- •Посібник з інформатики і системології
- •Тема 1. Використання текстового процесора Word в практичній роботі фахівця
- •1.1. Теоретична частина
- •1.2. Завдання для виконання лабораторної роботи
- •1.3 Приклад виконання роботи
- •1. Друкування та форматування тексту
- •2. Складання списків та їх форматування Кондитерська фабрика
- •3.Створення таблиці
- •4. Користування об’єктами WordArt
- •5. Створення формул
- •6. Складання блок-схеми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Використання табличного процесора ms Excel в практичній роботі фахівця
- •2.1. Теоретична частина
- •2.2. Типи даних ет Excel
- •2.3. Сортування та фільтрація даних
- •2.4. Статистична обробка експериментальних даних на еп Excel (Завдання №1)
- •2.5. Завдання для виконання роботи
- •2.6. Приклад виконання роботи
- •2.7. Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Алгоритмізація фахових задач та їх програмування на мові Pascal for Windows
- •3.1. Алгоритми
- •Фігури блок-схем
- •3.2. Основи програмування на мові Pascal for Windows
- •3.3. Завдання для виконання лабораторної роботи
- •Завдання по темі
- •3.4. Приклад виконання роботи
- •3.5. Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Використання системи MathCad для розв’язування фахових задач
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основи роботи в MathCad
- •1. Визначення змінних та їх результатів
- •4.3. Графічні об’єкти
- •В. Графічний вигляд функції
- •4.4. Символьний режим роботи
- •4.5. Завдання до виконання лабораторних робіт
- •Варіанти завдань
- •Варіанти до завдання 1
- •Варіанти до завдання 2
- •Варіанти до завдання 3
- •Варіанти завдання 4
- •Варіанти до завдання 5
- •4.6. Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •5.1. Завдання до виконання роботи
- •Варіанти завдань
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розв’язок нелінійних рівнянь та їх систем
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Етапи відокремлення коренів
- •6.3. Способи уточнення коренів
- •6.3.1. Метод половинного ділення (дихотомії)
- •6.3.2. Уточнення коренів методом хорд
- •6.3.3. Уточнення кореня методом дотичних (Ньютона)
- •6.3.4. Ітераційний метод уточнення кореня
- •6.3.5. Система нелінійних рівнянь
- •Варіанти завдань
- •6.4. Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Інтерполяція і апроксимація функцій заданих таблично
- •7.1. Постановка задачі
- •7.2. Інтерполяційний поліном Лагранжа
- •7.3. Табличний метод застосування полінома Лагранжа
- •7.4. Інтерполяційні формули Ньютона
- •Перша інтерполяційна формула Ньютона
- •Друга інтерполяційна формула Ньютона
- •7.5. Обернена інтерполяція
- •Обернена інтерполяція
- •7.6. Апроксимація функцій методом найменших квадратів
- •7.7. Нелінійна апроксимація
- •Експоненціальна апроксимація
- •Варіанти завдань
- •7.9. Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Чисельне диференціювання та інтегрування функцій
- •8.1. Наближене диференціювання
- •8.2. Наближене інтегрування функції
- •Варіанти завдань
- •8.3. Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь
- •9.1. Загальні поняття
- •9.2. Метод Ейлера
- •9.3. Метод Рунге-Кутта
- •9.4. Інтегрування диференційних рівнянь інструментарієм системи MathCad
- •Функції rkfixed, Bulstoer таRkadapt
- •9.5. Завдання до виконання роботи
- •Варіанти завдань
- •9.6. Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Чисельні методи оптимізації
- •10.1. Постановка задачі
- •10.2. Постановка задачі лінійного програмування
- •10.3. Геометрична інтерпретація злп
- •Графічний розв’язок злп
- •10.4. Симплекс-метод розв’язку злп
- •10.5. Розв’язок злп з допомогою ms Excel
- •Варіанти завдань
- •10.6. Транспортна задача
- •10.6.1. Постановка задачі
- •10.6.2. Метод північно-західного кута
- •10.6.3. Метод найменшої вартості
- •10.6.4. Метод подвійної переваги
- •10.6.5. Метод потенціалів оптимізації опорного плану.
- •Варіанти транспортної задачі
- •10.7. Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Власні значення та власні вектори
- •11.1. Загальні поняття
- •11.2. Власні значення
- •11.3 Власні вектори
- •11.4 Знаходження найбільшого власного числа
- •11.5 Завдання
- •11.6 Питання для самоперевірки
- •Література
- •Тема 11. Власні значення та власні вектори 158
- •Додаток 1
2.2. Типи даних ет Excel
Кожна комірка ЕТ може бути або порожньою або містити один із таких даних:
текст;
число, включаючи дату і час;
формулу.
2.2.1. Текст
Довжина текстової інформації може досягати 255 символів. Перші 10 символів тексту (при М=100%) розміщується у власній комірці, решта – праворуч у вільних від інформації комірках листа. Якщо в деякій комірці праворуч від активної занесена будь-яка інформація (навіть невидимий пропуск) в цьому місці текст буде обрізаним, хоча в пам’яті комп’ютера інформація даної комірки
Рисунок 1 – Інтерфейс ЕТ Excel
зберігається повністю. Якщо установити режим «Формат Ячейки Выравнивание Переносить по словам» текст в комірці буде розміщений повністю в декількох рядках.
