- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
41. Особливості об'єктивної глобалізації
За своїм змістом процес глобалізації має об’єктивні й суб’єктивні характеристики. З об’єктивної позиції – це формування єдиного світового просторуна основі ринкової цивілізації обміну. Із суб’єктивної – процес послідовного відсторонення від національних цінностей і формування «економічного й політичного монополізму з міжнародним центром влади»
Дослідження концептуальних підходів до визначення сутності глобалізації ще раз довело, що цей процес має об’єктивні та суб’єктивні риси. Так, об’єктивна глобалізація – це процес формування єдиного між цивілізаційного простору на основі міжнародного поділу праці; суб’єктивна глобалізація – це процес створення нової ідеології ринку, правила функціонування якого встановлюють глобальні управлінці (МВФ, Світовий банк, розвинені країни, олігархічні клани).
Головними ідеями суб’єктивного глобалізму, на наш погляд, є: по-перше, розблокування національних економік (повний доступ до фінансів, інформації тих країн, які неспроможні чинити опір); по-друге, відміна суверенітету країн на їх власні природні ресурси. Тобто – формування системи «паразитизму світового капіталу». На жаль, об’єктивні й суб’єктивні процеси глобалізації перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності: суб’єктивний глобалізм використовує об’єктивний процес міжнародного поділу праці для реалізації своїх інтересів, а об’єктивний – наявність загальносвітових проблем – є головною перешкодою для отримання максимального прибутку окремими «суб’єктивними глобалістами». Для вирішення глобальних проблем і усунення наявних глобальних протиріч необхідно сформувати якісно нові концептуальні підходи до дослідження процесів і явищ у розвитку сучасної цивілізації, тому що не всі вони можуть бути пояснені з позиції раціональної класичної науки. Остання розвивалася на основі таких ключових позицій: по-перше, максимальна раціоналізація всіх процесів і явищ; по-друге, досягнення максимального ефекту завдяки використанню оновлених технологій; по-третє, людина – найбільша цінність, єдине джерело сили, яка забезпечує прогресивний розвиток. Такий підхід дозволив наприкінці ХХ ст. отримати певні результати: різкі контрасти між багатими й бідними країнами; міжгрупова диференціація між соціальними группами в межах окремих держав; протистояння між елітою та народом (капіталом і трудом); затвердження агресивного егоїзму (посилення особистої своєкорисливості внаслідок утрати духовного потенціалу); екологічні наслідки технологічної могутності; криміналізація всіх сфер життєдіяльності; гіпертрофована трактовка прав людини (права є, а обов’язки не обговорені, стосується прийнятої ООН у 1948 р. «Всесвітньої декларації прав людини»).
Об'єктивна глобалізація пов'язана багато в чому з прогресом інформаційних технологій. Сидячи у себе вдома і користуючись Інтернетом, будь-яка людина може не тільки практично миттєво зв'язуватися з будь-якою людиною на планеті, які мають електронну адресу або номер ICQ, але і виконувати багато видів роботи для роботодавця, фізично знаходиться на іншому кінці світу. Наприклад, перебуваючи в Петербурзі, я можу працювати на замовлення видавця з Японії, кожен день посилаючи йому результати своєї роботи. Інший аспект об'єктивної глобалізації - розвиток транспорту. На літаку будь-яка людина, що купив відповідний квиток, може протягом доби дістатися до будь-якої точки земної кулі, що має аеропорт. Наприклад, я за останні десять років побував у Китаї (включаючи Гонконг і Тайвань), Франції, Німеччини, Індії (причому в її віддаленому гімалайському регіоні - Ладак), Ізраїлі, Австралії, Канаді, Японії та інших країнах. У XIX в. мене б вже давно вважали великим мандрівником, а зараз ніхто не дивиться на такі поїздки як на щось екстраординарне. Глобалізацію такого типу безглуздо оспівувати і безглуздо засуджувати: вона є факт нашого життя, щось об'єктивне і неотменяемого. Мир скоротився і буде скорочуватися і надалі. І ця глобалізація Інтернету і цивільної авіації створює величезні можливості для міжкультурної взаємодії та міжкультурного діалогу. Тобто даний тип глобалізації припускає багатополярність світу і реалізується в плюралістичному світі різноманіття культур, цивілізацій, громадських і політичних систем.