматичних розладів за М. Блейхе-ром).

Дихальна система.

Серед особистiсних рис, що формують схильність до бронхіальної астми,

виокремлюють:

• Iстеричнiсть,

• Iпохондричність,

• неусвiдомлену тривожнiсть.

____________________________________

182

Психоаналiтики вбачають у симптомi брон-хоспазму символiчне вiдбиття особистiс-ного конфлiкту мiж потребою у нiжностi i страхом перед нею. Астматичне свистяче дихання є несвідомим проханням про любов і захист.

Головне значення у розвитку бронхiальної астми має пригнiчення матiр’ю емоцiйних проявiв дитини у ранньому дитинствi - крику, плачу та iн.

183

Сiм’ї хворих на бронхiальну астму вiдзнача-ються:

- стриманiстю у проявах емоцiй,

- батьки прагнуть контролювати ініці-

ативу своїх дiтей,

• блокувати несанкцiоновані вчинки.

Напади астми тим сильнiші, чим більше хво-рий змушений боротися iз почуттям гнiву

вiдносно до тих авторитетних осiб, які від-мовляють йому у бажанiй любовi.

____________________________________

184

Шлунково-кишковий тракт.

Виникнення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки буває не пов’язаним з інфекцією чи фізичним подразненням.

У преморбiдi таких пацієнтів характерним є

прагнення до пригнiчення потреби у залежностi з прагненням отримувати любов i турботу.

Видiлено 7 профiлів особистостi, якi зумов-люють не лише розвиток виразкової хворо-

би, але й клiнiчнi особливостi її перебiгу.

До їх складу входять найпоширеніші:

185

а) «тиранiчний пацієнт» - вiдрізняється внутрiшньою залежнiстю вiд оточення i одночасним страхом перед цiєю залежні-стю. 

Як реакцiя гiперкомпенсацiї в поведiнцi у нього виступає прагнення до тиранiчного пригнiчення оточуючих зi спалахами агресiї у випадках невдач; деякі з цих пацiєнтiв мають схильнiсть до алкоголiзацiї;

б) хворi з психопатичними рисами характе-ру, компульсивно-депресивними рисами.

Їм притаманна:

____________________________________

186

• схильнiсть «розсiювати» агресивне напру- ження на оточуючих,

• вони глузують з них, висловлюють постiй-не незадоволення. Це спричиняє негативне ставлення оточуючих і така

• негативна реакцiя ще бiльше спонукає пацiєнта проявляти агресiю,

• таким чином формується «хибне коло».

Хвороби ендокринної системи та пору-шення обміну.

Видiляють 3 психологiчнi механiзми, що сприяють захворюванню на цукровий діа-бет:

187

а) внутрiшньоособистiснi конфлiкти та потреби компенсаторно задовольняються актом харчування (формула: їжа - любов). Інтенсивний апетит та схильнiсть до ожирiння призводять до стабiльної гiперглiкемiї, яка, в результатi, функцiо-нально ослаблює секреторну діяльнiсть острiвкiв Лангерганса підшлункової залози;

б) iдентифiкацiя їжі з любов’ю. Блокування цiєї емоцiї викликає стан голоду, що посилюється незалежно вiд вживання їжi. Формується «голодний» метаболiзм, який вiдповiдає метаболiзмовi хворого на дiабет;

____________________________________

188

в) неусвiдомленi страхи, що виникають протягом всього життя, призводять до постiйного реагування за типом «уникнен-ня-боротьба», що супроводжується гiпер-глiкемiєю. Оскiльки психологiчна напруга адекватно не реалiзується, дiабет може розвинутися з початкової гiперглiкемiї. Прагнення до надмірного споживання їжі і, як наслідок, ожиріння може бути захистом вiд небажаного шлюбу, вiд невдач у соцi-альних стосунках, воно часто спостеріга-ється у людей iз незадоволеною потребою у самореалізації або як компенсацiя невдало-го сімейного життя.

189

Лікування. Комплекс лікувальних заходів включає в себе:

• психотерапевтичну роботу з хворим;

• психологічну та психотерапевтичну допо-могу членам його сім’ї та

• найближчому оточенню,

• застосування ефективних психотропних та інших біологічних психокоригуючих засо-бів. Ці методи лікування проводяться пара-лельно з суто терапевтичними впливами, які реалізують спеціалісти відповідного профілю в умовах соматичних стаціонарів за участю психіатра, який не є лікуючим лікарем (взаємодіюча психіатрія).

____________________________________

190

Хворих з тяжкими психічними розладами доцільно лікувати у психосоматичних відділеннях багатопрофільних лікарень або

у психіатричних стаціонарах (якщо дозво-ляє соматичний стан). Хворим, які не пот-ребують стаціонарного лікування цей вид спеціалізованої медичної допомоги нада-ється в амбулаторних умовах, теж на заса-дах взаємодіючої, а не заміщаючої моделі (психіатр підміняє лікаря іншого профілю) через організаційну та економічну нераціо-нальність останньої.

191

З урахуванням структури психопатологічних синдромів переважно застосовують седатив-ні засоби (броміди, валеріану, новопасит) та транквілізатори (сибазон, транксен, тазе- пам, медазепам). Цих груп препаратів дос-татньо при наявності незавершених (суб-синдромальних) клінічних проявів.

-загальнозміцнююче лікування (вітаміни, полівітаміни, магне В6).

- препарати групи бета-блокаторів, які вик-ликають анксіолітичний (протитривожний) ефект, а також - ніфедіпін та верапаміл, що мають нормотимічні властивості,

___________________________________

192

- фізіотерапевтичні процедури (електросон,

солярій),

При психопатологічно завершених станах призначають:

- антидепресанти (амітриптилін, меліпра-мін, коаксил, золофт, ципраміл).