2.2.2. Числа
Під числа в ЕТ Excel виділяється 9 байт пам’яті, що забезпечує збереження та участь в арифметичних діях числа з точністю 16 значущих цифр мантиси.
Вводитись числа можуть в формі:
з фіксованою комою (328; 0; 4,87525425; 487525,42501);
з плаваючою комою (4,875Е+5; 277,25Е-25; 1Е8);
у вигляді натурального дробу (2 1/7; -5 9/15).
Вигляд числа в комірці залежить від способу його введення та режиму його форматування, що вмикається командою «ФорматЯчейкиЧисло».
Одним із способів представлення чисел є режим «Дата/час». В ОС Windows вмонтований календар, що являє собою натуральний ряд чисел, які відповідають кожній даті, починаючи з 01.01.1900 року. Така структура календаря дає можливість просто підрахувати кількість днів N між датами D1 і D2. Тобто: N = D2 - D1. Можливі також зворотні дії: D2 – N = D1 та D1 + N = D2. Вводяться дати найчастіше в вигляді: 1/5/2011; 1-5-11; 01/05/11; 01/5/2011; 1/05/2011. Якщо після введення в комірці з’явилося зображення 01.05.2011, Отже, введення відбулося вірно. Для введення комп’ютерної дати потрібно виконати команду + .
В комірку ЕТ можна ввести час в вигляді ГГ:ХХ:СС або ГГ:ХХ. Команда введення часу з годинника комп’ютера + + . З часом можна виконувати ті ж дії, що й з датами. Дату і час можна занести в одну комірку, розділивши їх пропуском.
2.2.3. Формули
Формули – це константи, адреси комірок ЕТ та імена функцій, що з’єднуються знаками арифметичних і логічних операцій та знаками порівняння. Формули починаються з символу «=». В комірці, куди занесена формула, висвічується результат її роботи. Саму формулу можна побачити і відредагувати в рядку формул, якщо комірку з формулою зробити активною.
В залежності від результатів їх роботи формули поділяються на арифметичні (результат: число), логічні (результат: ИСТИНА або ЛОЖЬ) і текстові (результат: текст).
В арифметичних формулах можна застосовувати операції додавання (+), віднімання (-), множення (*), ділення (/) та піднесення до степеня (^).
Наприклад: =С6+СУММ(D5;48;D7:F7)/5-2*B4^3. В даній формулі аргументом функції СУММ є вміст комірок D5; D7; E7; F7 та число 48.
В формулах дії виконуються з дотриманням таких пріоритетів:
визначення функцій;
піднесення до степеня;
множення, ділення;
додавання, віднімання;
логічні операції (НЕ, И, ИЛИ);
операції порівняння (<, <=, >, >=, =, <>).
Якщо дії в формулі потрібно виконувати в іншому порядку, то, як і в алгебрі, можна ставити будь-яку кількість пар круглих дужок.
Якщо арифметична формула має хоч одну операцію порівняння або логічну дію, то вона буде відноситись до логічних формул і, як результат, відобразить в комірці повідомлення ИСТИНА або ЛОЖЬ.
В текстових формулах операндами можуть бути як текст, так і числа. Результат завжди текст. Єдиною операцією в них є дія зчеплення (кокантенація) – «&». Текстові константи в формулі обмежуються лапками (“ ”). Наприклад, якщо в комірці С5 маємо число 2450, то формула «=С5&“ ум. од”» висвітить в цій комірці текст: 2450 ум. од.
В формулах можна застосовувати відносні (А12, С45), абсолютні ($А$12, $С$45) та змішані ($А12, C$45) адреси комірок. При копіюванні формул відносні адреси модифікуються (змінюються на величину переміщення), абсолютні залишаються незмінними, а в змішаних адресах модифікується лише та частина адреси, перед якою не стоїть символ $. Якщо після набору відносної адреси (наприклад, А12) натиснути клавішу F4, адреса стає абсолютною ($А$12), наступні натискання F4 перетворюють адресу в змішану (А12$A$12A$12$A12A12 і т.д.).
Якщо при обчисленні формули сталася помилка, то в комірку про це виводиться повідомлення:
#дел 0! – спроба поділити на нуль або на незаповнену комірку;
#имя ? – в формулу записане неіснуюче ім’я функції;
#н/д! – формула посилається на комірку з невизначеними даними;
#число! – помилка при занесенні числа в комірку;
#ссыл! – формула посилається на неіснуючу комірку;
#знач! – помилка при обчисленні функції.
У відмінності від формул таблиць ТП Word, де їх потрібно заносити в кожну комірку, в ЕТ Excel така процедура робиться один раз. Після її занесення в одну із комірок таблиці і, впевнившись, що вона працює правильно, формулу розмножують на весь діапазон її розміщення. Для цього комірку з формулою роблять активною, курсор миші підводять до маркера заповнення (курсор з товстого білого хреста перетворюється в тонкий чорний) і, затиснувши ліву клавішу миші, буксирують її на весь діапазон розміщення формули.
За такою ж процедурою розмножуються і константи.
В розрахунках ЕТ Excel досить часто використовується логічна функція ЕСЛИ(<умова>;S1;S2). Функція виконує оператор S1, якщо <умова> істина або S2, якщо <умова> хибна.
Якщо в формулі потрібно використати адресу з іншого листа, це роблять по зразку: Лист3!F24.