Практикум Плани семінарських і практичних занять
Тема 1 Управління трудовими ресурсами як наука і сфера практичної діяльності
Семінар
1. Визначення ролі управління трудовими ресурсами.
2. Зміст управління трудовими ресурсами.
3. Механізм управління трудовими ресурсами.
4. Удосконалення управління трудовими ресурсами.
5. Сучасні тенденції розвитку науки управління трудовими ресурсами.
Література: 20, c.5-13; 26, с.8-17
Тема 2. Система управління трудовими ресурсами
Семінар
1. Механізм системи управління трудовими ресурсами.
2. Характеристика підсистем системи управління трудовими ресурсами.
3. Структура органів управління трудовими ресурсами.
4. Завдання громадських організацій в системі управління трудовими ресурсами.
5. Прийняття та реалізація рішень з управління трудовими ресурсами.
Література: 20, c.13-28; 26, с.19-32
Тема 3. Населення і демографічна політика України Практичне заняття Методичні рекомендації
Кількісні зміни показників чисельності населення характеризують показники абсолютного приросту, темпи росту і темпи приросту населення за рік.
Вікова структура населення складається з населення до робочого віку – діти й підлітки; робочого віку - населення працездатного віку; робочий віку.
У залежності від співвідношення питомої ваги дітей і старших людей згідно існуючої класифікації Зундберга виділяють: прогресивну – з перевагою дітей, стаціонарну – з приблизно рівною долею питомої ваги дітей і старших людей і регресивну – з перевагою старших людей, вікові структури. Вікові характеристики визначаються показниками середнього, медіанного і модального віку населення.
Вікову структуру населення характеризують показники демографічної навантаження населення працездатного віку, які визначають скільки людей на 1000 чоловік населення працездатного віку припадає непрацездатного населення. Відповідно розрізняють коефіцієнт навантаження дітьми, коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку, коефіцієнт загального навантаження (дітьми та особами старше працездатного віку) і визначають як відношення чисельності населення відповідних вікових груп до чисельності населення працездатного віку, розраховуються коефіцієнти в промілях.
Питома вага осіб неробочого віку в загальній чисельності населення є характеристикою рівня старості. Ступінь розвитку старіння населення визначає коефіцієнт співвідношення чисельності населення старшого віку до чисельності населення до робочого і робочого віку. Співвідношення населення між старшим поколінням і молоддю визначає коефіцієнт Сові і визначає число старших людей на 1000 молодих.
Показниками природного руху населення є абсолютні і відносні показники народжуваності і смертності, природного приросту і зменшення чисельності. Коефіцієнти народжуваності і смертності визначають як відношення числа, відповідно, померлих, народжених до величини середньої чисельності населення в промілях. Коефіцієнт природного приросту населення є відношення величини природного приросту населення до середньої чисельності населення в промілях. Коефіцієнт природного приросту населення є різниця коефіцієнтів народжуваності і смертності. Коефіцієнт приросту населення визначається як відношення загального приросту населення до середньої чисельності населення в промілях. Середня чисельність населення визначається як середньоарифметична чисельності на початок і кінець року чи шляхом додавання до первісної чисельності половини її приросту.
Середній коефіцієнт приросту населення (кt ) визначається за n років:
,
де Pn - P0 – загальний приріст населення, осіб;
– середня
чисельність населення, осіб.
Абсолютними показниками міграції є число прибулих, число вибулих, чиста міграція (сальдо міграції) як різниця між числом прибулих і числом вибулих та валова міграція як сума числа прибулих і вибулих.
Відносні показники міграції розраховуються на 1000 осіб населення, в промілях. Коефіцієнт інтенсивності прибуття є відношення числа прибулих за рік до середньої чисельності населення. Коефіцієнт інтенсивності вибуття визначається як відношення числа вибулих за рік до середньої чисельності населення, коефіцієнт інтенсивності обороту є відношення валової міграції до середньої чисельності населення, коефіцієнт інтенсивності чистої міграції - відношення числа чистої міграції до середньої чисельності населення. Різниця коефіцієнта прибуття і вибуття визначає коефіцієнт міграційного приросту.
Коефіцієнт ефективності міжрайонного обміну населення визначається як відношення різниці числа прибулого і вибулого населення до їх суми.