- нейролептики: неулептил, сонапакс.

(для корекції неадаптивної поведінки)

При цьому варто пам’ятати про підвищену чутливість соматично хворих до психотроп-них медикаментів, а іноді – парадоксальну реакцію на них. Тому спочатку їх признача-ють у мінімальних дозах, а потім збільшу-ють з урахуванням індивідуальної психічної реакції та соматичного стану.

193

Основні риси сьогодення, котрі обумовлю-ють погіршення соматичного та психічного здоров’я населення, впливають на розви-ток медичної психології і вимагають відпо-віді від неї це:

- високий динамізм соціально-технократич-ного розвитку сучасного загальносвітового суспільства та

- перехідний період суспільно-політичного устрою України.

Простежується тенденція до погіршення стану психічного здоров’я населення України.

____________________________________

194

Негативний вплив на психіку людини спричиняють:

- погіршення екологічної ситуації,

- збільшення кількості соціальнозумовле

них стресогенних чинників, а також

- зростання й розширення масштабів

техногенних аварій та природних катаст-

роф, які мають серйозні віддалені меди-

ко-соціальні наслідки.

- до 50–60% пацієнтів загальносоматичної

мережі мають недіагностовані невротичні

та депресивні розлади,

195

- більшість професійних доктрин і організаційних форм надання медичної допомоги продовжує орієнтувати психоте-рапію як вузьку спеціальність, зосередже-ну лише в психіатричній мережі,

- медична психологія у рамках клінічної медицини сприймається як деяка допоміж-на, параклінічна («паратерапевтична») спе-

ціальність,

Фундаментальні і прикладні наукові дослід-ження щодо психогенних механізмів роз-витку хворобливих станів та психотера-певтичних методів їх лікування та запобігання є явно недостатніми.

____________________________________

196

Це обумовлює недостатність масового методичного забезпечення застосування психотерапії в лікувальному процесі.

Негативною тенденцією медичної психо-логії поки що є екстенсивний характер її розвитку. Це також:

- призводить до існування величезної кількості форм і методів психотерапії і психокорекції (більше 600),

- дезорієнтує професійну громаду і

- створює можливість для прикриття не-професійних та відверто шарлатанських напрямків освітньої та лікувальної діяльно-сті.

197

Поняття медичної психології трактується зайво широко: у число її «методів» вклю-чаються далекі від клінічного і медико-соціального напрямків, у тому числі психопрофілактичного і психогігієнічного застосування релігійної і езотеричної пси-хотехніки. Унаслідок цього медична психо-

логія в цілому з’являється як медико-орієн-тована сукупність практик, характерною рисою яких є приналежність ряду пара-дигм, доктрин або концепцій, найбільш відомими з яких є нейродинамічна і психодинамічна парадигми.

____________________________________

198

Одночасно іншим парадигмам медичної психології — поведінковій, раціональній та мнестологічній — не приділяється належної уваги.

Серйозні проблеми існують і з дисцип-лінарною ідентичністю медичної психо-логії:

- з одного боку, вона невірно ототожнена з вітчизняною фізіологічно-орієнтованою гіпнологією першої третини XX століття, - вона знаходиться під вираженим патрона-

199

том клінічної психіатрії, будучи її приклад-ною практикою, а з іншого боку — асимілюється то з психотерапією то з психоаналізом, що повернувся у вітчизняний медичний простір.

Сучасна медична психологія — галузь психології, яка є системою міждис-циплінарних наукових знань і практичної діяльності, об’єднаних загальною метою вивчення психологічних аспектів здоров’я особистості і міжособистісних відношень як здорової, так і хворої людини, причин та умов розвитку їх порушень і девіацій.

____________________________________

200

До завдань медичної психології входять:

- розробка ефективних методів психодіаг-

ностики,

- психотерапія і психореабілітація,

- психокорекція,

- психопрофілактика (психогігієна),

- судово-психологічна експертиза,

- медична етика і деонтологія,

- організація медико-психологічної допо-

моги.

201

Медична психологія базується на:

- медичних,

- психологічних,

- соціологічних та

- біологічних знаннях і

- пов’язана з клінічними медичними дисцип-

лінами (психіатрією, неврологією, нарко-логією, терапією, хірургією, педіатрією та

ін.), а також з медичною соціологією і судовою медициною.

____________________________________

202

Проблеми медичної психології розробля-ються різними спеціалістами:

• медиками та

• психологами

у той же час необхідно визначити:

• теоретичні основи,

• загальні принципи і

• підходи до вивчення психічного здоров’я людини.

203

Різні підходи призвели до:

• недостатньої уніфікації медико-психо-логічної термінології,

• до певного роз’єднання понять, зокрема до

• неоднозначного формулювання навіть основних з них, таких як:

• медична психологія і

• клінічна психологія,

• патопсихологія і

• психопатологія,

• соціальна психологія.

____________________________________

204

Не вирішене досі питання про те, хто повинен бути медичним психологом:

• лікар чи

• психолог чи

• фахівець з тією та другою освітою.

Необхідно чітко розмежувати:

• терміни,

• поняття,

• виділення частин і

• розділів медичної психології, що є необхідною умовою успішного рішення:

205

• не лише теоретичних, але і

• важливіших практичних її завдань,

а саме:

• підвищення ефективності:

• психодіагностичних,

• психотерапевтичних,

• психогігієнічних,

• психопрофілактичних та

• реабілітаційних заходів,

• психологічної експертизи і завдання:

• збереження психічного здоров’я та

• формування гармонійної особистості з високим рівнем адаптації в соціумі.

____________________________________

206

Уявляється доцільним виділити 4 основні частини медичної психології.