41. Особливості об'єктивної глобалізації

За своїм змістом процес глобалізації має об’єктивні й суб’єктивні характеристики. З об’єктивної позиції – це формування єдиного світового просторуна основі ринкової цивілізації обміну. Із суб’єктивної – процес послідовного відсторонення від національних цінностей і формування «економічного й політичного монополізму з міжнародним центром влади»

Дослідження концептуальних підходів до визначення сутності глобалізації ще раз довело, що цей процес має об’єктивні та суб’єктивні риси. Так, об’єктивна глобалізація – це процес формування єдиного між цивілізаційного простору на основі міжнародного поділу праці; суб’єктивна глобалізація – це процес створення нової ідеології ринку, правила функціонування якого встановлюють глобальні управлінці (МВФ, Світовий банк, розвинені країни, олігархічні клани).

Головними ідеями суб’єктивного глобалізму, на наш погляд, є: по-перше, розблокування національних економік (повний доступ до фінансів, інформації тих країн, які неспроможні чинити опір); по-друге, відміна суверенітету країн на їх власні природні ресурси. Тобто – формування системи «паразитизму світового капіталу». На жаль, об’єктивні й суб’єктивні процеси глобалізації перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності: суб’єктивний глобалізм використовує об’єктивний процес міжнародного поділу праці для реалізації своїх інтересів, а об’єктивний – наявність загальносвітових проблем – є головною перешкодою для отримання максимального прибутку окремими «суб’єктивними глобалістами». Для вирішення глобальних проблем і усунення наявних глобальних протиріч необхідно сформувати якісно нові концептуальні підходи до дослідження процесів і явищ у розвитку сучасної цивілізації, тому що не всі вони можуть бути пояснені з позиції раціональної класичної науки. Остання розвивалася на основі таких ключових позицій: по-перше, максимальна раціоналізація всіх процесів і явищ; по-друге, досягнення максимального ефекту завдяки використанню оновлених технологій; по-третє, людина – найбільша цінність, єдине джерело сили, яка забезпечує прогресивний розвиток. Такий підхід дозволив наприкінці ХХ ст. отримати певні результати: різкі контрасти між багатими й бідними країнами; міжгрупова диференціація між соціальними группами в межах окремих держав; протистояння між елітою та народом (капіталом і трудом); затвердження агресивного егоїзму (посилення особистої своєкорисливості внаслідок утрати духовного потенціалу); екологічні наслідки технологічної могутності; криміналізація всіх сфер життєдіяльності; гіпертрофована трактовка прав людини (права є, а обов’язки не обговорені, стосується прийнятої ООН у 1948 р. «Всесвітньої декларації прав людини»).

Об'єктивна глобалізація пов'язана багато в чому з прогресом інформаційних технологій. Сидячи у себе вдома і користуючись Інтернетом, будь-яка людина може не тільки практично миттєво зв'язуватися з будь-якою людиною на планеті, які мають електронну адресу або номер ICQ, але і виконувати багато видів роботи для роботодавця, фізично знаходиться на іншому кінці світу. Наприклад, перебуваючи в Петербурзі, я можу працювати на замовлення видавця з Японії, кожен день посилаючи йому результати своєї роботи. Інший аспект об'єктивної глобалізації - розвиток транспорту. На літаку будь-яка людина, що купив відповідний квиток, може протягом доби дістатися до будь-якої точки земної кулі, що має аеропорт. Наприклад, я за останні десять років побував у Китаї (включаючи Гонконг і Тайвань), Франції, Німеччини, Індії (причому в її віддаленому гімалайському регіоні - Ладак), Ізраїлі, Австралії, Канаді, Японії та інших країнах. У XIX в. мене б вже давно вважали великим мандрівником, а зараз ніхто не дивиться на такі поїздки як на щось екстраординарне. Глобалізацію такого типу безглуздо оспівувати і безглуздо засуджувати: вона є факт нашого життя, щось об'єктивне і неотменяемого. Мир скоротився і буде скорочуватися і надалі. І ця глобалізація Інтернету і цивільної авіації створює величезні можливості для міжкультурної взаємодії та міжкультурного діалогу. Тобто даний тип глобалізації припускає багатополярність світу і реалізується в плюралістичному світі різноманіття культур, цивілізацій, громадських і політичних систем.