- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж. Модельскі і В. Томпсона
Американські політологи Дж. Модельскі і В. Томпсон у своїх роботах стверджують, що глобальні економічні процеси за часом пов'язані з довгими світовими політичними циклами, званими «циклами лідерства». Зміна цих циклів періодично змінює структуру світового політичного устрою, сприяючи висунення нових великих держав і географічних зон їх впливу. Аналіз даних з початку першої промислової революції до закінчення «Великої депресії» XX ст. про динаміку частки провідних країн у промисловому виробництві світу свідчить про нерівномірність розвитку, підйомах і спадах великих держав, про циклічність «географічного відбору» тих чи інших держав на роль господарських лідерів в світі.
Довгі світові політичні цикли визначаються як послідовність підйому та занепаду великих держав. Підйом великої держави названий Модельскі і Томпсоном етапом навчання, а занепад - етапом лідерства. Кожен з двох етапів автори поділяють на чотири фази.
Перший етап (навчання) включає в себе:
• Визначення основних світових проблем, що потребують вирішення.
• Створення коаліцій союзників.
• Прийняття рішень на світовому рівні.
• Проведення їх в життя.
Другий етап (занепад) складається з наступних фаз:
• Світова війна.
• Ураження великої держави.
• Втрата світової легітимності.
• Розпад. Відповідно до цієї теорії, в основі глобального лідерства лежать такі фактори, як мобільні військові сили, передова економіка, відкрите суспільство, реагування на світові проблеми за допомогою нововведень. Під нововведеннями розуміються нові продукти і методи виробництва, відкриття нових ринків і джерел сировини, створення піонерних форм організації бізнесу. При цьому автори, посилаються на видного австрійського економіста XX в. Й. Шумпетера.
Модельскі і Томпсон відзначають, що довгі цикли можна представити як процес навчання, фази якого послідовно оптимізують використання кожного із зазначених факторів, хоча всі вони діють одночасно. В фазової ланцюга «прийняття рішень на макрорівні - світова війна» упор слід робити на розвиток мобільних військових сил. В фазової ланцюга «проведення рішень в життя-положення великої держави» головне - передова економіка та її місце в міжнародному поділі праці. «Визначенню основних проблеиа - втрати лигітимності» відповідають нарощування інноваційного потенціалу і гнучкість в підході до нових проблем. Фаза «створення коаліцій союзників-розпад» вимагає ресурсів відкритого суспільства.
Узагальнюючи основні ідеї геополітиків про циклічність розвитку міжнародних конфліктів, світових порядків, боротьби за гегемонію, можна зробити наступні висновки.
1. Існують певні просторово-часові матриці прояви замкнутих циклів розвитку від сходження до занепаду головних світових держав, одне з яких виконує функцію «світового поліцейського», з чим пов'язані його переваги в перерозподілі на свою користь світових ресурсів, з величезним тягарем відповідальності перед підтримкою світового порядку, що веде до величезного витраті зазначених вище ресурсів.
2. Геополітичні процеси знаходяться в нерозривному зв'язку з світогосподарських процесів.
3. Циклічний розвиток глобальної геополітичної системи в даний час може зазнати радикальних змін у зв'язку з процесами глобалізації, коли світовими акторами все більшою мірою виступають транснаціональні корпорації, як віруси в клітині проникаючі через національні кордони і визначають нові, так звані геоекономічні стратегії розвитку світового господарства як цілісно розвивається системи.